Рішення № 69603890, 11.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/12930/16-ц Головуючий І інстанції – Попрас В.О.

Провадження: 22-ц/790/3046/17 Головуючий ІІ інстанції – Бездітко В.М.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів – Овсяннікової А.І., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря – Лашакової Д.І.

розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Харкова 09 березня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою,-

встановила:

22 серпня 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 10.04.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту №820/2/03-8/114, відповідно до умов якого відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 396 000 доларів США зі сплатою 14,00 % відсотків річних та кінцевим терміном погашення кредиту не пізніше 09.04.2023 р. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту було укладено договір поруки № 820/3/03-8/150 від 20.04.2008 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Згідно з п.1.1. договору поруки ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед позивачем в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_1 Зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених договором кредиту. Однак, відповідачем ОСОБА_1 не було виконано свої зобов’язання, в результаті порушення умов договору кредиту №820/2/03-8/114 від 10.04.2008 р. Станом на 07.04.2016 р. сума загальна заборгованості складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 377 771,58 доларів США, що за курсом НБУ складає 9 806 167,10 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 245 104,80 доларів США, що за курсом НБУ складає 6 362 412,39 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 92 235,81 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 294 250,48 грн.; пені за своєчасне погашення заборгованості по відсоткам у розмірі 112 546,29 доларів США, що за курсом НБУ складає 292 1468,47 грн. Пунктом 1.1 договору поруки встановлена солідарна відповідальність відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором кредиту №820/2/03-8/114 від 10.04.2008 р. у розмірі 21 484 298,43 грн.

В свою чергу відповідач ОСОБА_2 у жовтні 2016 року звернувся з зустрічним позовом. Просив визнати поруку, що виникла з договору поруки № 820/3/03-8/150 від 20.04.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та АКБ СР «Укрсоцбанк» припиненою. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 10.04.2008 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 820/2/03-8/114, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 396 000 доларів США. 20.04.2008 р. у забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 820/3/03-8/150, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язався відповідати перед банком за виконання зобов’язань ОСОБА_1 15.02.2010 р. АКБ СР «Укрсоцбанк» звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту № 820/2/03-8/114 від 10.2008 р., в якому просив достроково розірвати вказаний договір у зв’язку з неналежним його виконання ОСОБА_1 та звернути стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, банк, пред’явивши вимогу про розірвання договору кредиту та його дострокове виконання, фактично змінив строки виконання зобов’язань із 09.04.2023 р., як було передбачено в договорі, на дату пред’явлення позову 15.02.2010 р. Жодних вимог про сплату боргу до поручителя ОСОБА_2 банк не пред’являв. Таким чином, з моменту пред’явлення першого позову банком до ОСОБА_1 до моменту пред’явлення другого позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 минуло більше ніж шість років, протягом яких банк не висунув жодних вимог до поручителя ОСОБА_2

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2017 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №820/2/03-8/114 від 10.04.2008 р. в розмірі 21 484 298,43 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» сплачений судовий збір 322 264, 47 грн. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано припиненою поруку, що виникла з договору поруки №820/3/03-8/150 від 10.04.2008 р., укладеного Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір 551,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2017 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за договором кредиту і в цій частині ухвалити нове рушення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» відмовити в повному обсязі. Залишити без змін рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2017 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 Посилалась на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначила наступне. 15.02.2010 р. банк звертався до Київського районного суду м. Харкова з позовом про розірвання договору кредиту. Даний позов було задоволено. З моменту пред’явлення позову про розірвання договору кредиту до пред’явлення даного позову про стягнення заборгованості за договором кредиту минуло шість років. Обчислюючи строк позовної давності з моменту ухвалення рішення по справі про розірвання кредитного договору від 24.07.2013 р., до звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості 22.08.2016 р. минуло більше 3 років. Судом першої інстанції вказаним обставинам не було надано належної оцінки та безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення ч.ч.3,4, ст.267 ЦК України. Зазначаючи у своєму рішенні про перебіг позовної давності у зв’язку з тим, що позовна заява ПАТ «Укрсоцбанку», з якою він звертався до Московського районного суду м. Харкова 28.04.2016 року і яка була залишена без розгляду через непідсудність справи Московському районному суду м. Харкова суд першої інстанції не прийняв до уваги правову позицію викладену в постанові Верховного суду України від 24.05.2017 року у справі №544/525/15-ц. Верховним судом України роз’яснено, що перебіг позовної давності шляхом пред’явлення позову може перериватися не в разі будь – якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема ст.ст. 109,119,120 ЦПК України. Якщо судом у прийняті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебіг такого строку й подача позову з недодержання правил підсудності. Крім того, задовольняючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 суд першої інстанції посилається на те, що пред’явивши вимогу про розірвання договору кредиту та його дострокове виконання у 2010 року ПАТ Укрсоцбанк» фактично змінив строки виконання зобов’язання за договором кредиту. Однак, при цьому, суд першої інстанції при вирішенні питання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин не взяв до уваги вказані доводи ОСОБА_1 про зміну строку виконання зобов’язання.

Апеляційна скарга подана щодо оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2017 року в частині задоволених позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», тому рішення суду в іншій частині апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.60ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 10 квітня 2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 820/2/03-8/114, відповідно до умов якого відповідачці ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 396 000 доларів США зі сплатою 14,00 % відсотків річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 09.04.2023 р.

20.04.2008 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1 укладено договір поруки №820/3/03-8/150, згідно з п.1.1. якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і відповідачка ОСОБА_1, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, обумовлених договором кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання по договору кредиту № 820/2/03-8/114 від 10.04.2008 року належним чином не виконувала, у зв’язку з чим, згідно розрахунку заборгованості банком станом на 07.04.2016 р. у неї утворилась загальна заборгованість яка складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 377 771,58 доларів США, що за курсом НБУ складає 9 806 167,10 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 245 104,80 доларів США, що за курсом НБУ складає 6 362 412,39 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 92235,81 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 294 250,48 грн.; пені за своєчасне погашення заборгованості по відсоткам у розмірі 112 546,29 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 921 468,47 грн., а всього заборгованість складає 21 484 298 грн. 43 коп.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що звернувшись до суду 28.04.2016 року позивач дотримався меж позовної давності, та з урахуванням положень ст.ст. 526,1050 ЦК України і не виконанням ОСОБА_1 належним чином взятих на себе зобов’язання за договором кредиту № 820/2/03-8/114 від 10.04.2008 року суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості з відповідача ОСОБА_1

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк позовної давності оскільки, рішення Київського районного суду м.Харкова від 24.07.2013 року набрало законної сили 4 серпні 2013 року. З даним позовом позивач звернувся до суду вперше 28.04.2017 року. Тому строк позовної давності пропущений не був.

Відмовляючи у задоволені вимоги про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись з позовом про розірвання договору кредиту та його дострокове виконання у 2010 року ПАТ «Укрсоцбанк» фактично змінив строки виконання зобов’язання за договором кредиту, доказів своєчасного і належного направлення вимоги до поручителя ОСОБА_2 до суду не надав, у зв’язку з чим враховуючи положення ст.559 ЦК України прийшов до висновку про існування законних підстав для припинення договору поруки.

Колегія суддів з такими висновками рішення суду в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за договором кредиту та судового збору з ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи, вимогам чинного законодавства, не підтверджені належними доказами

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2010 року ПАТ «Укрсоцбанк» звертався до Київського районного суду м.Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24.07.2013 року позов АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» задоволено частково. Розірвано достроково договір кредиту № 820/2/03-8/114 від 10.04.2008 року укладений між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 На задоволення вимог АКБ СР 2Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» за договором кредиту № 820/2/03-8/114 від 10.04.2008 року у розмірі 3 615 163,92 грн. звернуто стягнення за іпотечним договором № 820/3/03-8/149 від 20.04.2008 року на предмет іпотеки – земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0736 га, яка розташована на території м. Харкова, вул. Старова,102-А.

Вказане рішення набрало законної сили 04.08.2013 року.

Таким чином, на час звернення до суду у лютому 2010 року ПАТ «Укрсоцбанк» знав про неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору і звернувся з позовом, зокрема про розірвання договору кредиту і цей позов було задоволено. З часу розірвання договору кредиту і до часу звернення до суду з даним позовом минуло більше 3-х років.

В правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у справі № 6-116 цс 13, зазначено, що оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Аналізуючи норми ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України, Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнуті несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатися в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Таким чином, пред’явивши вимогу про розірвання договору кредиту та його дострокове виконання, позивач фактично змінив строки виконання зобов’язання за договором кредиту.

Згідно ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Вимогами ч.1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .

У постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 року у справі №544/525/15-ц роз’яснено, що перебіг позовної давності шляхом пред’явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема стст.109, 119, 120 ЦПК. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недотриманням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Разом з тим, ЦПК України містить імперативні норми. Відповідно до ст.360-7 цього Кодексу, висновок щодо застосування норм права, зокрема, викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №544/525/15-ц, є обов'язковим для застосування всіма судами України.

Таким чином, з 04.08.2013 року - моменту набрання чинності рішенням Київського районного суду м.Харкова від 24.07.2013 року і до звернення позивача до Київського районного суду м. Харкова 22.08.2016 року сплинуло більш трьох років.

У зв'язку з наведеним, та з урахуванням дати звернення ПАТ «Укрсоцбанк» з позовом до суду –22.08.2016 р., трирічна позовна давність для звернення за захистом своїх прав до суду обмежується 04.08.2016 р. З заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності ПАТ «Укрсоцбанк» не звертався. Подання позову з недотриманням правил підсудності не перериває перебіг строку позовної давності

Неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, відповідно до п.п.1-4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду в частині задоволених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за договором кредиту та судового збору з ОСОБА_1 ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 09 березня 2017 року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за договором кредиту та судового збору з ОСОБА_1 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

В іншій частині рішення Київського районного суду м.Харкова від 09 березня 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий –

Судді –