Рішення № 69619983, 10.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2017 р.Справа № 916/1570/17

За позовом: державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого структурного підрозділу Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду державного майна України по Одеській області

про стягнення 269 000,00 грн.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

судді Петренко Н.Д.

ОСОБА_1

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого структурного підрозділу Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" 269 000,00 грн., де 249278,94 грн. основна заборгованість, 17 685,82 грн. пеня, 2 035,68 - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2017р. позовну заяву (вх.№1671/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1570/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

З підстав того, що рішення з господарського спору у даній справі може вплинути на права або обов'язки Фонду державного майна України по Одеській області, ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2017р. Фонд державного майна України по Одеській області було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№16611/17 від 27.07.2017р.) судом було задоволено.

Письмове клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-4156/17 від 03.08.2017р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

12.09.2017р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-4820/17) про призначення судової комплексної експертизи.

Суд, дослідивши зазначене клопотання відповідача відмовив у його задоволенні, з підстав його невідповідності вимогам ст.41 ГПК України.

В судовому засіданні, 12.09.2017р. представник товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" подав до суду заяву (вх.№19633/17) про відвід судді Цісельського О.В. від даної господарської справи в порядку ст.20 ГПК України.

З врахуванням того, що вирішення господарського спору у справі №916/1570/17 жодним чином не стосується корпоративних прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009", зокрема й ОСОБА_3, обставини на які посилався відповідач у своїй заяві про відвід судді - є лише тільки його припущеннями, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2017р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/1570/17 було відхилено.

18.09.2017р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№20053/17), яке судом залишено без задоволення.

Приймаючи до уваги категорію та складність справи №916/1570/17, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2017р. справу №916/1570/17 було призначено до колегіального розгляду.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.09.2017р., справу №916/1570/17 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Літвінов С.В., Петренко Н.Д.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2017р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Літвінов С.В., Петренко Н.Д. прийняла справу №916/1570/17 до свого провадження та призначила її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.10.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, подав до суду клопотання (вх.№17253/17 від 09.08.2017р.) про розгляд справи без участі представника Фонду державного майна України по Одеській області, яке судом було задоволено, свою позицію щодо позову суду не надав.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

08 листопада 20146р. між державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого структурного підрозділу Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (Замовник) було укладено Договір про відшкодування експлуатаційних витрат №1805-П-ОДФ-16, згідно умов п.1.1. якого, Виконавець надає послуги з централізованого холодного і гарячого водопостачання на об'єкти Замовника, також з централізованого водовідведення (прийом стічних вод холодного і гарячого водопостачання, ненормативно-очищених стічних вод, що скидаються Замовник у систему каналізації Виконавця, теплопостачання відповідно Додатком №1 "Перелік об'єктів Замовника").

Послуги з подачі холодної та гарячої води надаються:

в межах нормативів якості за ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічними вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

Послуги з прийому стоків холодного і гарячого водопостачання надаються:

в межах показників якості, встановлених для Замовника "Правилами прийому стічних вод".

Послуги з теплопостачання надаються:

в межах якості до затвердженого температурного графіку, та згідно договірних обов'язків за умови додержання Замовником належного технічного стану установок, що використовують тепло внутрішніх (Замовника) теплових мереж.

Відповідно до п.1.2. Договору, Замовник своєчасно сплачує за надані йому послуги водопостачання, водовідведення, теплопостачання, забезпечує належну експлуатацію своїх водопровідно-каналізаційних мереж, мереж теплопостачання, приладів і пристроїв на них, у відповідності з Правилами, перерахованими в п.2.1. цього Договору та діючого законодавства України.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що облік спожитих тепла, води і скинутих стоків, а також споживання холодної вод, що йде на гаряче водопостачання і водовідведення гарячої води здійснюється за показниками приладів обліку тепла, води та стоків, встановлених на об'єктах Замовника, або розрахунковим шляхом у разі відсутності або неможливості встановлення приладів обліку.

У випадку перебоїв у теплопостачанні, водовідведенні не з вини Замовника, розрахунок за відпущене тепло, воду при відсутності приладів обліку тепла, води та стоків проводиться за час фактичної подачі тепла, води. Факт відсутності тепла, води встановлюється представниками Замовника та Виконавця з складанням акту. У разі відсутності підписаного акту, послуги теплопостачання, водопостачання-водовідведення вважаються наданими в повному обсязі.

Зі змісту п.3.2. Договору вбачається, що оплата послуг теплопостачання, водопостачання і водовідведення проводиться не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Виконавця.

У відповідності до п.4.1. Договору, у разі несвоєчасного перерахування платежів Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за котрий нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Цей Договір укладається на строк до 31 грудня 2017 року, набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін, в разі наявності. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якою із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п.7.4. Договору).

З моменту укладення вищенаведеного договору, сторони приступили до його виконання.

Так, на виконання умов договору про відшкодування експлуатаційних витрат позивачем відповідачу було надано послуги в період з грудня 2016р. по квітень 2017р. з централізованого холодного і гарячого водопостачання та з центрального водовідведення та теплопостачання на загальну суму 249 278,94 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3573 за грудень 2016р. на суму 64 874,96 грн., №101 за січень 2017р. на суму 63 134,53 грн., №275 за лютий 2017р. на суму 69 295,97 грн., №431 за березень 2017р. на суму 46 768,44 грн., №598 за квітень 2017р. на суму 5 205,04 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте, відповідачем вартість отриманих послуг було залишено без оплати, внаслідок чого за останнім виникла заборгованість перед позивачем в сумі 249 278,94 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору в частині сплати позивачу вартості отриманих послуг і стало підставою для останнього звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та неспростованого відповідачем, останнім договірні зобовязання щодо оплати вартості послуг за період з грудня 2016р. по квітень 2017р. з централізованого холодного і гарячого водопостачання та з центрального водовідведення та теплопостачання на загальну суму 249 278,94 грн. не виконані в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 249 278,94 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість, встановлена судом в розмірі 249 278,94 грн.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 17 685,82 грн. пені та 2 035,68 грн. 3% річних.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних в сумі 2 035,68 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у звязку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошового зобов'язання відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення (пені).

Перевіривши розрахунок позивача пені в сумі 17685,82,16 грн., суд встановив, що його здійснено неналежним, у зв'язку з чим, судом було самостійно розраховано пеню наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочки64874.9621.01.2017 - 26.01.2017614.0000 %0.077 %*298.6064874.9627.01.2017 - 01.03.20173414.0000 %0.077 %*1692.0864874.9602.03.2017 - 13.04.20174314.0000 %0.077 %*2139.9864874.9614.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*1940.9264874.9626.05.2017 - 12.06.20171812.5000 %0.068 %*799.8363134.5321.02.2017 - 01.03.2017914.0000 %0.077 %*435.8963134.5302.03.2017 - 13.04.20174314.0000 %0.077 %*2082.5763134.5314.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*1888.8563134.5326.05.2017 - 12.06.20171812.5000 %0.068 %*778.3769295.9721.03.2017 - 13.04.20172414.0000 %0.077 %*1275.8169295.9714.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*2073.1869295.9726.05.2017 - 12.06.20171812.5000 %0.068 %*854.3346768.4421.04.2017 - 25.05.20173513.0000 %0.071 %*1166.0146768.4426.05.2017 - 12.06.20171812.5000 %0.068 %*576.605205.0421.05.2017 - 25.05.2017513.0000 %0.071 %*18.545205.0426.05.2017 - 12.06.20171812.5000 %0.068 %*64.17Отже, за самостійним розрахунком суду, розмір пені складає 18 085,72 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем пеню заявлено в меншому розмірі в сумі 17 685,82 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 17 685,82 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та обєктивного зясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого структурного підрозділу Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з чим, суд, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 249 278,94 грн. заборгованості, 17 685,82 грн. пені, 2 035,68 грн. 3% річних.

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 035,01 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. №6, код ЄДРЮОФОПГФ 30256779) на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРЮОФОПГФ 38727770) в особі відокремленого структурного підрозділу Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (65026, м. Одеса, пл. Митна, буд. №1, код ЄДРЮОФОПГФ 38728457) заборгованість в сумі 249 278 (двісті сорок дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 94 коп., пеню в сумі 17 685 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 82 коп., 3% річних в сумі 2 035 (дві тисячі тридцять п'ять) грн. 68 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 4 035 (чотири тисячі тридцять п'ять) грн. 01 коп.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2017 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді С.В. Літвінов

ОСОБА_4