Ухвала суду № 69621762, 17.10.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/3005/17 17.10.2017 17.10.2017 17.10.2017

Провадження №22-ц/784/2206/17

Справа №488/3005/17 Головуюча у першій інстанції: ОСОБА_1

Провадження №22-ц/784/2206/17Доповідач у апеляційній інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галущенка О.І.

суддів: Лисенка П.П.

ОСОБА_3,

ізсекретарем

судового засідання ОСОБА_4

за участю

представників

відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

Релігійної громади Української православної церкви на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2017 року, постановлену

за заявою

ОСОБА_9 про забезпечення його позову до Вітовської районної ради Миколаївської області, Миколаївської міської ради, Релігійної громади Української православної церкви про визнання незаконними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

18 серпня 2017 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до Вітовської районної ради Миколаївської області, Миколаївської міської ради, Релігійної громади Української православної церкви, в якому він просив визнати протиправним та скасувати рішення № 16 Жовтневої (Вітовської) районної ради від 07.06.2013 р. "Про надання згоди на передачу частини земельної ділянки майнового комплексу районного Будинку культури територіальній громаді м. Миколаєва"; визнати протиправним та скасувати рішення № 3/39 Миколаївської міської ради від 17.03.2016 р. "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради по Корабельному району м. Миколаєва".

В той же день позивач подав до суду заяву про забезпечення його позову шляхом встановлення заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо будівництва будь-яких житлових будинків, будівель або споруд, на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т. Богоявленський, 328/3, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може привести до неможливості виконання рішення суду по справі.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2017 року заява ОСОБА_9 задоволена. Заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо будівництва будь-яких житлових будинків, будівель або споруд, на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: місто Миколаїв, пр-т. Богоявленський (Жовтневий), 328/3, кадастровий номер: 4810136600:08:042:0010, яка передана Релігійній громаді Української православної церкви в постійне користування для будівництва та подальшого обслуговування храму у місті Миколаєві.

В апеляційній скарзі Релігійна громада Української православної церкви, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом Вітовської районної ради Миколаївської області, Миколаївської міської ради, Релігійної громади Української православної церкви, в якому він просив визнати протиправним та скасувати рішення № 16 Жовтневої (Вітовської) районної ради від 07.06.2013 р. "Про надання згоди на передачу частини земельної ділянки майнового комплексу районного Будинку культури територіальній громаді м. Миколаєва"; визнати протиправним та скасувати рішення № 3/39 Миколаївської міської ради від 17.03.2016 р. "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради по Корабельному району м. Миколаєва".

Оскільки предметом позовує правомірність передачі у постійне користування Релігійній громаді Української православної церкви спірної земельної ділянки та щоб уникнути будь-яких негативних наслідків для виконання у майбутньому рішення у справі, у разі її забудови, суд дійшов вірного висновку про задоволення заяви ОСОБА_9 та вжив заходів забезпечення позову у спосіб, визначений заявником.

З огляду на наведені обставини, посилання апелянта на те, що суд не зазначив мотиви, з яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення та співмірність застосування заходів забезпечення позову, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала про забезпечення позову в порушення норм цивільно-процесуального законодавства постановлена до відкриття провадження у справі спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду, а тому апеляційна скарга в силу п.1 ч.1 ст.312 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Релігійної громади Української православної церкви відхилити, ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.І. Галущенко

Судді: П.П. Лисенко

ОСОБА_3