Ухвала суду № 69619720, 13.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"13" жовтня 2017 р. Справа №911/4197/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Майданевича А.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Коцюбинської селищної ради на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі №911/4197/15

за заявою Коцюбинської селищної ради

про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 у справі №911/4197/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-Буд"

до Коцюбинської селищної ради

за участю Прокуратури Київської області

про стягнення 2378897,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2017 відмовлено у задоволенні заяви Коцюбинської селищної ради (вх. № 18249/17) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 у справі №911/4197/15.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, скаржник (Коцюбинська селищна рада) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Коцюбинської селищної ради.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017, справу №911/4197/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Майданевич А.Г.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали апеляційної скарги Коцюбинської селищної ради на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі №911/4197/15, дійшла висновку про повернення останньої на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення апелянта з апеляційною скаргою), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення Коцюбинської селищної ради з апеляційною скаргою, визначено, що при зверненні до господарського суду за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600,00 грн.

Таким чином, за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі №911/4197/15, ставка судового збору складає 1 600,00 грн.

Проте, до поданої апеляційної скарги скаржником (Коцюбинською селищною радою) не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення апелянта з апеляційною скаргою).

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі заявив клопотання, у якому просив відстрочити останньому сплату судового збору за апеляційне оскарження вищенаведеної ухвали. Клопотання мотивоване тим, що Державне казначейство України відмовляє на даний час проводити оплату судового збору з рахунків Коцюбинської селищної ради.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.

Відповідно до п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Колегія суддів зазначає, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на розстрочення від сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин та поданих доказів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

При цьому, оскільки ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників.

Крім того, обставини відстрочення сплати судового збору мають бути доведені належними доказами.

В підтвердження неможливості сплати судового збору, у відповідному клопотанні Коцюбинська селищна рада посилається на відмову Державного казначейства України щодо проведення оплати судового збору з рахунків апелянта.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши подане апелянтом клопотання, встановив, що останнє не містить відомостей стосовно звернень Коцюбинської селищної ради з відповідними вимогами - платіжними дорученнями про оплату судового збору, а також не містить документально підтверджених відомостей щодо відмови Державного казначейства України проводити оплату судового збору. Крім того, у клопотанні не наведено відомостей про те, що на рахунках апелянта, відкритих у відповідних установах відсутні кошти та/або заблоковані у встановленому порядку.

Таким чином, скаржником не подано апеляційному суду належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували неможливість сплати судового збору, як не подано і доказів тяжкого фінансового становища, а також інших доказів, за допомогою яких можна б було встановити відсутність коштів для сплати судового збору, а також перевірити наявність обставин щодо підстав відстрочення сплати судового збору.

Крім того, апелянтом також не подано доказів, що підтверджують винятковість випадку розстрочення судового збору.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на недоведеність Коцюбинською селищною радою обставин відстрочення сплати судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору за наведених апелянтом обставин - судом апеляційної інстанції відхиляється.

При цьому, суд звертає увагу апелянта на те, що вимоги процесуального закону не обмежують апелянта у повторному заявлені клопотання про відстрочення від сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом Коцюбинській селищній раді, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги - судом апеляційної інстанції не розглядається.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга на підставі ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України може бути поданою повторно (з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги).

Керуючись статтею 86, п. 3 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі №911/4197/15 (з доданими матеріалами) - повернути без розгляду.

2.Матеріали справи №911/4197/15 повернути до Господарського суду Київської області.

3.Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

А.Г. Майданевич