Постанова № 69619788, 17.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.10.2017р. справа №905/1795/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників учасників справи: від позивача:ОСОБА_5М.(довіреність №51 від 17.10.2017р.), ОСОБА_6 (довіреність №52 від 17.10.2017р.), ОСОБА_7 (довіреність №53 від 17.10.2017р.);від відповідача:ОСОБА_8 (довіреність №юр/3447 від 27.12.2016р.), ОСОБА_9 (довіреність №юр/3459 від 27.12.2016р.), ОСОБА_10 (довіреність №юр/2358 від 12.10.2017р.);від третьої особи:не зявився;викликаних експертів: ОСОБА_11 (посвідчення №191 від 18.07.2017р.), ОСОБА_12 (посвідчення №231 від 20.05.2014р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Твинз», м. Словянськ Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід06.09.2017р. (повний текст підписано 11.09.2017р.)по справі№905/1795/16 (головуючий суддя Кротінова О.В., судді Левшина Г.В., Тарапата С.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Твинз», м. Словянськ Донецької областідо Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ Донецької області в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа», м. Словянськ Донецької областіза участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ВідповідачаПублічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької областіпростягнення 229976,45грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз», м. Словянськ Донецької області (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Краматорськ Донецької області в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа», м. Словянськ Донецької області (Відповідач) з позовом про стягнення коштів в сумі 229976,45грн. за договором про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р., з яких основної заборгованості в сумі 119845,57грн., пені в сумі 57808,80грн., інфляційних нарахувань в сумі 48118,09грн. та 3% річних в сумі 4203,99грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.09.2016р. до участі у справі було залучено як Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (Третя особа).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2016р. у справі 905/1795/16 було призначено судову електротехнічну експертизу.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.09.2017р. (повний текст підписано 11.09.2017р.) у справі №905/1795/16 у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз» було відмовлено в повному обсязі та стягнуто на користь Відповідача - Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа» суми вартості проведеної судової електротехнічної експертизи в означеній справі в розмірі 8606,00грн.

Рішення місцевого суду було вмотивовано недоведеністю матеріалами справи факту приєднання електроустановок Відповідача до технологічних мереж Позивача, оскільки з положень договору про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (Постачальник) Третя особа) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (Відповідач), а також Правил користування електричною енергією, не відстежується забезпечення Відповідачу технічної можливості передання електричної енергії, адже це є межею відповідальності іншої особи, від якої отримує електричну енергію останній, оскільки є споживачем електропередавальної організації. Так, суд першої інстанції зазначив, що факт забезпечення Позивачем технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Відповідача, як послуги, наданої саме цьому підприємству, у розумінні договору №31 від 01.04.2013р., не доведено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017р. у справі №905/1795/16 скасувати та прийняти нове, а також призначити по справі судову експертизу з урахування заяви останнього №44 від 10.08.2017р. відповідно до положень п.6 абз.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що:

- судом в порушення норм процесуального права не були розглянуті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз», зокрема, клопотання №44 від 10.08.2017р. про проведення додаткової судової експертизи з поставленням додаткових питань, визначних ним у цій заяві та не надано правову оцінку виявленим недолікам в проведеній по справі електротехнічній експертизі на підставі заяв Позивача (висновок означеної експертизи стосується виключно однієї сторони, а саме інтересів Відповідача).

- порушено принцип рівності сторін, оскільки судом одразу було прийнято позицію Відповідача та залишено поза увагою постанову Вищого господарського суду України з переддоговірного спору між Позивачем та Третьою особою - Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» про спільне використання технологічних мереж, яка взагалі звільняє Позивача від доказування встановлених в ній обставин «спільного використання».

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя доповідач) Попков Д.О., судді Зубченко І.В. та Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 17.10.2017р. об 14:00

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2017р. у звязку з перебування суддів Зубченко І.В. та Черноти Л.Ф. у відпустці, їх у складі колегії було замінено на суддів Радіонову О.О. та Стойку О.В.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Скаржника у судове засідання 17.10.2017р. зявились, доводи викладені в апеляційній скарзі підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в останній та доповненнях до апеляційної скарги (а.с.а.с.62-69 т.4). Надали через канцелярію суду клопотання (а.с.а.с.70,71 т.4) про виклик у судове засідання начальника Словянського ЦОК Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - ОСОБА_13 для надання відповідних пояснень та додаткових відомостей, посилаюсь на лист №3141 від 29.07.2016р. (а.с.72 т.4) Розглянувши означене клопотання, судова колегія дійшла висновку про його відхилення через необґрунтованість та відсутність доказового значення для вирішення розглядуваної справи, враховуючи, що Позивач не довів необхідність надання цих відомостей до суду апеляційної інстанції у розумінні ст.101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Відповідача у судове засідання 17.10.2017р. також зявились, проти задоволення апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.а.с.75-79 т.4) та додаткових поясненнях.

Представник Третьої особи у судове засідання 17.10.2017р., попри належне повідомлення (а.с.59 т.4) не зявився, про причини неявки не повідомив, що, за висновком судової колегії, враховуючи не визнання його явки обовязковим та достатність наявних матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судові експерти у судове засідання 17.10.2017р. зявились, надали суду пояснення з приводу проведеної ними електротехнічної експертизи та наданого висновку №10709 від 28.04.2017р.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 01.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твинз» (Власник мереж) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (Користувач) було укладено договір про використання технологічних електричних мереж №31 (Договір - а.с.а.с.8-10 т.1), відповідно до умов п.1.1 якого, Власник мереж зобовязується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача, а Користувач своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж та інші послуги відповідно до умов цього договору.

За визначеннями п.1.2 договору передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатка «Однолінійна схема», наданого власником мереж. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком «ОСОБА_6 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»

Згідно з п.п.2.1-2.4, 2.6 договору, до обовязків Власника мереж відноситься: утримувати власні технологічні мережі у належному технічному стані; формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок Користувача; забезпечення на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів Користувача; забезпечувати виконання графіку попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту елементів обладнання; збереження встановлених на території Власника мереж електроустановок; щомісячно до 5 дня розрахункового періоду надавати Користувачу рахунок на оплату послуг за використання технологічних електричних мереж та два примірника акта прийому-здачі наданих послуг; забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників Користувача до власних електричних установок для проведення технічної перевірки, контролю за рівнем споживання електричної енергії.

В п.3.1 договору сторони визначились, що Власник мереж має право на отримання від Користувача плати за використання технологічних електричних мереж.

В свою чергу, як зазначено у п.4.1 договору, Користувач зобовязаний здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком «Кошторис витрат на утримання технологічних мереж».

Розділом 7 договору було встановлено, що розрахунковим вважається період з 29 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця. Вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж встановлюється у розмірі 0,12грн. за 1кВт/г спожитої Користувачем електроенергії у відповідності з «Кошторисом витрат на утримання технологічних мереж» наведеному у додатку №1 до цього договору, який є невідємною частиною цього договору. Вартість послуг Власника змінюється при зміні законодавства України та офіційного індексу інфляції за даними Державної служби статистики України. Оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунку та оформленого акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунку.

Відповідно до п.8.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.4.1 цього договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, Користувач сплачує Власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно п.10.4 договору, останній укладено на строк до 31.12.2013р. та він набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством.

Сторонами також було затверджено та підписано додатки до договору. Так, додатком №2 до договору №31 від 01.04.2013р. було затверджено однолінійну схему електричної мережі (а.с.105 т.1), а додатком №3 до договору від 01.04.2013р. було затверджено акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності (а.с.106 т.1)

Претензією №95 від 19.06.2015р. (а.с.11 т.1) Позивач повідомив Відповідача про існування заборгованості на суму 95634,73грн. за договором №31 від 01.04.2013р.

Листом №011/3986 від 27.10.2015р. (а.с.12 т.1) Відповідач повідомив Позивача про закінчення строку дії договору, у звязку зі спливом строку, на який його було укладено.

В свою чергу, з листа №010/2953 від 06.08.2013р. (а.с.16 т.1) Позивача було повідомлено, що 18.07.2013р. Відповідач звернувся до територіального підрозділу НКРЕ у Донецькій області з питанням розяснення правомірності укладення договору №31 від 01.04.2013р. та зазначено, що згідно наданого розясненням від 29.07.2013р. №30-04-В-634, Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз» не має підстав для отримання оплати Субспоживачів за спільне використання своїх технологічних електричних мереж.

Також матеріали справи містять лист Відповідача №011/4939 від 24.12.2013р. (а.с.14 т.1), яким Позивача було повідомлено про розірвання договору №31 від 01.04.2013р. у звязку із закінчення строку його дії.

Матеріали справи також містять копії актів здавання-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000457 від 31.10.2013р., №ОУ-0000044 від 31.01.2014р., №ОУ-0000085 від 28.02.2014р., №ОУ-0000135 від 31.03.2014р., №ОУ-0000268 від 21.08.2014р., №ОУ-0000308 від 30.09.2014р., №ОУ-0000348 від 31.10.2014р., №ОУ-00000390 від 30.11.2014р., №ОУ-0000431 від 31.12.2014р., №ОУ-0000408 від 30.10.2015р., №ОУ-0000453 від 30.11.2015р., №ОУ-0000502 від 30.12.2015р. на загальну суму 62765,24грн. (а.с.а.с.83-101 т.1)

Однак вказані акти підписані лише з боку Позивача та Відповідачем наразі оплачені не були.

Відповідачем до матеріалів справи було надано копію договору №9999 про постачання електричної енергії від 01.03.2011р. (а.с.а.с.169-184 т.1) та копії додатку №1 та додатку №2 (а.с.а.с.185,186), в яких відображена схема надання доступу до місцевої електромережі та акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності за Котельною №14, що знаходиться за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря 40а.

Ухвалю від 13.10.2016р. у справі №905/1795/16 було призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_14. На розгляд означеної експертизи судом були поставлені наступні питання:

- чи приєднані електричні мережі живленням Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», у тому числі в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа», до мереж Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» чи до електричних мереж інших юридичних осіб?;

- де знаходиться точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа за договором про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011р., чи в іншому місці?;

- кому саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз» забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок, і яких саме, беручи до уваги додаток №2 до договору №31 від 01.04.2013р.?

Згідно висновку судової електротехнічної експертизи №10709 від 28.04.2017р. (а.с.а.с.60-73 т.3), складеного експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. ОСОБА_14, електричні мережі живлення Відповідача приєднані до мереж Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз» забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» і саме ця організація дійсно отримує послуги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р.

13.07.2017р. у судовому засіданні, представником Позивача було надано заяву №41 від 12.07.2017р. (а.с.а.с.173-175 т.3), в якій було викладено позицію щодо доцільності проведення додаткової експертизи. Також, Відповідачем до суду було надано заяву №44 від 10.08.2017р. (а.с.а.с.203-207 т.3) про проведення додаткової експертизи з поставленням на розгляд експертів додаткових питань.

В свою чергу клопотання Позивача про призначення додаткової експертизи не були задоволені судом через їх необґрунтованість.

Так, Господарський суд Донецької області, враховуючи не доведеністю матеріалами справи факту приєднання електроустановок Відповідача до технологічних мереж Позивача, оскільки з положень договору про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (Постачальник) Третя особа) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (Відповідач), а також Правил користування електричною енергією, не відстежується забезпечення Відповідачу технічної можливості передання електричної енергії, адже це є межею відповідальності іншої особи, від якої отримує електричну енергію останній (споживач електропередавальної організації), суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що факт забезпечення Позивачем технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Відповідача, як послуги, наданої саме цьому підприємству, у розумінні договору №31 від 01.04.2013р., не доведено.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

В розглядуваному випадку підставою наявності у Позивача субєктивного матеріального права на отримання стягуваних грошових коштів виступає саме факт надання ним в розглядуваний період з квітня 2013р. по грудень 2015р. послуг з транзиту через власні мережі електроенергії в точки підключення електроустановок Відповідача в межах договору про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р.

Беручи до уваги характер виниклих правовідносин та їх правову природа, як вірно було встановлено місцевим господарським судом, останні регулюються Главою 63 Цивільного кодексу України (надання послуг) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (в редакції на дату укладення договору №31 від 01.04.2013р. та всього розглядуваного періоду).

В свою чергу, встановлені на підставі дослідження (наявних в матеріалах справи схем та актів розмежування балансової належності, а також висновку судової електротехнічної експертизи) обставини дають підстави для висновку, що:

- електроустановки Відповідача не підключені безпосередньо до мережі Позивача, а підключені до мережі Третьої особи - електропередавальної організації, в силу чого Відповідач не є (та не був на момент укладення договору №31 від 01.04.2013р.) субспоживачем (споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача) Позивача в розумінні п.1.2 Правилами користування електричною енергією.

- Позивач не є електропередавальною організацією у розумінні п.1.2 Правилами користування електричною енергією (суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території), але належні йому мережі забезпечують транзит електричної енергії між електроустановками Третьої особи, що охоплюється розумінням «основний споживач» (споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації) згідно означеного пункту Правил користування електричною енергією.

Таким чином, оскільки транзит електроенергії через мережі Відповідача забезпечується між електроустановками Третьої особи (Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»), спільне використання електричних мереж в розумінні п.1.2 Правил користування електричною енергією (виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації) в розглядуваний період здійснюється вказаними особами без участі Відповідача.

Окрім того, враховуючи, що Позивач не є (та не був на момент укладення договору №31 від 01.04.2013р.) електропередавальною організацією, а Відповідач в розглядуваній схемі підключення його електроустановок не відповідає вимогам статусу основного споживача, означений статус сторін обумовлює невідповідність договору №31 від 01.04.2013р. вимогам до субєктного складу договору про спільне використання технологічних електричних мереж в розумінні Правил користування електричною енергією.

Оцінюючи правову природу означеного договору, колегія суддів дійшла висновку, що імперативність положень діючого законодавства про електроенергетику щодо структури договірних звязків (кола осіб та природи відносин) унеможливлює правомірне ігнорування в порядку ст.6 Цивільного кодексу України таких приписів та регламентацію спірних відносин, які належною та повною мірою врегульовані актами законодавства, іншим чином шляхом укладання договору №31 від 01.04.2013р. між Позивачем та Відповідачем.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що означені обставини дозволяють констатувати первинну юридичну неспроможність надання Позивачем на користь Відповідача послуг, передбачених договором №31 від 01.04.2013р., укладення якого відповідно до п.5.15 Правил користування електричною енергією є обовязковим для електропередавальної організації (а не Відповідача як споживача), яка в силу п.6.29 Правил зобовязана здійснювати плату власнику мереж за їх спільне використання.

Таким чином, оскільки договір про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р. укладений неналежними субєктами у відношенні транзиту електроенергії та спільного використання технологічних мереж, передбачає надання Відповідачу послуги, яка в принципі не може бути йому надана та встановлює плату для нього за цю послугу, обовязок здійснювати яку (плату) передбачено для електропередавальної організації, остільки укладений договір свої змістом не тільки суперечить наведеним вище положенням Правил користування електричною енергією, але і в принципі не може забезпечити реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Встановлене апеляційним судом порушення вимог ч.ч.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України обумовлюють відповідно до ч.1 ст.215 цього Кодексу недійсність договору №31 від 01.04.2013р. та його визнання таким в межах розглядуваної справи в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України як повязаного з предметом спору.

В свою чергу, відсутність належних у розумінні ст.11 Цивільного кодексу України (правомірного договору та обєктивної можливості його виконання на Позивачем безпосередньо на користь Відповідача) підстав для існування захищуваного заявленим позовом субєктивного права на отримання від Відповідача плати за спільне використання електричних мереж, яке останнім не здійснюється та не може здійснюватися у розумінні Правил користування електричною енергією, обумовлює неможливість як порушення Відповідачем цього відсутнього субєктивного права, так і спонукання його всупереч ч.1 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України до виконання відсутнього грошового зобовязання.

Посилання апелянта на судові акти в межах справи №905/3113/13 не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про неналежний субєктний склад сторін в договорі №31 від 01.04.2013р., оскільки відмова в позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Позивача про укладення такого договору про спільне використання технологічних електричних мереж була обумовлена не принциповою необґрунтованістю такого укладення, а не визначенням необхідних істотних умов для процедури укладення, передбаченої розділом 5 Правил користування електричною енергією. Колегія суддів також погоджується з висновками місцевого суду про не відповідність критерію відносноті у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставин, вказаних в судових актах в межах справ №7/245пд та №905/1085/14, з предметом розгляду справи №905/1795/16.

Так само апеляційним судом відхиляються посилання апелянта про залишення поза увагою місцевого суду клопотань останнього, зокрема, №44 від 10.08.2017р. про проведення додаткової судової експертизи з поставленням додаткових питань, оскільки останні були справедливо відхилені судом як необґрунтовані в розумінні ч.4 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначено за текстом оскаржуваного рішення. Колегія суддів зауважує, що застосування спеціальних знань задля зясування визначених Скаржником додаткових питань жодною мірою не вплине на викладену в постанові правову оцінку законності договору №31 від 01.04.2013р. з огляду на статус його сторін у відносинах з користування електричною енергією.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України здійснювані судом як органом державної влади права обмежені підставами, повноваженнями та способом, що передбачені Конституцією та законами України. В свою чергу, відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Застосування цього повноваження зумовлено приписами ст.204 Цивільного кодексу України, що не передбачає іншого способу спростування правомірності договору, як доказу, яким Позивач всупереч діючого законодавства обґрунтовує існування субєктивних прав на безпідставне отримання з Відповідача стягуваних грошових коштів.

Таким чином, враховуючи невідповідність спірного договору про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р. ч.ч.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України, з підстав викладених у цій постанові, означений договір визнається колегією судді апеляційної інстанції недійсним в порядку п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, тоді як оскаржуване рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволені позовних вимог залишенню без змін, але з підстав, викладених цій постанові.

Оскільки інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено не було, апеляційна скарга Відповідача залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін, проте з доповненням в частині визнання недійсним договору про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р. в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 83, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз», м. Словянськ Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017р. (повний текст підписано 11.09.2017р.) у справі №905/1795/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017р. (повний текст підписано 11.09.2017р.) у справі №905/1795/16 по суті відмови у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз», м. Словянськ Донецької області до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ Донецької області в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа», м. Словянськ Донецької області про стягнення 229976,45грн. залишити без змін з підстав, викладених в цій постанові, доповнивши резолютивну частину такого рішення пунктом наступного змісту: «Визнати недійсним договір про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твинз», м.Словянськ Донецької області та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ Донецької області в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа», м. Словянськ Донецької області»

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О. Попков

Судді:О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надрук. 5 примірників: 1-2 - сторонам, 3- Третій особі, 4-у справу, 5- ГСДО