Вирок № 69622290, 13.10.2017, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2165/17

№ пров.1-кп/504/352/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2017 р. смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Доброва П.В.,

при секретарі Ємельяненко М.В.,

за участю прокурора Ломей Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Білянської К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 в смт. Доброслав кримінальне провадження № 12017160250000311 від 26 квітня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рубіне, Маріїнського району, Кемеровської області, Російської Федерації, громадянина України, офіційно не працюючого, офіційно не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, маючого вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, вранці 23.04.2017 року, більш точного часу слідством не встановлено, знаходячись разом з ОСОБА_3, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська біля будинку №31, в своєму автомобілі марки «ВАЗ 2107» державний номер «НОМЕР_1», який належить йому на праві власності, в багажному відділенні під запасним колесом виявив поліетиленовий пакет, в якому знаходились три гранати моделі «Ф1» та три запали до них. Переслідуючи умисел на незаконне зберігання вибухових пристроїв, ОСОБА_1, не маючи на те законного дозволу, присвоїв та відніс знайдені гранати, до своєї квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, де став їх незаконно зберігати в нижній тумбочці в приміщенні коридору.

26.04.2017 року об 07 год. 00 хв., на підставі ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області Дранікова С.М. №496/1231/17, було проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого в приміщенні коридору в нижній тумбочці було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет марки «СOMSERV», в якому знаходились три гранати «Ф-1», які мали маркування у вигляді напису «НОМЕР_2 кожна та три запали до них «УЗРГМ», які мали маркування у вигляді напису «НОМЕР_3 «НОМЕР_4» кожний, які ОСОБА_1 зберігав без мети збуту, не маючи на це передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку експерта №65В від 28.04.2017 року надані на дослідження предмети є трьома корпусами ручних осколкових гранат «Ф-1», трьома уніфікованими запалами ручних гранат модернізованими «УЗРГМ». Надані на дослідження корпуси гранат «Ф-1» і запали «УЗРГМ» конструктивно сумісні, безперешкодно з'єднуються між собою і в сукупності утворюють три ручні осколкові гранати «Ф-1». Ручні осколкові гранати «Ф-1» являються вибуховими пристроями промислового виготовлення та відносяться до бойових припасів, згідно висновку експерта №65В від 28.04.2017 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

19.06.2017 року між прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Ломей Д.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12017160250000311 від 26.04.2017 року та обвинуваченим ОСОБА_5, за участю захисника Білянської К.А. в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,470 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

У відповідності до умов вказаної угоди прокурор, обвинувачений ОСОБА_5та захисник Білянська К.А. дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5за ч.1 ст.263 КК України.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_5беззастережно у повному обсязі визнано свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, згідно до обвинувального акта від 19.06.2017 року.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор, обвинувачений ОСОБА_5та захисник Білянська К.А. узгодили міру покарання обвинуваченому за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України просили звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки;

На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказував, що вище зазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Також, обвинувачений ОСОБА_5зрозумів, роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: відповідно ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам відповідно до ст.469 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як пом'якшувальною покарання обвинуваченомуОСОБА_5обставиною, згідно ст.66 КК України, суд враховує те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся.

Обтяжуючих обставин покарання обвинуваченомуОСОБА_5, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_5повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки її умови не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, враховуючи особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Ломей Д.В. та обвинуваченим ОСОБА_5 призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_5не застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження.

Судові витрати на залучення експерта для проведення вибухотехнічної експертизи, становлять 790, 96 грн.,відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5

Цивільний позовне заявлявся.

Речові докази: три гранати, моделі Ф-1, які мали маркування у вигляді напису НОМЕР_2 кожна та три УЗРГМ (запали) до вказаних гранат Ф-1, які мали маркування у вигляді напису НОМЕР_5, НОМЕР_4 кожна, передані на зберігання в експертних пакетах №2315080, №2315079 до камери зберігання речових доказів Біляївського ВП ГУНП в Одеській області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8,124,129 Конституції України, ст.ст. 2,7, 8, 22, 26, 124, 314, 369, 370, 371, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 червня 2017 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 тапрокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Ломей Дмитром Володимировичем за кримінальним провадженням № 12017160250000311 від 26 квітня 2017, справа № 504/2165/17, провадження № 1-кп/504/352/17.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити ОСОБА_1 міру покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати на користь держави на залучення експерта на проведення вибухотехнічної експертизи (реквізити експертної установи: УК в Одеській області /Малиновський р-н/24060300, р/р 31114115700007, код ЄРДПОУ 38016923, МФО 828011, банк ГУДКСУ в Одеській області) у розмірі 790 (сімсот дев'яносто гривень) 96 коп.

Речові докази: три гранати, моделі Ф-1, які мали маркування у вигляді напису НОМЕР_2 кожна та три УЗРГМ (запали) до вказаних гранат Ф-1, які мали маркування у вигляді напису НОМЕР_5, НОМЕР_4 кожна, які передані на зберігання в експертних пакетах №2315080, №2315079 до камери зберігання речових доказів Біляївського ВП ГУНП в Одеській області - знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Суддя П.В.Добров