Ухвала суду № 69593761, 11.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1239/17 Справа № 212/5750/17 Слідчий суддя - Зімін М.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Піскун О.П., Крот С.І.

за участю:

секретаря судового засідання Баглик О.О.

прокурора Іваниці Д.О.

захисника (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_2

підозрюваного (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-25.12.2014 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 01.04.2017умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 21 день,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2017 року було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, яке погоджено з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_5 та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 16 листопада 2017 року з визначенням застави в розмірі 33680 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що при розгляді клопотання доведено, що відносно підозрюваного провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК України, які містяться в матеріалах досудового розслідування та додані до клопотання. Враховуючи дані про підозрюваного та те, що останній підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, раніше судимий, відсутність в нього міцних соціальних звязків, що він одружений, не працює, має неповнолітню дитину, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою, не може запобігти вказаним ризикам.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою обрати його підзахисному більш мякий запобіжний захід, а саме домашній арешт.

В обґрунтування вимог скарги апелянт вказує на те, що суд належним чином не врахував відсутність підстав та ризиків, передбачених КПК України, а ті, що зазначені в клопотанні, є безпідставними, а також те, що прокурором не доведено, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Також зазначає, що суд не врахував дані, що характеризують його підзахисного, а саме те, що він має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, в скоєному злочині щиро розкаявся, перебуває в шлюбі, має на утриманні неповнолітнього сина.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які підтрималиапеляційну скаргу та просили її задовольнити,доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрімяк до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Колегія суддів вважає, щозазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обовязково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть предявлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, а саме протоколами огляду місця події від 06.09.2017 року, протоколамидопитів представника потерпілогоОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, постановою про визнання речовими доказами тощо.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії»зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводиподаного клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики обєктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду за скоєння тяжкого злочину, що підозрюваний, знаходячись на свободі, може вчинити нове кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш мяких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Доводи ж захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, характеризуючі підозрюваного, а саме те, що він має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, в скоєному злочині щиро розкаявся, перебуває в шлюбі, має на утриманні неповнолітнього сина, є безпідставним, оскільки суд при постановленні ухвали врахував, що ОСОБА_3 одружений, має неповнолітню дитину, однак з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, що є тяжким, міру покарання, яка передбачена за нього у виді позбавлення волі, а також те, що останній не працює, раніше судимий, відсутність в нього міцних соціальних звязків, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. ОСОБА_11 ОСОБА_12 Крот