Ухвала суду № 69623199, 18.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6542/17

Номер справи місцевого суду: 523/9204/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Суворовський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 10 липня2017 року,

встановила:

26.06.2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_7, Суворовський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

30.06.2017 року позивач звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 09.02.2017 року, зареєстрованого за №192 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на підставі договору позики від 13.12.2013року, зареєстрованого за №2117.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_3 через представника ОСОБА_6

В скарзі з посиланням на порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановки нової про задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відмовляючи позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ЦПК не передбаченого такий вид забезпечення позову.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.

Статтею 152 ЦПК України визначені види забезпечення позову, зокрема пунктом 6 ч. ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується саме шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Отже положення п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України та положення п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» системно визначають такий вид забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (у даному випадку виконавчий напис нотаріуса).

За правилами вищезазначених норм права державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, а не виконавче провадження на підставі ухвали суду про забезпечення позову шляхом зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, тому правових підстав для відмови позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав того, що ЦПК не передбачено такого виду забезпечення позову, є помилковим.

Крім того, у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є виконавчий напис, вчинений 09 лютого 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий номер 192, щодо стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошової суми 607 929 грн. 10 коп.

Проте, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №192 від 09 лютого 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, суд першої інстанції в порушення статей 151, 210 ЦПК України не зясував, які саме правовідносини виникли між сторонами та предмет спору, не зазначив в ухвалі мотивів, із яких дійшов до висновку про необґрунтованість доводів заяви, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам та співмірність із заявленими позивачем вимогами.

Також судова колегія вважає за необхідне звернути увагу суду, що номер виконавчого провадження є ВП №53383360 (а.с.9), тоді як в оскаржуваній ухвалі зазначено №45780526, що не відповідає матеріалам справи.

За таких обставин оскаржувана ухвала є передчасною.

Ураховуючи встановлене судова колегія вважає, що питання щодо забезпечення позову у справі вирішено судом всупереч нормам процесуального права, з порушенням порядку, встановленого для його вирішення й це є підставою для скасування постановленої у справі ухвали за вимогами п. 3 ст. 312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 312 ч. 1 п. 3, 315, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 10 липня2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

ОСОБА_2

ОСОБА_8