Ухвала суду № 69616339, 11.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4762/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Слободянюк П.Л.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Паленика І.Г., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Редик С.А.

за участю прокурора Ковальчука О.В.

захисниківАнікіна Д.С., ТатьковаЮ.О.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисників Анікіна Д.С. та ТатьковаЮ.О., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_2,на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотаннястаршого слідчого в ОВС СУ ГУНП в м. Києві Баранюка Є.В., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва КовальчукО.В.,та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартоютривалістю до 05 листопада 2017 року включно, із визначенням застави в розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить3 200 000 (три мільйона двісті тисяч) гривень,щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Королівства Марокко, громадянина України, марокканця, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, працює директором ТОВ «ГОЛДЕН PO АДІНТЕРНЕШНЛ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3

ст. 358 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,дані про особу підозрюваного,та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючисьз ухвалою слідчого судді, захисники Анікін Д.С. та Татьков Ю.О., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_2,подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу слідчого судді скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисники зазначають, що оскаржувана ухвала прийнята за відсутності обґрунтованої підозри, без доказів наявності ризиків, підстав і мети, з порушенням вимог процесуального законодавства, у зв'язку із чим, як стверджують апелянти, підлягає скасуванню.

Адвокати вказують, щозібрані стороною обвинувачення докази не можуть бути вагомими, оскільки є недопустимими та неналежними, і не можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень. Додають, що події кримінального правопорушення ґрунтуються на інформації наданій потерпілим ОСОБА_8

Так, апелянти зазначають, що протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2017 року не відповідає вимогам ч. 1 ст. 228 КПК України, оскільки потерпілим не повідомлено про зовнішній вигляд та прикмети осіб, яких він буде впізнавати. Додає, що під час допиту потерпілий ОСОБА_8 не надавав покази щодо цих обставин.

Далі адвокати зазначають, що у протоколі проведення слідчого експерименту від 02.08.2017 року не вказані технічні характеристики приладів та носіїв інформації, на які здійснювалась фотозйомка, умови та порядок їх використання,не зазначено час закінчення цієї слідчої дії. Додає, що аналогічне порушення допущено під час складання протоколу огляду від 02.08.2017 рокуза участю потерпілого, а висновок експерта №8-4/1160 від 11.08.2017 року складено за результатами дослідження документів, які надав потерпілий.

Також автори апеляційної скарги вказують, що слідчим суддею не враховано, що долучені до клопотання копії документів, які надані потерпілим на підтвердження наявності у нього грошових коштів, які він нібито передавав ОСОБА_2, не мають відповідних реквізитів та в окремих випадках в них мається суперечлива інформація. Додає, що в митних деклараціях відсутні відмітки митниці, про те, що кошти задекларовано, а в документах щодо грошових переказів зазначена інша мета переказу (забезпечення родини), з урахуванням чого, як стверджують захисники, не можливо встановити відповідну тяжкість покарання.

Далі в апеляційній скарзі апелянти вказують на те, що слідчим суддею не враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України, оскільки не з'ясовано стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність у нього родини й утриманців, зокрема трьох неповнолітніх дітей та дружини, які потребують їх утримання, не взято до уваги наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутація підозрюваного, не враховано майновий стан підозрюваного, відсутність судимостей, те, що до підозрюваного раніше не застосовувалися запобіжні заходи та відсутні інші повідомлення особі про підозру.

Підсумовуючи адвокати вказують, що слідчий суддя не вірно оцінив ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а слідчий у клопотанні не навів жодного обґрунтованого підтвердження відповідних ризиків.

Крім того, захисники вказують, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та не враховано того, що у справі можлива інша кваліфікація злочину.

Також апелянти вказують, що слідчим суддею поряд із строком дії ухвали слідчого судді не зазначено часзатриманняОСОБА_2Одночасно автори апеляційної скарги зазначають, що слідчим суддею при визначені застави ОСОБА_2 не враховано обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, у зв'язку із чим, на думку апелянтів, визначено непомірний розмір застави. Додає, що прокурор під час судового засідання просив застосувати до ОСОБА_2 заставу у розмірі 1 000 000 грн., як достатню для забезпечення виконання ним покладених обов'язків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисниківта просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисників задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києвіперебувають матеріали кримінального провадження №12017100000000439, відомості про яке10.04.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

07.09.2017 ОСОБА_2затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня ОСОБА_2повідомлено про підозру у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в м. Києві Баранюк Є.В., за погодженням ізпрокурором відділу прокуратури м. Києва Ковальчук О.В.,звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалою слідчого суддіШевченківськогорайонного суду м. Києва від08 вересня 2017 рокузадоволено та застосовано щодоОСОБА_2запобіжний захід у вигляді тримання під вартоютривалістю до 05 листопада 2017 року включно, із визначенням застави в розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить3 200 000 (три мільйона двісті тисяч) гривень.

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні підозрюванимОСОБА_2кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетністьОСОБА_2до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносноОСОБА_2чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Посилання апелянта на відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такі дані містяться зокрема у протоколах прийняття заяви потерпілого ОСОБА_8 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, протоколах допиту потерпілого ОСОБА_8, протоколах пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками, протоколі проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, протоколі огляду мобільного телефону потерпілого, висновкі почеркознавчої експертизи, протоколі про використання заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів та інших матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «ІльгарМаммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Враховуючи наведене, посилання апелянта на відсутність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень, є необгрунтованими.

Крім того, посилання апелянта на те, що події кримінального правопорушення ґрунтуються на інформації наданій потерпілим ОСОБА_8, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, з урахуванням доданих слідчим до клопотання фактів на підтвердження наявності обґрунтованості підозри. Колегія суддів вважає такі факти достатніми на даному етапі для висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність протоколу пред'явлення особи для впізнання вимогам ч. 1 ст. 228 КПК України, оскільки потерпілим не повідомлено про зовнішній вигляд та прикмети осіб, яких він буде впізнавати, про те, що у протоколі проведення слідчого експерименту від 02.08.2017 рокута протоколу огляду від 02.08.2017 рокуза участю потерпілогоне вказані технічні характеристики приладів та носіїв інформації, на які здійснювалась фотозйомка, умови та порядок їх використання, не зазначено час закінчення цієї слідчої дії, не спростовують висновок слідчого судді про наявність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень. З цих же підстав колегія суддів не бере до уваги і посилання захисників на те, що висновок експерта №8-4/1160 від 11.08.2017 року складено за результатами дослідження документів наданих потерпілим, долучені до клопотання документи, на підтвердження наявності у потерпілого грошових коштів, не мають відповідних реквізитів та містять суперечливу інформацію, те, що в митних деклараціях відсутні відмітки митниці, про те, що кошти задекларовано, а в документах щодо грошових переказів зазначена інша мета переказу (забезпечення родини), з урахуванням того, що оцінка даним обставинам буде дана судом при розгляді справи по суті, з точки зору доведеності вини особи.

Крім того, твердження адвокатів про те, що у даному кримінальному провадженні не можливо встановити відповідну тяжкість покарання, не заслуговують на увагу, оскільки питання призначення покарання вирішується судом при розгляді справи по суті.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та даних про особу підозрюваногоОСОБА_2

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, а тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2на свободу, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги щодо недоведеності стороною обвинувачення недостатності застосування до підозрюваногоОСОБА_2більш м'яких запобіжних заходів та недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час перегляду даного провадження апеляційним судом.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилаються захисники.

Твердження захисників про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, наявність родини, постійного місця роботи,не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини не спростовують висновків слідчого судді про ризики неналежної процесуальної поведінки навіть з урахуванням наявних у підозрюваного соціальних зв'язків, запобігти яким можливо саме через застосування запобіжних заходів.

Крім того, майновий стан підозрюваного враховано слідчим суддею при визначенні розміру застави.

Доводи захисників стосовно незадовільного стану здоров'япідозрюваного заслуговують на увагу, проте не можуть бути підставою для скасування застосованого запобіжного заходу, оскільки відсутні відомості медичного характеру про неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, а запобігання ризикам неналежної процесуальної поведінки неможливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Крім того, доводи сторони захисту в частині можливої іншої кваліфікації злочину, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки кваліфікація дій підозрюваного може бути змінена протягом досудового розслідування, проте на момент розгляду клопотання, у колегії суддів не викликає сумнівів правильність кваліфікації дій ОСОБА_2,з урахуванням обставин справи та доданих до клопотання доказів.

Посилання адвокатів на те, що слідчим суддею не зазначено в оскаржуваній ухвалі час затримання підозрюваного ОСОБА_2, не тягнуть за собою скасування рішення суду.

Крім того, на переконання колегія суддів, слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2слід визначити заставу у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, ОСОБА_2вирішить не зникати через побоювання втрати заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а доводи апеляційної скарги захисників щодо необґрунтованості ухвали, слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року, якою задоволено клопотаннястаршого слідчого в ОВС СУ ГУНП в м. Києві Баранюка Є.В. та застосованощодоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжний західу вигляді тримання під вартоютривалістю до 05 листопада 2017 року включно, із визначенням застави в розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить3 200 000 (три мільйона двісті тисяч) гривень,- залишити без змін,а апеляційну скаргу захисників Анікіна Д.С. та Татькова Ю.О., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_2,- залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ______ _____

Масенко Д.Є. Паленик І.Г. Присяжнюк О.Б.