Ухвала суду № 69595621, 12.10.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13418/17

Провадження № 1-кс/344/3960/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Гринишина В.Д., підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017090010002771 від 04.07.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017090010002771 від 04.07.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення злочинів передбачених ст. 307, ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала та повторно вчинила новий умисний злочин при наступних обставинах.

ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах повторно незаконно придбала з метою незаконного збуту порошкоподібну речовину в фольговому згортку, яку незаконно зберігала у невстановленому місці.

В подальшому, 10.10.2017 року в період часу з 18 год. 50 хв. по 19 год. 10 хв., перебуваючи неподалік будинку по вул. Симоненка, 9 в м. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, ОСОБА_1 повторно незаконно збула ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 200 гривень вказаний фольговий згорток із вмістом порошкоподібної речовини, яка згідно висновку експерта № 2.1-1401/17 від 11.10.2017 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, кількість якої становить 0,261 грама.

У вчинені зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька м. Івано-Франківська, вул. Івана-Павла ІІ, 20/94, громадянка України, українка, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжня, на утримані дітей не має, непрацююча, раніше судима: вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.04.2013 за ч. 1 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.11.2013, за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.11.2014, за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі.

Причетність, ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого їй злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, висновком судово-хімічної експертизи, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

10 жовтня 2017 року, о 22 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 11.10.2017 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, зокрема ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Підставами вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, є те що вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення даного злочину. Крім цього, ОСОБА_1 незаміжня, немає сталих соціальних звязків, тому може виїхати за межі населеного пункту, в якому проживає з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Підставою вважати що підозрювана ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, є те що вона знає їхні анкетні дані.

Підставами вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки вона раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, належних висновків не зробила та знову підозрюється у вчиненні нового умисного злочину. Крім цього, ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходу немає, підозрюється у вчиненні корисливого злочину та з метою отримання коштів, може знову його вчинити.

У звязку з наведеним, застосування іншого запобіжного заходу, не повязаного з позбавленням волі, не зможе запобігти настанню зазначених ризиків.

З метою запобігання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також для запобігання скоєння іншого кримінального правопорушення, необхідно обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обовязків.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставини, просив клопотання задоволити. Щодо визначення розміру застави послався на розсуд суду.

В судовому засіданні захисник підозрюваної щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до підозрюваної запобіжних захід не повязаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт в період з 22 год. до 06 год.

Підозрювана в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрювану та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 10 жовтня 2017 року, о 22 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 11.10.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваної фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1, що не стосується питань даного судового розгляду.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваної: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця проживання та відсутність місця роботи, а також наявність судимості.

В той же час обставини, які зазначені стороною захисту, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки, такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрювану передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обовязків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжньої, на утримані дітей не має, непрацюючої, раніше судимої: вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.04.2013 за ч. 1 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.11.2013, за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.11.2014, за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 09 грудня 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 на строк до 09 грудня 2017 року включно обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю, -

та розяснити, що в разі невиконання таких обовязків щодо неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розяснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.