Постанова № 69614919, 17.10.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4801/17

пр.№ 2-а/464/327/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Чорна С.З.

при секретарі Довгун Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи Львівська міська рада, ЛКП «Дністер» про скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради №110 від 27.02.2017 «Про демонтаж самочинно здійсненої прибудови до квартири №8 на вул. Орлиній, 8а». Свої вимоги мотивує тим, що є співвласником квартири №8 будинку №8а на вул. Орлиній у м. Львові. 29.08.2011 Інспекцією ДАБК у Львівській області було складено протокол про порушення нею вимог ч. 3 ст. 96 КУпАП, за здійснення реконструкції квартири за рахунок добудови без погодженої проектної документації та права на виконання будівельних робіт. 02.09.2011 Інспекцією було винесено постанову якою на неї накладено штраф у розмірі 170 грн., такий вона сплатила у добровільному порядку. Так, 10.02.2017 комісією ЛКП «Дністер» було складено акт про те, що нею самовільно без дозволу органу місцевого самоврядування влаштовано прибудову до будинку №8а на вул. Орлиній у м. Львові, яка розташована на першому поверсі, розміром 15,01 м х 2.95 м. Розпорядженням ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради від 27.02.2017 №110 затверджено висновок міжвідомчої комісії при ОСОБА_2 районній адміністрації від 21.02.2017, зобов’язано співвласників квартири №8 на вул. Орлиній, 8а у м. Львові демонтувати самочинно здійснену прибудову до 22.03.2017. Вважає вказане розпорядження протиправним, оскільки така прибудова виконана у відповідності до вимог державних будівельних, екологічних норм та стандартів, які застосовуються до такої нерухомості, не порушує законні права та інтереси осіб, які проживають в даному будинку. Окрім цього, вона та інші співвласники квартири не були ознайомлені з актом-попередженням про виявлення самочинного будівництва, рішенням міжвідомчої комісії та оскаржуваним розпорядженням, що свідчить про істотне порушення її прав, зокрема, щодо узаконення прибудови, а також вимог актів органів місцевого самоврядування, а знесення даного об’єкту істотно погіршить житлові умови осіб, які проживають у вказаній квартирі. А тому, вважає, що підстави для винесення оскаржуваного розпорядження відсутні, так як таке може бути прийнятим виключно після спливу строку, який надається на узаконення самовільного будівництва. Також, відповідачем не було зауважено того, що проектна документація на будинок фактично знаходиться на стадії завершення та всі документи, необхідні для узаконення такої прибудови, отримані позивачем у встановленому законодавством порядку. За таких обставин, просить скасувати винесене відповідачем розпорядження.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому позов підтримав, надав пояснення, аналогічні за змістом позовної заяви, просив суд таку задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_4 позов заперечила, просила суд відмовити у задоволенні такого. Зазначила, що було достатньо правових підстав для винесення оскаржуваного розпорядження, оскільки будівництво об’єкта виконано без затвердженої проектної документації та права на виконання будівельних робіт, оскаржуване розпорядження є правомірним та винесеним в межах повноважень районної адміністрації, таким лише констатовано факт самочинного будівництва.

Представник третьої особи Львівської міської ради ОСОБА_5 у судовому засіданні позов заперечила, просила суд відмовити у його задоволенні.

У судове засідання представник третьої особи ЛКП «Дністер» не з’явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, розпорядженням ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради від 27.02.2017 № 110 «Про демонтаж самочинно здійсненої прибудови до квартири №8 на вул. Орлиній, 8а», затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол від 21.02.2017 №5 §2) про те, що співвласниками квартири №8 на вул. Орлиній, 8а самочинно здійснено прибудову розміром 15,01 м х 2,95 м без затвердженої проектної документації та права на виконання будівельних робіт, у зв'язку із зверненням ЛКП «Дністер», вказана прибудова підлягає демонтажу в строк до 22.03.2017.

Так, з матеріалів позовної заяви та пояснень сторони позивача встановлено, що позивач вказує на те, що оскаржуване розпорядження прийнято з недотриманням принципів законності та обґрунтованості, таке порушує їх права як мешканців квартири №8 на вул. Орлиній, 8а у м. Львові, оскільки знесення прибудови істотно погіршить житлові умови осіб, які проживають у вказаній квартирі, а діями відповідача порушено право позивача на узаконення прибудови.

Проте, з такими твердженнями позивача суд не може погодитися виходячи із наступного.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Так, в ході розгляду справи встановлено та не заперечується стороною позивача, на момент прийняття оскаржуваного розпорядження у позивача не було затвердженої проектної документації та дозвільних документів на виконання будівельних робіт, а тому відповідач обґрунтовано та на законних підставах прийняв розпорядження про затвердження висновку міжвідомчої комісії про визнання здійсненої прибудови самочинною та її демонтаж.

ОСОБА_3 того, суд приходить до переконання, що вказане розпорядження взагалі не може порушувати права, свободи та інтереси позивача, оскільки його прийняття не створює для неї жодних юридично-значимих наслідків, так як таким лише зафіксовано факт вчинення самочинного будівництва та передбачено можливість районної адміністрації у випадку не здійснення демонтажу в добровільному порядку в подальшому звернутися до суду з позовною заявою.

Поряд з цим, посилання позивача на те, що внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження порушуються її права на узаконення самочинного будівництва не заслуговують на увагу з огляду на те, що факт вчинення самочинного будівництва визнавався ОСОБА_1 ще у 2011 році, яка будучи ознайомленою із постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 02.09.2011, таку не оскаржувала та сплатила у добровільному порядку штраф, чим визнала факт вчинення адміністративного правопорушення у спосіб здійснення самочинного будівництва. Проте, на даний час вказана прибудова у встановленому порядку неузаконена, докази вказаного в матеріалах справи відсутні. А тому наявність чи відсутність оскаржуваного розпорядження жодним чином не впливає на обсяг прав позивача стосовно самочинного будівництва.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження ОСОБА_2 районна адміністрація Львівської міської ради діяла законно, обґрунтовано та в межах наданих їй повноважень, а відтак підстав для визнання вказаного розпорядження протиправним та його скасування немає, у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову слід відмовити за його безпідставністю. Інші доводи сторони позивача вказаних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 160-163,167 КАС України,

п о с т а н о в и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи Львівська міська рада, ЛКП «Дністер» про скасування розпорядження - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: Чорна С.З.