Рішення № 69619306, 18.10.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 915/817/17

м. Миколаїв

Суддя В.Д. Фролов, розглянувши матеріали справи

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-Прилад (61045, м.Харків, вул. Клочківська, буд.295), код 31342156

відповідач: Відокремлений підрозділ Южно-Українська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код 20915546)

про: стягнення 17 264 грн. 24 коп.

ПРИСУТНІ:

від позивача- представник не зявився

від відповідача- ОСОБА_1 довіреність №580 від 26.04.2016

Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-Прилад звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 264 грн. 24 коп., з яких: 9665 грн.06 коп. пеня, 709 грн. 32 коп. 3% річних за користування грошовими коштами позивача, 6850 грн. 26 коп. інфляційне збільшення суми боргу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.08.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.09.2017 року о 10 год. 10 хв.

Враховуючи клопотання представника позивача №116-09 від 12.09.2017 та необхідність надання пояснень позивачем, щодо нарахування пені, ухвалою суду від 13.09.2017 розгляд справи відкладено на 18.10.2017 о 10 год. 50 хв.

Представник позивача належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, проте 17.10.2017 від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивач.

Крім того, 17.10.2017 від представника позивача до суду засобами електронного звязку надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №158-10 від 17.10.2017, в якій просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 16 523 грн. 95 коп. з яких: 9032 грн. 18 коп. пеня, 641 грн. 51 коп. 3% річних за користування грошовими коштами позивача, 6850 грн. 26 коп. інфляційне збільшення суми боргу.

Дана заява позивача є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням заяви №158-10 від 17.10.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував роти задоволення позовних вимог з підстав викладених в письмових поясненнях.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення позивача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:

26 листопада 2014 року між сторонами було укладено договір на постачання товару №53-123-01-14-01036 відповідно до якого позивач зобовязується передати відповідачу, а відповідач приймає на себе зобовязання прийняти і сплатити прилади для вимірювання електричних величин іонізуючого випромінювання (калібратор електричних сигналів, вольтметр), у кількості, асортименті і цінах, зазначених у специфікації №1 (додаток до договору №1), що є невідємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару не раніше 2013 року (п.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість товару складає разом 241667,50 грн., крім того ПДВ 20%: 48333,50 грн. Всього 290001,00 грн.

Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п.3.4 договору).

На виконання умов договору, специфікації №1 до договору та згідно видаткової накладної №РН-0001349 від 19.12.2014 позивачем було здійснено постачання товару на суму 275001,00 грн. Даний товар прийнято представником відповідача згідно довіреності(а.с.22-23).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що за даним договором оплата здійснюється на протязі 30 днів після постачання товару.

Враховуючи поставку товару 19.12.2014 оплата повинна бути здійснена в строк до 18.01.2015 року.

Відповідно до виписки з банку станом на 03.02.2015 (а.с.24-25) відповідачем здійснена оплата поставленого позивачем товару 03.02.2015, та 04.02.2015 тобто з пропуском встановленого договором строку.

Таким чином, враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань позивачем нараховано до стягнення штрафні санкції в розмірі 17 264 грн. 24 коп. згідно розрахунку (а.с.5-6).

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з п.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1. ст. 230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем нарахована Відповідачу пеня в розмірі 9032 грн. 18 коп. (розрахунок додається до заяви №158-10 від 17.10.2017).

Враховуючи вищезазначене та необґрунтоване нарахування пені, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із зазначеним Позивачем нараховано 3% річних за користування грошовими коштами позивача в розмірі 641 грн. 51 коп., а також інфляційне збільшення суми боргу в сумі 6850 грн. 26 коп., які підтверджені розрахунком позивача, відповідачем не заперечені, а тому підлягають задоволенню. (а.с. 6 та додані до заяви №158-10 від 17.10.2017).

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема судового збору, при задоволенні позову на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 83-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-Прилад (61045, м.Харків, вул. Клочківська, буд.295, код 31342156) 7491 (сім тисяч чотириста девяносто одна) грн. 77 коп., з яких: 641 (шістсот сорок одна) грн. 51 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами позивача та 6850 (шість тисяч вісімсот пятдесят) грн. 26 коп. інфляційне збільшення суми боргу, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 725 (сімсот двадцять пять) грн. 42 коп.

3. В частині стягнення пені відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Суддя В.Д. Фролов