
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2017 р.Справа № 926/2121/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Плотніцького Б.Д.
суддів Давид Л.Л.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Михайлишин С.В.
за участю представників
від Позивача: не зявились;
від Відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих, вих. №01/141 від 08.08.2017 року
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.08.2017 року
у справі №926/2121/17, cуддя Гушилик С.М.
за позовом Приватного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго, м. Чернівці
до відповідача ОСОБА_3 учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 130 011,35 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.08.2017 року у справі № 926/2121/17 позов задоволено. З ОСОБА_3 учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих, м. Чернівці на користь Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго, м. Чернівці стягнуто 130 011,35 грн. заборгованості за електроенергію, спожиту понад договірні обсяги споживання та 1950,17 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення мотивоване обґрунтованістю вимог Позивача, зокрема тим, що відповідач в порушення умов договору та Правил ПКЕЕ, за період з січня 2015 року по травень 2015 року споживав електричну енергію з перевищенням встановленого ліміту споживання. Оскільки споживання електричної енергії з перевищенням договірної величини, погодженої сторонами умовами укладеного Договору про постачання електричної енергії, є правовою підставою для стягнення двократної вартості електричної енергії, нарахованої на різницю фактично спожитої та договірної величини, то позовні вимоги про стягнення заборгованості за перевищення ліміту споживання в сумі 130 011,35 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, Чернівецьке учбово-виробниче підприємство українського товариства глухих звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неповного зясування та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що перевищення договірних величин споживання електроенергії за своєю правовою природою є штрафною санкцією, для звернення з вимогою про стягнення якої законом встановлена спеціальна позовна давність тривалістю в один рік. Відтак, на переконання скаржника, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.08.2017 року.
У звязку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_1, з урахуванням положень абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016, розгляд справи 23.08.2017 року не відбувся.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 року розгляд апеляційної скарги призначено на 04.10.2017р.
Ухвалою суду від 04.10.17 розгляд справи відкладено на 18.10.17 на клопотання скаржника.
Позивач подав на розгляд суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
У судовому засіданні 18.10.17 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.08.2017 року у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 11.06.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго) Постачальник, та ОСОБА_3 учбово-виробничим підприємством українського товариства глухих (Споживач), укладено договір № 0114/3 про постачання електричної енергії, відповідно до п.1 якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати електроенергію у відповідності з умовами договору, а Споживач - оплачувати Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші умови визначені даним договором.
У відповідності до п.2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Пунктом 9.4 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 року. Договір вважається продовженим, на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд його умов.
Відповідно до п.2.3.4 договору Споживач зобовязався оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до енергопостачальної організації не пізніше 18 числа щомісячно.
Згідно з п.3.1.3 договору Постачальник має право визначати величини споживання електричної енергії та потужності і вимагати від Споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання.
В свою чергу Споживач має право на зміну договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору (п.3.2.1 договору).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з визначенням очікуваного споживання електричної енергії та потужності площадки вимірювання.
Звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури (п.5.5 договору).
Відповідно до п.4.2 ПКЕЕ узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформляються додатком до договору як договірні величини. Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу зазначаються в додатку № 2 до договору.
Відповідно до додатку № 2 до договору № 0114/3 про постачання електричної енергії відповідачем замовлено обсяг споживання електричної енергії на 2015 рік.
Зокрема, відповідачем:
на січень 2015 року замовлено 49900кВт, а фактично спожито 62710кВт, різниця становить 12810кВт., на суму 16575,45 грн.;
на лютий 2015 року замовлено 49900кВт, а фактично спожито 83352кВт, різниця становить 33452кВт., на суму 43315,59 грн.;
на березень 2015 року замовлено 49900кВт, а фактично спожито 72755кВт, різниця становить 22855кВт., на суму 30784,45 грн.;
на квітень 2015 року замовлено 49500кВт, а фактично спожито 65523кВт, різниця становить 16023кВт., на суму 21422,08 грн.;
на травень 2015 року замовлено 49500кВт, а фактично спожито 63561кВт, різниця становить 14061кВт., на суму 17913,78 грн.;
Таким чином, перевищення ліміту споживання за вказаний період встановлено на суму 130 011,35 грн.
Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому, плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 тис.кВт год. і більше.
Керуючись вимогами ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п.6.16 Правил та п.4.2.2 Договору Споживачу виставлено рахунки на загальну суму 130 011,35 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії (а.с. 20-25).
При цьому, Постачальником враховано звіти про використану Споживачем електроенергію за період січень-травень 2015 року (а.с.15-19).
Несплата Відповідачем вказаної суми слугувала підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Законом України "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії (частини 1, 2 ст.26 Закону).
Пунктом 3.2.1 укладеного між сторонами Договору встановлено право споживача на зміну (коригування) договірних величин споживання електроенергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток «Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу») з визначенням очікуваного споживання електричної енергії та потужності для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.
За умовами пункту 5.5 договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.
Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.14 Правил).
Як було зазначено вище, додатком № 2 до договору № 0114/3 про постачання електричної енергії відповідачем замовлено обсяг споживання електричної енергії на 2015 рік.
Разом з тим, в період січень-травень 2015 року Відповідач використовував електричну енергію з перевищенням ліміту її споживання.
Відповідно до п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За змістом ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику"споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
В п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (з подальшими змінами та доповненнями) визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Згідно з положеннями п. 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
З огляду на вищенаведені правові приписи та обставини справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що Відповідачем перевищено за відповідні розрахункові періоди обсяги споживання договірних величин електроенергії, за які розрахунків у встановлений Договором строк не здійснено, у зв'язку з чим правомірно присуджено до стягнення з Відповідача двократну вартість, нараховану на різницю за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
При цьому, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи Відповідача про застосування до даних правовідносин спеціального строку позовної давності виходячи з того, що нарахування двократної вартості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії є встановленим законом спеціальним способом визначення вартості спожитої електричної енергії із застосуванням подвійного тарифу, а не видом відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування судового рішення у даній справі, оскільки доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому акті.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.08.2017 року у справі № 926/2121/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2.Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.
Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький
Суддя Л.Л. Давид
Суддя І.Б. Малех
Судове рішення № 69619724, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 18.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/2121/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: