Постанова № 69594944, 12.10.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа № 285/3389/17

провадження в справі 2-а/0285/545/17

12 жовтня 2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої – судді Заполовської Т.Г.,

за секретаря Матвіюк Т.М.,

сторони по справі: позивач ОСОБА_1, представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Новоград-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 18.09.2017 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просила визнати неправомірною відмову управління пенсійного фонду щодо відмови в призначенні їй пільгової пенсії та зобов’язати відповідача призначити таку пенсію.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона в кінці серпня 2017 року звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії на підставі ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно відповіді Новоград-Волинського ОУ ПФУ ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії з тих підстав, що посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії серії В-1 №514110 видане не облдержадміністрацією, а Новоград-Волинською райдержадміністрацією. З метою захисту своїх прав змушена звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, уточнила, що пенсію просить призначити з 29.09.2017 року. Просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Просила у задоволенні позову відмовити за безпідставністю і необґрунтованістю.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є потерплою від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії (підтверджується посвідченням серії В-1 №514110 від 01.02.1994 року, виданим Новоград-Волинською райдержадміністрацією)(а.с. 6).

Позивач звернулася до ОУ ПФУ з заявою про призначення їй пенсії на підставі ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак рішенням № 38 від 05.09.2017 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії з тих підстав, що посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії серії В-1 №514110 видане не обласною, а Новоград-Волинською районною державною адміністрацією.

Дані факти підтверджуються матеріалами справи, поясненнями сторін в судовому засіданні.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Згідно пункту 2 ч. 3 статті 55 зазначеного Закону особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на З роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.

Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Водночас, обумовлена норма закону передбачає, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058- IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-2) (далі- Порядок №22-1)

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1. Паспорт і довідку податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера або копію сторінки паспорта з позначкою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; 2. Документи про стаж (трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання тощо); 3. Довідку про заробітну плату особи за 60 місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року; 4. Документи про місце проживання (реєстрації) особи.5. Документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до пункту 2.14. Порядку № 22-1 за документ, який засвідчує, що особі надано статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, приймається копія відповідного посвідчення встановленого зразка або інший документ, який підтверджує проживання, роботу (навчання) особи на території такого населеного пункту.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З наведеного слідує, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документ, який засвідчують особливий статус особи - посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого раді посиленого радіоекологічного контролю у 1988-1992роках.

Відповідно до частини 4 статті 65 “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції станом на дату видачі позивачу райдержадміністрацією посвідчення - 01.02.1994 року) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМ України N 501 від 25 серпня 1992 р. (чинної на момент видачі названого посвідчення) та Постанови КМ України від 20.01.1997 року №51 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.

За таких обставин, беззаперечно органом, до повноважень якого віднесено видачу обумовлених посвідчень, є обласні державні адміністрації.

Відповідно до Постанови КМ України від 23 липня 1991 р. N106 населений пункт с. Курчиця Новогад-Волинського району Житомирської області відносився до зони посиленого радіологічного контролю.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VIII внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме ст. 2 виключено зону посиленого радіологічного контролю. Цим же Законом статті 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та 23 (Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено.

З наведеного слідує, що населений пункт, у якому працював позивач, з моменту прийняття названого закону втратив правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У зв'язку з виключенням обумовленої території проживання позивача із переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

Відтак, позивач фізично позбавлений можливості виправити виявлений відповідачем недолік у виданому йому посвідченні.

Однак, вирішуючи даний спір суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При прийнятті рішень, вчиненні дій суб'єкти владних повноважень повинні діяти таким чином, щоб був дотриманий необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, дія ( ст. 2 КАС України).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, для встановлення пільг і компенсацій визначається така категорія осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Частиною 3 ст.15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

З матеріалів справи, вбачається, що позивач працювала в школі в с. Курчиця Новоград-Волинського району Житомирської області на посаді вчителя української мови та літератури, що стверджується довідкою Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (а.с.10) та копією трудової книжки (а.с. 7-9).

Отож, з наведених доказів слідує, що позивач належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Таким чином, наведені обставини підтверджують те, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій та свідчить про безпідставність вказаної відмови відповідача у її призначенні пенсії та недотриманні відповідачем необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, дія.

Тому дії Новоград-Волинського ОУ ПФУ щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 є неправомірними, протиправними.

Стосовно ж зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку та здійснити нарахування та виплату пенсії, то відповідно до пунктів 1.1 та 4.3 названого вище Порядку №22-1 управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі є органом, що призначає пенсію.

Після надходження заяви та за документів орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Враховуючи обумовлене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008року, постанові ВАСУ від 28.07.2015року справа №К/800/34016/14 відповідно до яких, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати пенсії або прийняття рішення про відмову у їх видачі, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

За наведених обставин, адміністративний позов підлягає до задоволення частково про зобов'язання відповідача розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що позивач належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має право на користування пільгами (в тому рахунку і правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку), встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 17, 23, 70, 71, 94, 99, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Новоград-Волинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні їй пільгової пенсії.

Зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що ОСОБА_1 належить до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має право на користування пільгами (в тому числі, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку), встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Новоград-Волинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 640 грн.

Повний текст постанови виготовлений 17.10.2017 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення. У разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча Т.Г. Заполовська