Вирок № 69601723, 17.10.2017, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/455/17

провадження № 1-кп/624/37/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Кегичівка 17 жовтня 2017 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., за участю секретаря Проскурні Л.М., прокурора Костогризова О.В., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, за яким

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Нова Парафіївка Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, утриманців не має, не працює, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, до 2011 року вважається раніше не засудженим в силу ст. 89 КК України, раніше засуджений: 1) 03 червня 2011 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, 2) 22 січня 2013 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 31 липня 2015 року, умовно-достроково з місця відбування покарання відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 липня 2015 року, на невідбутий строк 10 місяців 13 днів,

- обвинувачується за ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2017 року, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_2, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, перебуваючи у житловому будинку, що розташований за адресою Харківська область, Кегичівський район, с. Красне, в якому він тимчасово проживав з дозволу власника ОСОБА_1, скориставшись відсутністю останнього, реалізуючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом його викрадення, протиправно, таємно, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав з ванни вказаного житлового будинку ручну бензопилу марки «Минск» модель «МБП-4200», вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2793 від 23 червня 2017 року Харківського НДЕКЦ МВС України, складає 1068 грн., а також ручну електропилу марки «FORESTA» вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2793 від 23 червня 2017 року Харківського НДЕКЦ МВС України, складає 928 грн., які належать ОСОБА_1, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Таким чином ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1996 грн.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України йому зрозуміле, винним себе визнав повністю, дати показання погодився.

Визначаючи обсяг досліджуваних доказів, з'ясувавши думку учасників та відсутність заперечень, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням документів про дані щодо його особи, речових доказів, процесуальних витрат. При цьому з'ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 обставини викладені в обвинувальному акті підтвердив, пояснив, що проживав у потерпілого, той дав йому ключі від будинку. Коли ОСОБА_1 не було вдома викрав пилки та продав їх за 600 грн., гроші витратив на продукти харчування. У вчиненому щиро розкаявся, запевнив про недопущення подібного у майбутнього, просив не позбавляти волі, з потерпілим примирився, попросив у нього вибачення. До органу пробачії для складання досудової доповіді не з'явився, бо не знав, що його викликають.

Потерпілий ОСОБА_1, у судовому засіданні, викладені обставини підтвердив, пояснив, що дійсно дозволив ОСОБА_2 проживати у себе вдома. Повідомив, що пробачив його та просив не позбавляти волі. Вказав, що вони разом, не офіційно працюють, періодично при цьому виїжджають.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: копія заяви форми №1 на видачу паспорта, з підтвердження анкетних даних ОСОБА_2, довідка про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №2793 від 23 червня 2017 року, що становлять 296,61 грн., постанова про визнання речовими доказами бензопили марки «Минск» модель «МБП-4200» та електропили марки «FORESTA» та повернення їх на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1, розписка ОСОБА_1 про отримання від працівників поліції бензопили марки «Минск» та електропили марки «FORESTA», довідка-характеристика, згідно з якою Красненська сільська рада відомостями, щодо ОСОБА_2 не володіє, скарг на нього не надходило, довідки з Кегичівської ЦРЛ, відповідно до яких ОСОБА_2 на обліках в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, довідка Кегичівського РС з питань пробації, згідно з якою ОСОБА_2 станом на 17 липня 2017 року на обліку районного сектора не перебуває, довідка про судимості, копії постанови про встановлення адміністративного нагляду, вироків Кегичівського районного суду, довідки про звільнення, з яких вбачається, що ОСОБА_2 до 2011 року вважається раніше не засудженим в силу ст. 89 КК України, раніше засуджений: 1) 03 червня 2011 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, 2) 22 січня 2013 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 31 липня 2015 року, умовно-достроково з місця відбування покарання відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 липня 2015 року, на невідбутий строк 10 місяців 13 днів, негативна досудова доповідь відносно обвинуваченого, обґрунтована наявністю вчинених раніше злочинів та неявкою ОСОБА_2 до органу пробації.

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2, 10 травня 2017 року, близько 12 год. 00 хв., маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, перебуваючи у житловому будинку, що розташований за адресою Харківська область, Кегичівський район, с. Красне, в якому він тимчасово проживав з дозволу власника ОСОБА_1, скориставшись відсутністю останнього, реалізуючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом його викрадення, протиправно, таємно, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав з ванни вказаного житлового будинку ручну бензопилу марки «Минск» модель «МБП-4200», вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2793 від 23 червня 2017 року Харківського НДЕКЦ МВС України, складає 1068 грн., а також ручну електропилу марки «FORESTA» вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2793 від 23 червня 2017 року Харківського НДЕКЦ МВС України, складає 928 грн., які належать ОСОБА_1, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Таким чином ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1996 грн.

Тобто умисно, таємно, із корисливих мотивів, повторно вчинив крадіжку чужого майна, отже, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

Він є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, і підлягає покаранню.

Визначаючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України він є середньої тяжкості, про те його негативні наслідки не є непоправними, оскільки збитки потерпілому відшкодовані, викрадене майно йому повернуте, претензій він до обвинуваченого не має.

Як обставини, що пом'якшують покарання відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що його обтяжують, згідно з ст. 67 КК України не встановлено.

Призначаючи вид та розмір покарання у межах санкції закону, також береться до уваги, що наслідки кримінального правопорушення не є непоправними, збитки обвинуваченому відшкодовані, викрадене йому повернуте, потерпілий претензій до нього не має, пробачив його, просив не позбавляти волі, обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, запевнив про недопущення подібного в майбутньому, проте має непогашені судимості, офіційно не працює. У зв'язку з цим, суд не знаходить підстав для призначення таких видів покарань як арешт чи обмеження волі, а вбачає необхідність визначити покарання у вигляді позбавлення волі, але без ізоляції від суспільства.

Враховуючи обставини, що впливають на призначення покарання та особу обвинуваченого, його щире каяття та запевнення про недопущення подібного в майбутньому, а також прохання потерпілого, суд вважає також обґрунтованим застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на обвинуваченого обов'язки, що передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Суд визнає за необхідне призначити покарання запропоноване прокурором, оскільки обвинувачений та потерпілий з ним погодились.

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно не накладався.

Вартість витрат на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Доля речових доказів бензопили марки «Минск» та електропили марки «FORESTA» вважається вирішеною під час досудового розслідування, оскільки вони були повернуті потерпілому.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки. Згідно з п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи.

Умовою звільнення від відбування покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених обов'язків.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Вартість витрат на залучення експерта, для проведення товарознавчої експертизи №2793 від 23 червня 2017 року, в сумі 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 61 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження.

Суддя Н.М. Куст