Ухвала суду № 69619620, 18.10.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"18" жовтня 2017 р. Справа № 924/888/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 3320,05 грн., з яких 36,36 грн. 3% річних, 2701,89 грн. інфляційних втрат, 581,80 грн. пені

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 19.09.2017 р.

відповідача: не з'явився

встановив: позивач звернувся до суду з позовом (№30 від 25.09.2017 р.) про стягнення з відповідача 3320,05 грн., з яких 581,80 грн. пені, 2701,89 грн. інфляційних втрат, 36,36 грн. 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку зі сплати лізингових платежів за договором прямого лізингу №22-09-48спл/113 від 13.03.2009 р. При цьому посилається на умови укладеного між сторонами договору, положення ст. ст. 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні повідомила, що відповідачем борг сплачено в повному обсязі.

На адресу суду від позивача також надійшли пояснення (від 09.0.2017 р. №38), в яких повідомляється про те, що після порушення провадження у справі відповідачем на рахунок позивача повністю сплачено суму, яка є предметом позовних вимог, а саме: 3320,05 грн., у підтвердження чого надано виписку по рахунку від 03.10.2017 р.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив. На адресу суду надіслав відзив (№104 від 03.10.2017 р.), у якому повідомив, що 03.10.2017 р. ним здійснено повну оплату суми заборгованості в розмірі 3320,05 грн., яка є предметом позову. З огляду на зазначене, просить припинити провадження у справі, повернути позивачу сплачений при поданні позовної заяви судовий збір. При цьому надав платіжне доручення №310 від 03.10.2017 р. про сплату на користь позивача 3320,05 грн. "згідно позовної заяви №30 від 25.09.2017 р.".

Як убачається з матеріалів справи, 13.03.2009 р. між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" (лізингоодержувач) укладено договір прямого лізингу №22-09-48спл/113 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору строк лізингу відраховується з моменту укладення сторонами акту передачі-приймання у користування предмету лізингу, що укладається у 3-х автентичних примірниках.

За умовами пп. 3.4.2 договору лізингоодержувач має право достроково сплатити повну вартість предмету лізингу до закінчення строку дії цього договору, а за умовами пп. 3.5.3 зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору (п. 3.6 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що з моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору лізингоодержувач після укладення договору, перераховує на рахунки лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ, та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

Сторони у п. 7.1 договору погодили, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Договір набирає чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

У додатку №1 до договору сторони визначили найменування, кількість, ціну та вартість предмету лізингу, а саме: зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" в кількості 1 одиниці за ціною 520487,00 грн. з ПДВ, строк лізингу - 7 років.

У додатку №2 до договору "Графік сплати лізингових платежів" сторони визначили дати сплати лізингових платежів, зокрема, до 10.01.2015 р., 10.04.2015 р., 10.10.2015 р. - по 15800,50 грн.

Згідно з актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №3 від 10.04.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв у платне користування на умовах договору прямого лізингу від 13.03.2009 р. №22-09-48спл/113 предмет лізингу (нову не бувшу у користуванні сільськогосподарську техніку): зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" №830 виробництва ВАТ "Херсонські комбайни) в кількості 1 одиниця вартістю 520487,00 грн. з ПДВ. На підставі цього акту відповідач прийняв зобов'язання по сплаті вартості переданої йому техніки в сумі 520487,00 грн. на умовах договору прямого лізингу від 13.03.2009 р. №22-09-48спл/113.

Договір, додатки №1 та №2 до договору, акт №3 від 10.04.2009 р. підписані представниками сторін, скріплені відтисками їхніх печаток.

Відповідно до виписок з особового рахунку позивача від 19.01.2015 р., 24.04.2015 р., 22.10.2015 р. відповідачем сплачено по 15800,50 грн. за договором №22-09-48спл/113 від 13.03.2009 р.

В зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем лізингових платежів позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 581,80 грн. пені, 2701,89 грн. інфляційних втрат, 36,36 грн. 3% річних, всього 3320,05 грн.

Судом враховується, що згідно з положеннями ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 13.03.2009 р. укладено договір прямого лізингу №22-09-48спл/113, відповідно до якого позивач передав відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю позивача та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

При цьому у додатку №2 до договору "Графік сплати лізингових платежів" сторони визначили дати сплати лізингових платежів, зокрема, до 10.01.2015 р., 10.04.2015 р., 10.10.2015 р. - по 15800,50 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо вчасної сплати лізингових платежів за договором прямого лізингу №22-09-48спл/113 від 13.03.2009 р. належним чином не виконав, в результаті чого позивач нарахував останньому 581,80 грн. пені, 2701,89 грн. інфляційних втрат, 36,36 грн. 3% річних, всього 3320,05 грн.

Однак після подання позову до суду (26.09.2017 р.) та порушення провадження у справі (ухвала від 28.09.2017 р.) відповідачем було сплачено позивачу 3320,05 грн. із призначенням платежу "згідно позовної заяви №30 від 25.09.2017 р.", що підтверджується платіжним дорученням №310 від 03.10.2017 р. та сторонами.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Крім того, судом враховуються положення п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З приводу клопотання відповідача про повернення позивачу сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Відтак, зазначене клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 3320,05 грн., з яких 36,36 грн. 3% річних, 2701,89 грн. інфляційних втрат, 581,80 грн. пені припинити.

СуддяВ.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2,3 - позивачу (01021, м. Київ, вул. Мечникова 16-а; 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану 54, офіс 501); 4 - відповідачу (32381, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський р-н, с. Подільське). 4 - рек.