Ухвала суду № 69591266, 17.10.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14568/13-ц

Провадження № 6/161/394/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Гриня О.М.,

при секретарі Муригіній А.І.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_2 про розстрочку виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області про поворот виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року в цивільній справі №161/14568/13-ц від 07 березня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про розстрочку виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2017 року в справі за заявою ПрАТ «СК «Провідна» про поворот виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Провідна», третя особа ПАТ «ВТБ Банк» в особі Луцької філії, про стягнення страхового відшкодування.

Свою заяву обґрунтовує тим, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2017 року допущено поворот виконання рішення суду, за яким він у 2014 році отримав від ПрАТ «СК «Провідна» кошти в розмірі 82 399,51 грн., які ним були витрачені на власну підприємницьку діяльність. Вказує, що він є пенсіонером за віком, але основний дохід він отримує від підприємницької діяльності, оскільки є фізичною особою-підприємцем, здійснює діяльність з торгівлі продуктами харчування на загальній системі оподаткування. Чистий дохід від вказаної підприємницької діяльності за 6 місяців 2017 року становить 73 132,41 грн. Також зазначає, що він не може задовольнити вимоги стягувача в сумі 82 399,51 грн. оскільки необхідні кошти для цього в нього відсутні.

З огляду на ведене, просить розстрочити виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2017 року в цивільній справі про стягнення з нього на користь ПрАТ «СК «Провідна» грошових коштів в сумі 82 399,51 грн. шляхом сплати рівними частинами протягом шести місяців за наступним графіком: вересень 2017 – 13 7333,25 грн.; жовтень 2017 року - 13 7333,25 грн., листопад 2017 року - 13 7333,25 грн.; грудень 2017 року - 13 7333,25 грн., січень 2018 року -13 7333,25 грн., лютий 2018 року - 13 7333,26 грн.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав з підстав в ній зазначених, додатково суду пояснив, що ОСОБА_2, будучи фізичною особою-підприємцем, не може сплатити борг ПрАТ «СК «Провідна» в сумі 82 399,51 грн., оскільки це призведе до блокування його підприємницької діяльності та він не зможе сплачувати заробітну плату працівникам, які в нього працюють.

У відповідності до ст. 373 ЦПК України заява про розстрочку виконання рішення розглядається судом з викликом сторін. З матеріалів справи вбачається, що дана вимога Закону судом дотримана.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2017 року допущено поворот виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», третя особа ПАТ «ВТБ Банк» в особі Луцької філії, про стягнення страхового відшкодування.

В порядку повороту виконання рішення суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» грошову суму в розмірі 82 399,51 грн., отриманих на підставі виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», третя особа ПАТ «ВТБ Банк» в особі Луцької філії, про стягнення страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

У ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до статті 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14, встановлено, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Тобто, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, його виконання може бути розстрочено на певних умовах або відстрочено.

При вирішенні питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення повинні бути ураховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочки виконання рішення та які повинні бути суттєвими, в залежності від чого установлюється можливість задоволення такої заяви.

Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення суду лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

За змістом положень ст. 373 ЦПК України розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Законодавець не наводить визначення поняття «виняткового випадку» для положень ст. 373 ЦПК України, а тому зазначене поняття є оціночним та визначається судом з огляду на надані стороною докази.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Колегія вважає, що доводи боржника про те, що він є особою пенсійного віку, отримує пенсію, не правовими підставами для надання розстрочки для виконання рішення суду.

Представник заявника, зазначаючи підставою для розстрочки виконання рішення суду фактично лише можливість утруднення в майбутньому здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_2 в разі сплати боргу, не вказує чи є такий вид доходу єдиним способом виконання рішення суду, адже в своїй заяві ОСОБА_2 повідомляє, що він є пенсіонером за віком, а тому можливе звернення стягнення на пенсію ОСОБА_2, як і можливе проведення стягнення за рахунок належного йому рухомого чи нерухомого майна, за наявності такого.

Зазначені обставин свідчать про відсутність виняткових обставин, які утруднюють виконання судового рішення та можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення його виконання.

Заявником не надано жодного належного та допустимого доказу, а отже, не доведено в установленому законом порядку наявність об’єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо задоволення заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області про поворот виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року в цивільній справі №161/14568/13-ц від 07 березня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 373 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочення виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області про поворот виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року по цивільній справі № 161/14568/13-ц, від 07 березня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_3