Ухвала суду № 69593771, 11.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1236/17 Справа № 204/5873/17 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді -доповідача Крот С.І.,

суддів Піскун О.П., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, 12 квітня 1978 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,

який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Таранової Н.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді, посилаючись на те, що підозра була предявлена безпідставно.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 18 листопада 2017 року, включно. Визначено розмір застави у сумі 50520, 00 грн. з покладанням обовязків, передбачених ст.194 КПК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив задовольнити її, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, а доводи апеляційної скарги підозрюваного не знайшли свого підтвердження.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилання підозрюваного на відсутність обґрунтованої підозри колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПА у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для предявлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 19 вересня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

З фактичних обставин цього кримінального правопорушення вбачається, що ОСОБА_2, маючи судимість, відповідних висновків для себе не зробив і у вересні 2017 року знову став на шлях вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення та в невстановленій слідством дату та час, в невстановленому місці вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 щодо таємного викрадення чужого майна з гаражу, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, пров. Листвений, 18.ОСОБА_4 чого 13 вересня 2017 року приблизно о 06 год. 50 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до іншого володіння особи, а саме гаражу, з корисливих мотивів, вчинюючи злочин, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 незаконно проникли в гараж, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, пров. Листвений, 18, та таємно викрали майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5 Вартість викраденого майна встановлюється.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 13 вересня 2017 року, згідно якого у гр. ОСОБА_3 було вилучено майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, в якому потерпілий вказує про факт крадіжки; протоколом допиту свідка ОСОБА_6, в якому свідок вказує на осіб, які здійснили крадіжку, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Що стосується доводів підозрюваного про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до нього виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, раніше судимий, офіційно не працевлаштований.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.

При розгляді клопотання слідчим суддею з додержанням правової позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ у справі Харченко проти України, розглянуто можливість застосування щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначено вмотивовано з урахуванням дійсних обставин вчиненого правопорушення та положень ч. 4 ст. 182 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких підозрюваний просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_8