Постанова № 6960, 15.06.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

"15" червня 2006 р. Справа № 18/161

За позовом Прокурора Коропського району в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган - Коропський районний центр зайнятості

16200, смт. Короп, вул. Горького, 4

До Приватного сільськогосподарського підприємства „Лукново”

с. Лукнів Коропського району

про стягнення 5735 грн. 20 коп.

Суддя А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Левкович С.Ю. –нач. центру, наказ від 29.08.2000р. № 206ос

Від відповідача: Гейко М.М. –директор

В судовому засіданні прийняла участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Козакова І.М., посв. № 93 від 20.12.2004р.

В судовому засіданні 15.06.2006р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Коропського району в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган - Коропський районний центр зайнятості, заявлено позов до Приватного сільськогосподарського підприємства „Лукново” (надалі –відповідач) про стягнення 5543,29 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та 191,91 грн. пені за несплату (неперерхування) страхових внесків.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнав в повному обсязі. Одночасно відповідач просить відстрочити виконання судового рішення.

Згідно ст. ст. 51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї –небудь права, свободи або інтереси (ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши вищевказану заяву, суд вважає за можливе прийняти визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки такі дії не суперечать закону та не порушують нічиї права, свободи або інтереси.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та прокурора, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі -Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ст. 12 Закону № 1533 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема:

· ведуть реєстр платників страхових внесків;

· провадять збір страхових внесків;

· контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття;

· представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону № 1533 джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 28.03.2000 року за № 256600087.

Частиною 3 ст. 17 Закону № 1533 встановлено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Обов’язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески передбачений п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1533.

Даний обов’язок відповідачем не виконано і за період з 01.04.2003р. по 01.04.2006р. за ним існує заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 5735,20 грн., в тому числі 191,91 грн. пені за прострочення сплати страхових внесків.

Сума заборгованості підтверджується розрахунковою відомістю відповідача про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1-ий квартал 2006 рік від 10.04.2006 року, а також актом звірки взаємних розрахунків.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості та пені відповідач не надав.

Згідно п. 2 ст. 34 Закону № 1533: Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

Приписом пунктів 1 та 2 ст. 38 Закону № 1533 встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно ст. 39 Закону № 1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає, оскільки за змістом ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання відстрочки при вирішенні справи по суті.

Натомість, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, відповідач має право звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання, після набрання постановою законної сили та видачі судом виконавчого листа, в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 12, 16, 17, 34, 35, 38, 39 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст. ст. 94, 112, 136, 158 –163, 167, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Лукново”, с. Лукнів Коропського району (р/р 260008111 в ЧОД АППБ «Аваль», МФО 353348, код 30812706) на користь виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган - Коропський районний центр зайнятості, смт. Короп, вул. Горького, 4, код 21406350 заборгованість в сумі 1319 грн. 83 коп. (р/р 37178972900207 в УДК в Чернігівській обл., МФО 853592), заборгованість в сумі 4223 грн. 46 коп. (р/р 37179971900207 в УДК в Чернігівській обл., МФО 853592), пеню в сумі 191 грн. 91 коп. (р/р 37175975900207 в УДК в Чернігівській обл., МФО 853592).

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 16 червня 2006 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко