Вирок № 69602175, 05.10.2017, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1547/16-к

Провадження № 1-кп/626/18/2017

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

05 жовтня 2017 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області суддя Константинов Д.С. за участю секретаря - Краєва А.Г., прокурора - Смірнова А.О., потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката Кадуна П.В., обвинуваченого ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому по справі № 12016220350000012 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець, м. Красноград, Харківської області, українець, громадянин України, має середньо-спеціальну освіту, працює в Хрестищанському відділенні бурових робіт на посаді вишко-монтажника, одружений, не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1

який обвинувачується в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.345, ч.1 ст.343 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 07.01.2016 близько 23:00, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїм рідним братом ОСОБА_5, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі та під керуванням останнього марки ВАЗ-21083 д.н.з. НОМЕР_2, під'їхали до його домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Після зупинки ОСОБА_5 автомобіля до нього підійшли працівники поліції Красноградського ВП ГУНП в Харківській області, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебували на службі та знаходилися у форменому одязі. На вимогу працівників поліції пред'явити водійське посвідчення та документи на автомобіль з приводу порушень ОСОБА_5 правил дорожнього руху, останній відмовився виконати вказані законні вимоги та намагався забігти у двір свого домоволодіння. ОСОБА_4, спостерігаючи за цими подіями, встав з переднього пасажирського сидіння, підійшов до працівників поліції та став наполягати, щоб вони покинули вказане місце та не складали адміністративний протокол стосовно його брата та не затримували його, виражаючись при цьому нецензурною лайкою. На вимогу працівників поліції відійти і не заважити їм, останній став погрожувати тим, що натравить на них собаку. В цей час працівники поліції стали силою утримувати ОСОБА_5, який намагався забігти у двір, коло автомобіля для встановлення його особи та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_4 наблизився ззаду до працівників поліції, які були у форменому одязі, та, будучи достовірно обізнаним про те, що вони є працівниками правоохоронного органу та виконують свої службові обов'язки, діючи з прямим умислом, направленим на завдання тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, кулаком правої руки наніс удар в потилицю ОСОБА_2, який відчувши удар повернувся до ОСОБА_4 обличчям. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_2 другий удар кулаком лівої руки в обличчя спереду, після чого навалився на нього всім тілом, поваливши в сніг. Піднявшись, ОСОБА_4 відкрив хвіртку власного домоволодіння та підізвав до себе свого собаку породи «німецька вівчарка», після чого став натравлювати його на працівників поліції, даючи команду «чужой», не звертаючи уваги на прохання працівників поліції прибрати собаку. В подальшому ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, підбіг ззаду до працівника поліції ОСОБА_1 та наніс йому удар кулаком руки в потилицю, після чого забіг в двір свого домоволодіння та став висловлюватися на адресу працівників поліції нецензурною лайкою.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 завдав працівнику поліції ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на крововиливній основі на верхній губі, яке згідно висновку судово-медичної експертизи Красноградського міжрайонного відділення ХОБСМЄ № 9-КР/16 від 15.01.2016 за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, а працівнику поліції ОСОБА_1 фізичного болю.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, тобто насильство щодо працівника правоохоронного органу, що виразилося у умисному заподіянні працівникам поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 побоїв та легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.

Крім того, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачен ч. 1 ст. 343 КК України, тобто вплив у будь-якій формі на працівників правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ними своїх службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення.

Під час судового провадження ОСОБА_4 винним себе не визнав і вказав, що діяв правомірно.

Незважаючи на невизнання своєї вини, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні насильства щодо працівника правоохоронного органу, та вплив у будь-якій формі на працівників правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ними своїх службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду згідно наданими стороною обвинувачення такими доказами.

Заявою потерпілого ОСОБА_2 від 08 січня 2016 року в якій вказано що 07 січня 2016 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_4 було вчинено супротив законним вимогам співробітникам поліції та при цьому нанесені тілесні пошкодження ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Висновком судово-медичної експертизи № 9-КР/16 від 11 січня 2016 року відповідно до якої ОСОБА_2 отримав легке тілесне ушкодження - ушиблена рана на кропоподтьочній основі на верхній губі.

Висновком судово-медичної експертизи № 10-КР/16 від 11 січня 2016 року відповідно до якої ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не отримав.

Висновком судово-медичної експертизи № 6-КР/16 від 11 січня 2016 року відповідно до якої ОСОБА_4 отримав дві різаних рани на левій долоні, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Висновок судово-медичної експертизи № 5-КР/16 від 11 січня 2016 року стосовно встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_5 суд визнає неналежним доказом, тому що ці обставини не підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.

Висновком від 26 листопада 2015 року про результаті перевірки за матеріалами ЖЄО № 2867 від 24 жовтня 2015 року, про те, що невідомий водій на автомобілі НОМЕР_1 не виконав вимогу на зупинку та зник з поля зору.

Оглянутими відеозаписами наданими стороною обвинувачення та стороною захисту, на яких зафіксована подія злочину та видно, як ОСОБА_4 кличе собаку та подає команду «Чужой».

Книгою нарядів Красноградського відділу поліції ГУНП в Харківській області від 01.01.2016 року, журналом інструктажів, функціональними обов'язками інспекторів відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали наряд на патрулювання.

Показами потерпілих та свідка ОСОБА_6, який вказав, що бачив бійку між співробітниками поліції та невідомими йому особами. Також засвідчив, що одна особа з двору покликав собаку та подав команду «Чужой».

Свідок ОСОБА_7, показала, що вона бачила як її сина ОСОБА_5 саджали у службову машину поліції, свідком бійки, яка передувала цьому вона не була.

Свідок ОСОБА_5, показав, що він керував автомобілем ВАЗ 21083, після зупинки до нього підійшли поліцейські та витягнули його з машини, безпідставно, застосували до нього фізичну силу. Чув, що його брат ОСОБА_4 вступився за нього, але як саме розгортались події не бачив.

Таким чином, вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину повністю доказана під час судового розгляду.

Невизнання ним своєї вини суд розцінює, як небажання обвинуваченого щиро покаятися у скоєних злочинах та спробувати уникнути кримінальної відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.343, ч.2 ст.345 КК України.

Суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.2 ст.345, ч.1 ст.343 КК, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України злочин передбачений ч.2 ст.345 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, злочин передбачений ч.1 ст.343 - невеликої тяжкості.

Враховуються дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 не судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується добре, на утриманні має неповнолітню дитину.

Обставиною, яка пом"якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України, відсутні. Обставинами, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, вчинення злочину у стані спяніння.

В судовому засіданні обвинуваченим заявлено клопотання про застосування до нього п. «в» ст.1 Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Прокурор не заперечував проти застосування щодо обвинуваченого Закону України « Про амністію у 2016 році», оскільки він підпадає під дію цього закону, а саме під п. «в» ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

В частині 2 ст. 3 Закону України «Про амністію у 2016 році» зазначено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до п. в) ст. 1 цього Закону, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають, зокрема, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

У відповідності до положень частин 8-9 ст. 10 Закону України "Про амністію у 2016 році", застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

Стаття 13 Закону України "Про амністію у 2016 році" передбачає, що дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3, і він не позбавлений батьківських прав, просить застосувати до нього амністію.

Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що на обвинуваченого ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, тому необхідно його звільнити від відбування призначеного покарання, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» .

Запобіжний захід не обирати.

Вартість витрат на залучення експертів суд рахує вірним стягнути із обвинуваченого відповідно до ст.124 КПК України. Питання про речові докази та документи суд вирішить відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345, ч.1 ст.343 КК України та призначити йому покарання:

Ч.2 ст.345 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки;

Ч.1 ст.343 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 85, ч. 2 ст. 86 КК України та п. в) ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Запобіжний захід не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя