Постанова № 69617261, 13.10.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2316/17

Провадження №3/163/1488/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.,

за участі секретаря Семенюк К.М.,

особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

представника митного органу ОСОБА_3,

розглянувши матеріали справи, що надійшли з Волинської митниці ДФС за протоколом №2634/20500/17 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП 2499603258-,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1,слідуючи 29.07.2017 року з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, водієм автомобіля «Mercedes Sprinter 316», реєстраційний номер НОМЕР_1, не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо наявності, кількості та найменування обовязкових для декларування товарів, а саме: фургону марки «Aluvan» model: 80/84 KLL 4118, serial: А 34861, date:1996, гідроборту марки «Anteo», загальною вартістю 11984 гривень, який був прикріплений до рами вищезазначеного автомобіля, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

Правопорушник у судовому засіданні вину визнав частково. Пояснив, що в 2013 рці він купив автомобіль «Mercedes Sprinter 316», який був обладнаний фургоном і гідробортом, однак в звязку з несправністю даних агрегатів залишив їх в ОСОБА_4. Автомобіль в 2013 році розмитнив і весь цей час ним користувався. Особи в яких він залишив зняті агрегати попросили їх забрати, тому в липні місяці 2017 року він виїхав автомобілем «Mercedes Sprinter 316» в ОСОБА_4, де встановив попередньо залишенні агрегати на платфорому автомобіля, та повернувся в Україну. Вважав, що фургон і гідроборт є невідємною частиною автомобіля і розмитнювати його не потрібно. Просив суд врахувати, що на його утриманні перебуває неповнолітня дочка та дочка - інвалід дитинства, та накласти якнайменше стягнення.

Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення з необережності, просив провадження, щодо нього закрити у звязку з малозначності вчиненого, а при притягненні судом його до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 472 МК України, взяти до уваги вартість переміщуваного товару встановлену висновком експерта № О-82 від 04.10.2017 року, також подав клопотання у якому просив, при обрахунку витрат митного органу, врахувати вимоги наказу Міністерства фінансів України №732 від 15.06.2012 року.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю стверджена його особистими поясненнями та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом проведення оглядутранспортного засобу, письмовим пояснення правопорушника, митною декларацією, фототаблицями до протоколу, службовою запискою, висновком експерта № О-82 від04.10.2017 року.

Враховуючи передбачену законом санкцію та доведеність вини правопорушника, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваних предметів та їх конфіскації.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат у справі про порушення митних правил у відповідності до вимог ст. 520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731, на підставі довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил за протоколом №2634/20500/17, судом встановлено, що термін зберігання товару, починаючи з 10 дня його розміщення на власному складі митного органу, становить 65 діб, а обрахунок витрат за даний період згідно курсу НБУ на дату розгляду справи (1€ х 18,000 м3 х 31, 578052 = 568,40 грн.) складає 36946,32 грн..

Суд звертає увагу на те, що загальна сума таких витрат перевищує суму штрафу, як основного стягнення, накладеного на правопорушника судом, що виходить за межі принципів розумності та справедливості, оскільки стягнення таких витрат, хоча й не є мірою відповідальності в розумінні ст.23 КУпАП, однак вимагає певних майнових затрат особи, які в даному випадку є значними та явно неспіврозмірними практичній ролі правопорушення і відповідальності, а тому суд з врахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 не працює, не має регулярного доходу та має на утриманні дітей, до відповідальності за порушення митних правил притягується вперше, витрати за зберігання товару, який підлягає конфіскації, не стягує.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.522,527,528 МК України,

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України,і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11984 (одинадцять тисяч девятсот вісімдесят чотири) гривні з конфіскацією в дохід держави товару: фургону марки «Aluvan» model: 80/84 KLL 4118, serial: А 34861, date:1996, гідроборту марки «Anteo», загальною вартістю 11984 (одинадцять тисяч девятсот вісімдесят чотири) гривні, вилученого згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС №2634/20500/17.

Штраф в розмірі 11984 (одинадцять тисяч девятсот вісімдесят чотири) гривні підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Стягнути із ОСОБА_1 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.