Ухвала суду № 69590602, 17.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/33283/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року

у справі № 803/1304/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУ МВС України в Луганській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 10.03.2015 року № 83 о/с в частині формулювання підстави його звільнення за п.63 «і» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку з не проходженням випробування в період іспитового строку) і вважати його звільненим на підставі п. 63 «ж» Положення (за власним бажанням);

- визнати протиправним та скасувати наказ від 25.07.2014 року №211 о/с в частині встановлення іспитового строку при прийомі на роботу в органи внутрішніх справ.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ МВС України у Луганській області від 25.07.2014 року № 211 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду міліціонера взводу № 2 роти патрульної служби міліції особового призначення «Луганськ-1» ГУ МВС Луганської області з іспитовим строком на 1 рік.

10.03.2015 року наказом ГУ МВС України у Луганській області № 83 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п. 63 «і» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку із непроходженням випробування в період іспитового строку.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимогах, виходив з того, що приймаючи накази від 25.07.2014 року №211 о/с та від 10.03.2015 року № 83 о/с відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про міліцію» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування наказів від 25.07.2014 року №211 о/с та від 10.03.2015 року № 83 о/с,з огляду на їх неправомірність.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає рішення суду апеляційної інстанції частково помилковим та таким, що винесене з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, з огляду на наступне.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 26 Кодексу законів про працю випробувальний строк не встановлюється під час прийняття на роботу, зокрема для осіб, яких прийняли на роботу в іншу місцевість, та у решті випадків, якщо це передбачено законодавством.

Наказом МВС України «Про організацію початкової підготовки працівників органів внутрішніх справ України» від 24.04.2009 року № 177, передбачено, що прийом на службу в ОВС з іспитовим строком застосовується виключно до осіб, яких приймають на таку службу вперше.

Згідно пп. 1.11.2 п. 1.11 зазначеного Наказу іспитовий строк не встановлюється особам, які повторно прийняті на службу в органи внутрішніх справ.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності дій відповідача в частині прийняття позивача на посаду міліціонера взводу № 2 роти патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУМВС України у Луганській з випробувальним строком 1 рік.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, встановивши таку протиправність з боку відповідача, скасував спірний наказ від 25.07.2014 року № 211 о/с повністю, а не лише в частині його неправомірності.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалене у даній справі рішення суду апеляційної інстанції названим вимогам процесуального закону не відповідає.

Отже, з огляду на положення частин другої, четвертої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, межі перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції встановлені частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на недотримання судом апеляційної інстанції вимог щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення апеляційного суду, із направленням справи до цього суду на новий судовий розгляд.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права та надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

М.І. Мойсюк