Постанова № 69619364, 18.10.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017 року Справа № 904/7118/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: Коптілов Ю.В., представник, довіреність №682/1001 від 14.12.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі №904/7118/17

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "№87", м.Нікополь, Дніпропетровська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м.Дніпро

про скасування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

У Липні 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "№ 87" (надалі - ОСББ "№ 87") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, якою просило суд визнати недійсним рішення Відкритого акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", оформлене протоколом №998 від 12.04.2017 року про проведення нарахування позивачу за період: з 03.03.2016 року по 29.03.2017 року недорахованої електроенергії у сумі 24 028 грн. 32 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 року порушено провадження у справі №904/7118/17 за вищезазначеним позовом.

09.08.2017 року ОСББ "№ 87" подано до місцевого господарського суду клопотання, яким позивач просив призначити у справі судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі №904/7118/17 (суддя Ліпинський О.В.) клопотання позивача задоволено; у справі призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- чи має самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі, яке встановлено актом про порушення №115583 від 29.03.2017 року, прихований характер?;

- чи могло бути виявлено самовільне підключення під час контрольного огляду засобу обліку електричної енергії ОСББ "№ 87", що проводилось 27.03.2017 року?;

провадження у справі зупинено.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд її скасувати, справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Апелянт зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали Господарським судом Дніпропетровської області були порушені наступні правові норми:

- ч.2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (судом не створені учасникам судового процесу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства);

- ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (судом порушено порядок призначення судової експертизи);

- ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (безпідставно зупинено провадження у справі, оскільки, в ухвалі відсутнє мотивування такої необхідності у зв'язку з неможливістю розгляду судового спору без призначення судової експертизи);

- ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно розгляду судового спору впродовж розумного строку.

Позивач на виклик суду двічі не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За його клопотанням розгляд справи ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 року відкладено, строк вирішення спору продовжено. Клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло на адресу апеляційного господарського суду 13.10.2017 року та мотивоване тими обставинами, що копії апеляційної скарги та доданих до неї документів він не отримав, задоволенню не підлягає з огляду на обмеженість визначеного ч.2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, який в даному випадку спливає 18.10.2017 року; окрім того в матеріалах справи містяться докази надіслання на адресу позивача апелянтом копії апеляційної скарги та доданих до неї документів як при її поданні так і повторно, на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду; позивач був обізнаний про слухання справи в суді, але не скористався своїми правами сторони в процесі, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу (п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

У п. 9 вищевказаної постанови зазначено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначаються, зокрема, обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви проведення судової експертизи та перелік питань, що потребують роз'яснення.

Таким чином, враховуючи вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, як призначення експертизи, з викладенням обставин, що входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2017 року представниками ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» було проведено контрольний огляд розрахункової точки обліку споживача (позивача), який полягав у проведенні зняття показів для обліку обсягів споживання електричної енергії за період з 30.09.2016 року по 31.03.2017 року, про що складений відповідний акт (а.с. 107).

Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електро-енергетики України від 31.07.1996 року № 28 (із змінами) (надалі -ПКЕЕ):

- точка обліку - межа балансової належності, на якій за допомогою засобів обліку або розрахунковим шляхом визначаються та обліковуються значення обсягів споживання/передачі електричної енергії та величини споживання/транзиту електричної потужності за певний період;

- контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень;

- технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" та іншим нормативно-технічним документам.

Тобто, здійснюючи контрольний огляд засобу обліку, представники енергопостачальника мають можливість не тільки провести контрольне зняття показань приладу обліку у споживача, а також візуально обстежити цілісність приладу обліку та пломб, встановлених на ньому та провести обстеження електроустановки на предмет виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій.

Пунктом 3.33 ПКЕЕ визначено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом (п.3.34 ПКЕЕ).

В акті про порушення №115583 від 29.03.2017 року зазначено наступне: «Самовільне підключення виконано кабелем від внутрішніх мереж житлового будинку до блоку живлення домофону з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо, так як підключення було виконано з поверхових щитових 1-го та 2-го під'їздів житлового будинку. При включенні навантаження лічильний механізм лічильника не враховує електроенергію, покази засобу обліку не змінюються, спожита електроенергія не враховується».

Акт №115583 від 29.03.2017 року підписаний як представниками ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», так і представником споживача без зауважень. Таким чином, сторонами на місці виявлення порушення було підтверджено, що при контрольному огляді факт порушення виявити неможливо, що і зафіксовано актом.

Згідно акту технічної перевірки засобів обліку електричної енергії №222363 від 03.03.2016 року (а.с. 62,63) на двері шафи обліку було встановлено пломбу №С26957794.

Виходячи зі змісту п.1.2 ПКЕЕ, контрольний огляд проводиться візуально. В даному випадку, що також зафіксовано вищезазначеним актом, порушення виявлено шляхом ввімкнення навантаження; відключення напруги можливо здійснити тільки після розпломбування шафи обліку, що виключає можливість виявити порушення при візуальному огляді.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Умовами договору про постачання електричної енергії №806 від 16.04.2008 року встановлюються межі експлуатаційної відповідальності сторін за електромережі та електроустановки, які належать сторонам на праві власності та користування; відповідальність за порушення, зафіксоване спірним актом, зокрема, самовільне підключення до електричних мереж, встановлена законодавством України про електроенергетику, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», ПКЕЕ, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали про призначення судової електротехнічної експертизи та зупинення провадження у справі не навів обґрунтування необхідності спеціальних знань для оцінки правильності поданих позивачем доказів, не зазначив, у чому полягала потреба у спеціальних знаннях та неможливість вирішення справи по суті позовних вимог; не вказав, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки поставлених судом питань і чому таку перевірку не може здійснити суд.

Колегія суддів вважає, що факт порушення ПКЕЕ ОСББ «№87», який було зафіксовано представниками сторін під час технічної перевірки, доводиться матеріалами справи і не потребує спеціальних досліджень та знань експерта для встановлення фактичних даних; поставлені судом перед експертами питання не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду; відповідь на поставлені експерту питання вбачається з самого акту про порушення, про що зазначено вище.

Виходячи з вищенаведеного судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі є необґрунтованим, отже, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі №904/7118/17 про зупинення провадження у справі підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права; справу слід передати на розгляд Господарському суду Дніпропетровської області.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі №904/7118/17 в частині зупинення провадження у справі скасувати.

Справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.О. Чимбар

(Повний текст постанови складений 19.10.2017 року)