Рішення № 69616014, 05.10.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22565/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.

при секретарі судового засідання Ніколайчук А.В. за участю учасників процесу

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ спільного майна за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину земельної ділянки та частину незавершеного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом, в якому зазначила, що починаючи з 21 грудня 2008 року вона разом з ОСОБА_3 стали проживати однією сім’єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Вони проживали разом у кв. №54 будинку №94/1Б, який розташований по вул. П Миру у м. Хмельницькому, вели спільне господарство. За спільні кошти вони здійснювали придбання майна, в тому числі вносили спільні кошти в інвестування будівництва квартири в багатоповерховому будинку, який будувався по Пр. Миру 94/1В. 15 вересня 2011 року між нею та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, а 30 березня 2013 року в них народилася спільна дитина – син ОСОБА_4. 10 березня 2016 року укладений з відповідачем шлюб за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області був розірваний. 12 грудня 2012 року ними було придбано земельну ділянку площею 0,10000 га, яка розташована по вул. Вінницькій 97/1 м. Хмельницький. На вказаній земельні ділянці у 2013 році ними було розпочато будівництво садибного житлового будинку. На даний час вказаний житловий будинок не завершений будівництвом, на продовження будівельних робіт якого вона витрачала особисті кошти у сумі 23 000 гривень. Також у 2008 році вона, спільно з ОСОБА_5, вирішили фінансувати будівництво квартири №130 площею 72,38 кв.м у будинку, по вул. Пр. Миру 94/1В м. Хмельницький. Загальна сума внеску за вказану квартиру становила 340 186 гривень за яку протягом 2008-2009 року було здійснено оплату 203 886 гривень, з яких їх спільні кошти становлять 16450 гривень. У подальшому будівництво вказаного будинку було заморожено та 20.06.2014 року відповідачем була укладена угода №53 відповідно до якої був змінений об’єкт інвестування з двокімнатної квартири на однокімнатну та додатково сплачено кошти у розмірі 19080 гривень. Всього у будівництво зазначеної квартири ними було сплачено 222 966 гривень з яких їх спільними коштами є 35 530 гривень.

За таких обставин, з урахуванням поданих уточнень до позовних вимог, просить суд встановити факт спільного проживання з відповідачем однією сім’єю без реєстрації шлюбу починаючи 21 грудня 2008 року до 14 вересня 2011 року включно; визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,10000 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницька, 97/1, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 6810100000:20:003:0004; відступивши від принципу рівності часток подружжя з урахуванням інтересів дитини визнати за нею право власності на 6/10 частин будівельних матеріалів та обладнання, використаних в процесі будівництва незавершеного садибного житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницька, 97/1 та стягнути з ОСОБА_3 на її користь 17765 гривень в якості компенсації частини вкладених спільних коштів у фінансуванні будівництва квартири, яка розташована у будинку №94/1В по вул. Пр. Миру 94/1В.

ОСОБА_3 був поданий зустрічний позов, який ухвалою суду від 27.01.2016 року був прийнятий до провадження та об’єднаний з первісним позовом. В своєму позові, вимоги якого неодноразово уточнювалися, ОСОБА_3 зазначив, що з часу одруження з ОСОБА_1 він мав намір побудувати будинок для спільного проживання. Задля цього 24.05.2012 року він продав належні йому на праві особистої власності земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок, за адресою: м. Деражня, вул. Заремби 3 за 20 850 гривень та 219 150 гривень відповідно. 25 травня 2012 року з отриманих від продажу вказаного майна коштів 8000 доларів США він поклав на депозит в ПАТ «ПриватБанк», 15 000 доларів – на депозит в АТ «Ощадбанк», а решту 7000 доларів – він позичив ОСОБА_6. 11 грудня 2012 року ним та ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу була придбана земельна ділянка, площею 0,1000 га, що розташована по вул. Вінницька, 97/1 у м. Хмельницькому. Вказане земельна ділянка ними була придбана за 100280 гривень, з яких 66 648,00 гривень є його особисті кошти, які він 25.08.2012 року зняв з депозитного рахунку в ПАТ «ПриватБанку»; решта суми – 33 632,00 гривень – є його та ОСОБА_1 спільними коштами подружжя. У 2013 році на вказаній земельній ділянці ним розпочато будівництво житлового будинку. Будівництво здійснювалося також на його особисті кошти, які він 25.04.2013 року зняв з депозитного рахунку в АТ «Ощадбанк» у розмірі 15 986,50 доларів США та які йому повернула ОСОБА_6 Протягом 2013-2015 років на вказані кошти ним було придбано різні будівельні матеріали, оплачено підключення до електромережі, газопостачання, тощо. Також ним було придбано енергозберігаючі матеріали та будівельні матеріали на суму 47614 гривень з яких 44 994 гривень – це кошти отримані в кредит в ПАТ «Державний ощадний банк» згідно договору №289 від 08.07.2015 року, а решта 2620,00 гривень – спільні кошти подружжя. Всього на будівництво будинку було витрачено 303 331,73 гривень з яких 215180,07 є його особистими коштами (кошті зняті з депозитних рахунків та повернуті за борговою розпискою) та 46 796 гривень – отриманих згідно кредитного договору. Зазначив, що оскільки земельна ділянка по вул. Вінницькій 97/1 у м. Хмельницькому була придбана за 100 280 гривень, з яких ним було сплачено особисті кошти у сумі 66 648 гривень, а решта 33 632 гривень це спільні кошти його частка у цьому майні становитиме 83/100 частини, а решта належить ОСОБА_1 Крім того, зазначив, що ним за особисті кошти було профінансовано будівництво спірного житлового будинку у розмірі 59,5%, решта незавершеного будівництва 40,5% було збудовано за спільні кошти. За таких обставин з урахування витрачених ним особистих коштів на проведення зазначеного будівництва за ним слід визнати право власності на 80/100 частини незавершеного будівництва.

На підставі викладеного просив суд визнати за ним право власності на 83/100 частини земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:20:003:0004, яка розташована по вул. Вінницька 97/1 у м. Хмельницькому та право власності на 80/100 частини незавершеного будівництва, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6810100000:20:003:0004 по вул. Вінницька 97/1 у м. Хмельницькому.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі, наполягали на його задоволенні. Проти задоволення зустрічного позову заперечили, посилаючись на його безпідставність. Надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи. Також позивач зазначила, що з відповідачем вона фактично стала проживати однією сім’є з січня 2008 року. На будівництво квартири у будинку по вул. Пр. Миру 94/1В ними було витрачено 222966 гривень з яких їх спільні кошти, як подружжя було сплачено 35 530 гривень. Таким чином її частка у майнових правах на вказану квартиру становить 7,96%, та вона має на ? частку спільних коштів у сумі 17765 гривень. Після одруження 15.09.2011 року, вони сумарно мали накопичених коштів у сумі 30 000 гривень та 5 000 доларів США й автомобіль Таврія, який вона придбала на подаровані її батьками кошти. За період з липня 2011 року по березень 2012 рік вони заощадили кошти, еквівалентно 4500 доларів США, з яких 30 000 гривень були отримані від продажу її автомобіля, а решта – кошти із отриманих заробітних плат. Крім того її батьками було ним подаровано 3500 доларів США. 23.05.2012 року нею був відкритий депозит в ПАТ «ПриватБанк» на суму 67 000 гривень, а 8000 доларів США були покладені 25.05.2012 року на депозит в цьому ж банку але на ім’я ОСОБА_3 Зазначила, що 24.05.2012 року ОСОБА_3 дійсно продав належний йому будинок та земельну ділянку, що розташовані у м. Деражня за 30 000 доларів США, проте отримані кошти в сумі 15 000 доларів США 25.02.2012 року останній поклав на депозит в АТ «Ощадбанк», а решту витратив на фінансування будівництва квартири АДРЕСА_1, яка за договором оформлялася на матір відповідача. Таким чином 8000 доларів депозитних коштів в ПАТ «ПриватБанк» не є особистими коштами ОСОБА_7, а є їх спільними коштами, які і були витрачені на придбання спірної земельної ділянки по вул. Вінницькій 97/1. Також зазначила, що і будівництво спірного будинку на вказаній земельній ділянці проводився виключно на їх спільні кошти, оскільки решта коштів отриманих ОСОБА_7 від продажу власного будинку ним були витрачені на проведення ремонтних робіт у АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник позов ОСОБА_1 не визнали, просили відмовити у його задоволенні; зустрічний позов з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог та їх уточнень підтримали у повному обсязі наполягали на їх задоволенні. Надали пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти первісного позову та поданого зустрічного позову. Зазначили, що підстав для встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_1 з грудня 2008 року по час реєстрації шлюбу не має, оскільки на той час вони не проживали разом як одна сім’я. На придбання спірної земельної ділянки ним було витрачено особисті кошти у сумі 66 648 гривень, а решта це спільні з ОСОБА_1 кошти, отже його частка у цьому майні становить 83/100. На придбання відповідних матеріалів та проведення будівельних робіт ним також витрачалися особисті кошти, частки яких із загальної вартості становить 59,6 %, а отже його частка в незавершеному будівництві становить 80/100 частин.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що 15 вересня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який був зареєстрований у відділі ДРАЦС по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області (актовий запис №1704).

Від вказаного шлюбу сторони маю спільну дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2016 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюб був розірваний.

12 грудня 2012 року, під час перебування сторін у шлюбі, ними був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_3, як подружжя (у рівних частках) придбали земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована по вул. Вінницькій 97/1 у м. Хмельницькому. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за №12412.

На вказаній земельній ділянці сторони почали будувати індивідуальний (садибний) будинок. Згідно представлених будівельного паспорту, схеми забудови земельної ділянки замовниками будівництва є ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Відповідно до висновків проведеної у справі будівельно-технічної експертизи №404/016 від 02.03.2017 року відсоток незавершеного житлового будинку по вул. Вінницькій 97/1 у м. Хмельницькому що проведений з матеріалів, конструкцій та проведених робіт, які зазначені в наданих на дослідження розрахункових документах складає 59,5%, а ринкова вартість незавершеного житлового будинку разом з земельною ділянкою, на якій він розташований становить 1 333 204,00 гривень.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб’єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

За статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об’єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об’єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об’єкт будівництва» (статті 876, 877, 879–881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва) – це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб’єктивних цивільних прав стосовно об’єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім’ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об’єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об’єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

З матеріалів справи встановлено, що сторони під час шлюбу, у рівних часках, набули право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницька 97\1. Вказаний договір є чинним. За таких обставин вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя у якому частки права власності кожного з них є рівними.

Доводи відповідача про те, що під час придбання ним були витрачені особисті кошти у сумі 66 648 гривень, та лише решта суми 33 632 гривні були їх спільними з ОСОБА_1 коштами суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи нічим не підтверджені. Так, в обґрунтування вказаної позиції, ОСОБА_7 зазначив, що 66 648 гривень це кошти, які були зняті з депозитного рахунку, відкритого ним у ПАТ «ПриватБанку». Разом з цим, з наявних в матеріалах справи доказів (банківської виписки по депозитному рахунку а.с. 169 т.1) вбачається, що дійсно на ім’я ОСОБА_7 25.05.2012 року в ПАТ «ПриватБанку» був відкритий депозитний рахунок на суму 8000 доларів США. Вказаний рахунок був закритий у зв’язку із зняттям коштів 28.08.2012 року у сумі 8152,66 доларів США. Враховуючи те, що кошти з вказаного рахунку були зняті ОСОБА_3 у серпні 2012 року, а договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладений у грудні 2012 року, тобто майже через 4 місяців потому, підстав вважати, що саме вказані кошти були витрачені на придбання спірної земельної ділянки не має. До того ж у самому договорі сторони, як покупці, підтвердили факт спільного придбання у рівних частках спірного майна.

Також встановлено, що за період перебування стороні у шлюбі ними було здійснено будівництво житлового будинку. На час розгляду справи вказаний будинок не завершений будівництвом, ступінь його готовності становить 59,5%. Вартість вказаного незавершеного будівництва з урахуванням вартості будівельних матеріалів, механізмів та обладнання і виконаних будівельних робіт становить 421 697 гривень. Оскільки вказане будівництво здійснювалося під час перебування сторін у шлюбі, за їх спільні кошти; на даний час вказаний об’єкт незавершений будівництвом та враховуючи ступінь його готовності (59,5%), що виключає можливість його поділу, виходячи із рівності часток подружжя у спільному майні, за сторонами слід визнати право власності на ? частину будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва цього майна.

При цьому доводи ОСОБА_10 про те, що витрати на проведення вищевказаного будівництва фактично здійснювалося за його особисті кошти, та ним було витрачено особистих коштів у сумі 281 496,81 гривень суд до уваги не приймає, оскільки будь-яких належних і допустимих доказів цьому в матеріалах справи не міститься і останнім не представлено. Надані суду ОСОБА_3 квитанції з придбання відповідних будівельних матеріалів, в яких останній зазначений як платник, самі по собі не можуть свідчити про те, що такі матеріали ним придбавалися за особисті кошти.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Положення ст. 74 СК України дають підстави дійти висновку, що вони поширюються на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, упродовж якого було придбане спірне майно.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут, взаємні права та обов'язки ( ст.ст. 3, 74 СК України), а для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила, що з грудня 2008 року вона та ОСОБА_3 стали проживати разом однією сім’єю. Відповідач ОСОБА_7 вказані обставини визнав частково та зазначив, що лише з січня 2010 року він разом з ОСОБА_1 дійсно стали проживати однією сім’єю, вести спільний побут та мати спільний бюджет.

Факт спільного проживання однією сім’єю з січня 2010 року по суті підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині слід задовольнити частково та встановити факт спільного проживання сторін однією сім’єю без реєстрації шлюб з січня 2010 року по 14 вересня 2011 рік.

Також встановлено, що 20 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ФК «Укрбудінвест» було укладено договір №130-5 про участь у фонді фінансування будівництва об’єкта інвестування, а саме 2-х кімнатної квартири №130 на 5-му поверсі в 4-му під’їзді проектною площею 72,38 кв.м у будинку по вул. Пр. Миру 94/1 в м. Хмельницькому. 31 липня 2013 року за ініціативою інвесторів багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим непродовольчим магазином за адресою: м. Хмельницький, вул. Пр. Миру 94/1 було створено ЖБК «Відродження» та від ТОВ «ФК «Укрбудінвест» було прийнято об’єкт незавершеного будівництва (житловий будинок за вказаною адресою). На момент передачі вказаного об’єкту ЖБК «Відродження», ОСОБА_3 сплатив ТОВ «ФК «Укрбудінвест» внески у сумі 203 886,00 гривень. Також між ЖБК «Відродження» та ОСОБА_3 було укладено угоду про членство у кооперативі за яким останнім було сплачено цільові внески у загальній сумі 19080,00 гривень. Всього на виконання вищевказаних договорів за період 24.03.2008 року по 30 квітня 2015 рік ОСОБА_3 було сплачено 222 966,00 гривень, з яких ним було сплачено в період перебування у шлюбі з ОСОБА_1

Оскільки кошти у сумі 23 780,00 гривень були сплачені ОСОБА_3 під час перебування у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_1 а також протягом перебування з останньою у зареєстрованому шлюбі такі кошти слід визнати спільним майном, яке підлягає поділу.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про відступлення від рівності часток при поділі спільного майна, суд зазначає, що такі вимоги є необґрунтованими, оскільки будь-яких обставин, що мають істотне значення у розумінні положень ч.2 ст.70 СК України, які б давали підстави для прийняття такого рішення останньою не наведено та з матеріалів справи не вбачається.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, як за первісним так і за зустрічним позовом, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок понесених останнім судових втрат слід стягнути 3250 гривень.

Керуючись.ст.10,60, 209, 212-213 ЦПК України, ст.ст.60, 70, 71 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ спільного майна – задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сімєю без реєстрації шлюбу з січня 2010 року по 14 вересня 2011 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницька, 97/1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810100000:20:003:0004 та належить сторонам на праві власності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будвельних матеріалів та обладнання, використаних в процесі будівництва незавершеного житлового будинку, розташованого на земельній ділянці загальною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницька, 97/1 , кадастровий номер 6810100000:20:003:0004.

Стягнути з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11890 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на частину земельної ділянки та частину незавершеного будівництва – задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницька, 97/1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810100000:20:003:0004 та належить сторонам на праві власності.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будвельних матеріалів та обладнання, використаних в процесі будівництва незавершеного житлового будинку, розташованого на земельній ділянці загальною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницька, 97/1 , кадастровий номер 6810100000:20:003:0004.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3250 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 10 жовтня 2017 року.

Суддя С. Стефанишин