Вирок № 69597798, 18.10.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2914/17

провадження №: 1-кп/398/516/17

ВИРОК

Іменем України

"18" жовтня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.,

за участю секретаря - Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії кримінальне провадження, внесене 28 вересня 2016 року до ЄРДР за №12016120070002491, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцяІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого керівником ТОВ «Укрбудстрой», не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: проспект Соборний (Леніна), 85 АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

- 27 жовтня 2006 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 15 березня 2007 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК, ч. 2 ст. 187 КК України, на підставі ст..70, 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією 1/2 частини майна. 15.02.2014 року ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська був звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 березня 2007 року умовно-достроково, з невідбутою частиною покарання строком 2 місяці 25 днів;

- за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Лісовіцької Н.В., представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3, обвинуваченого,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка ), повторно, за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах.

Так, 19 липня 2016 року близько 11:30 год., проходячи біля громадської зупинки поблизу житлового будинку за адресою: проспект Соборний (Леніна), 56, м.Олександрії Кіровоградської області ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 (відносно якого 26 жовтня 2016 року Олександрійським міськрайонний судом винесено вирок), усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи настання їх наслідків, скориставшись відсутністю уваги третіх осіб, шляхом вільного доступу, таємно заволоділи чужим майном, а саме: залізним парканом, вартістю 738,94грн., що належав на праві власності комунальному підприємству - «Благоустрій» Олександрійської міської ради. У подальшому з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд.

Дії обвинуваченого суд кваліфікуєзач. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою осіб.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю, у скоєному розкаюється. При дослідженні обставин справи не заперечує, щоб обмежитись лише його поясненнями, а також дослідженням характеризуючих даних на нього, щодо обставин справи, то вони ним не оспорюються, йому роз'яснено, що в такому разі він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Пояснив суду, що дійсно 19.07.2016 року він з ОСОБА_4 зустрілися у їх знайомого за адресою: пр. Леніна,85. Коли разом з ним потім йшли в сторону площі Кірова, то біля кафе «Бомонд», біля зупинки побачили залізний паркан жовтого кольору, довжиною десь 2 метри та висотою близько 90 см., який лежав на землі. ОСОБА_4 запропонував йому взяти цей паркан та віднести в пункт прийому металобрухту. Він погодився. Разом взяли його та понесли до пункту прийому металобрухту, який розташований по вул..Шевченка в м.Олександрії. Вони вже дійшли туди, але не встигли здати паркан, так як підїхали працівники поліції, тому вони цей паркан віднесли до поліції, де і залишили його. Не оспорює вартість паркану та обставини викладені в обвинувальному акті. Просить суворо не карати, посилаючись, що зробив для себе певні висновки, так як працевлаштувався та добровільно відшкодував спричинену шкоду.

Представник потерпілого пояснила, що дійсно їм шкода відшкодована обвинуваченим в повному обсязі, а в подальшому подала заяву, де зазначила, що не заперечує проти розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України та те, що матеріальних претензій не мають, на суворому покаранні не наполягають.

Суд проводить судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані досудовим розслідуванням докази під сумнів не ставилися, суд в силу ч. 3ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Даючи оцінку результатам судового розгляду справи, суд визнає, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

При призначенні покарання обвинуваченому, відповідно дост. 65 КК України суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, а саме те, що злочин є злочином середньої тяжкості; особу винного, який працює керівником ТОВ «Укрбудстрой», де характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря - психіатра, а також те, що представник потерпілого на суворій мірі покарання не наполягає.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_1, його особи, пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого є призначення покарання в межах санкції інкримінуємого злочину, у виді обмеження волі на певний строк та вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому міру покарання з застосуванням ст. 75 КК України - звільнивши від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обовязків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Така міра покарання відповідає вимогам ст. 50 КК України, тобто меті покарання і засадам його призначення та є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.

Представником потерпілого було заявлено цивільний позов, у якому він просить суд стягнути з обвинуваченого заподіяну їм матеріальну шкоду у розмірі 793,94грн., але в ході розгляду справи повідомив суд, що матеріальних претензій до обвинуваченого не мають, так як ним в добровільному порядку було відшкодовану спричинену ним шкоду, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України .

Судових витрат немає.

Керуючись ст..,ст. 124, 127, 129, 369, 370, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст.185 КК України і призначити покарання 1(один) рік обмеження волі.

Керуючись ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням, відповідно дост. 76 КК України обовязку - періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Обраний щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, яка фактично була внесена 21.09.2017, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком у законної сили, заставу по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12016120070002491 від 28 вересня 2016 року, у розмірі 16 000 грн., яка внесена ОСОБА_5 за ОСОБА_1 згідно квитанції №0.0.854631086.1 від 21 вересня 2017 року на отримувача ТУ ДСА України в Кіровоградській області, р/р отримувача 37312037002505, код отримувача 26241445, МФО отримувача 820172, на підставі ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.08.2017 року по справі №398/3465/16-к, повернути заставодавцю ОСОБА_5.

Позов КП «Благоустрій» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у відшкодування спричиненої шкоди залишити без задоволення.

Речові докази: залізний паркан розміром у висоту близько 1 метра, у довжину 2,5 метрів, переданий на відповідальне зберігання комунальному підприємству «Благоустрій» Олександрійської міської ради залишити його законному володільцю.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: