Постанова № 69612997, 09.10.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3774/17

2-а/310/128/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2017 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Бердянського об’єднаного УПФУ в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги наступним. 01 лютого 2011 року їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику охорони здоров’я. Після призначення пенсії ОСОБА_3 продовжила працювати, наслідок чого виплату пенсії їй було припинено, з її заробітної плати сплачувались внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. По досягненню відповідного віку позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком, страховий стаж позивачки на момент звернення до УПУ складав 40 років 06 місяців 1 день. Пенсію ОСОБА_3 було призначено з 24 квітня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2010 рік. Крім зазначеного, їй не було виплачено грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій. Просила визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати Бердянське об’єднане УПФУ здійснити їй з 24 квітня 2017 року перерахунок та виплату пенсії за віком в розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник позивачки позовні вимоги підтримав з викладених в позові підстав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, пояснила суду, що дії управління ПФУ є правомірними з огляду на наступне. ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу років згідно її заяви 01 лютого 2011 року на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. З 10 лютого 2011 року виплату пенсії позивачці було припинено на підставі її заяви, оскільки остання продовжила працювати за спеціальністю. В зв’язку із тим, що пенсія призначається довічно і один раз, в даному випадку відбулось не призначення пенсії, а переведення з одного виду пенсій на інший, тому відповідачем було правомірно застосовано показник середньої заробітної плати за 2010 рік. Право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій особа має, якщо вона до цього не отримувала будь-яку пенсію. Позивачка отримала пенсію за березень 2011 року в сумі 297,44 грн. та додатково в квітні 2011 року 0,12 грн., що самою позивачкою не спростовується, тому на вказану грошову допомогу права вона не має. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_3 з 01 лютого 2011 року перебувала на обліку у відповідача, де їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсне забезпечення», як працівнику охорони здоров’я, але фактично пенсію по вислузі років з 10 лютого 2011 року по 24 квітня 2017 року вона не отримувала, оскільки продовжувала працювати в КУ «Андріївська центральна районна лікарня».

24 квітня 2017 року позивачка звернулась із заявою до управління Бердянського об’єднаного УПФУ в Запорізькій області про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), та з того часу вона одержує пенсію за віком.

Проте, розмір пенсії за віком позивачці всупереч вимогам Закону № 1058 був розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік (1 982,63 грн).

Крім того, позивачці не була виплачена грошова допомога у розмірі 10 місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

11 травня 2017 року ОСОБА_3 звернулась з відповідною заявою до відповідача щодо наявності порушень законодавства при визначенні розміру її пенсії за віком відповідно до вимог Закону № 1058 та не виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» цього ж Закону.

Листом від 29 травня 2017 року за № 84/111-4 Бердянське ОУПФУ в Запорізькій області було відмовлено позивачці в усуненні порушень чинного законодавства при розрахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до вимогЗакону № 1058.

Ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачені види пенсійних виплат, що за рахунок коштів ПФУ призначаються в солідарній системі.

Так, ч. 3 ст. 45 вказаного Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Тобто, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії в межах статті 45 має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058.

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2011 року позивачці було призначено пенсію по вислузі років відповідно до іншого Закону, а саме - до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави призначення пенсії.

Після призначення позивачці пенсії по вислузі років, вона продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вперше за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 позивачка звернулась 24 квітня 2017 року, а тому при розрахунку пенсії відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 , тобто за 2014-2016 роки, в розмірі 3 764,40 грн.

Верховний Суд України неодноразово висловлював свою правову позицію щодо застосування ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (у справі № 21-612а14 – постанова від 31 березня 2015 року, у справі №21-550а15 – постанова від 09 червня 2015 року). В своїх рішеннях ВСУ дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Законом України № 1058, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України № 1058 такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Тобто, уповноваженою особою УПФУ безпідставно застосовано при призначенні позивачці пенсії за віком ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 та неправомірно розраховано розмір її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2010 рік.

Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України № 1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків -35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджет України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України № 1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вищезазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»- «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків -35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Оскільки на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, позивачка не отримувала будь-яку пенсію, досягла пенсійного віку та працювала на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років та має стаж роботи на відповідних посадах більше 30 років, вона має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України № 1058.

Тому, дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України № 1058 є протиправними.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 5, 6, 71, 160-163 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення ОСОБА_3 розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.

Зобов’язати Бердянське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 24 квітня 2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) пенсії за віком в розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме – 2014, 2015, 2016 роки, що становить 3 764,40 грн.

Зобов’язати Бердянське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій.

Стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір в розмірі 640 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.