Постанова № 69590242, 12.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/808/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

12 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представників позивача - Стукаленко О.Т., Бараболя Р.В., представники на підставі довіреностей

представників відповідача - Кононов В.Д., Маськова Н.М., представники на підставі довіреностей

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002301401 від 05 квітня 2017 року винесене Головним управлінням ДФС у Вінницькій області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт вказав на необґрунтованість висновків суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень № 1129, № 1130, № 1131, № 1132, № 1133, № 1134 від 20 грудня 2016 року Головним управління ДФС у вінницькій області відповідно до ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року проведена документальна планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року, висновками якого встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 393952 грн. в тому числі: за березень 2015 року в сумі 220395 грн., за квітень 2015 року в сумі 79978 грн., за травень 2015 року в сумі 7031 грн., за червень 2015 року в сумі 37203 грн., за липень 2015 року в сумі 49345 грн.

02 березня 2017 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" подало заперечення № 386/3 на акт перевірки № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року (том 1 а.с. 99-104).

Листом ГУ ДФС у Вінницькій області повідомило ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", що з метою перевірки повноти, об'єктивності та достовірності висновків акту перевірку № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року повідомило про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань, що стали предметом оскарження з 13 березня 2017 року (том 1 а.с. 105-109).

24 березня 2017 року ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" з питань, що стали предметом оскарження в запереченні № 386/03 від 02 березня 2017 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" за період з з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт № 128/1401/00282435 від 24 березня 2017 року (том 1 а.с. 111-182).

06 квітня 2017 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" подало заперечення № 568/02 на акт перевірки № 128/1401/00282435 від 24 березня 2017 року (том 1 а.с.184-191).

Листом ГУ ДФС у Вінницькій області повідомило ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", що висновки викладені у акті перевірки № 128/1401/00282435 від 24 березня 2017 року з урахуванням розгляду заперечень № 568/02 від 06 квітня 2017 року залишає без задоволення (том 1 а.с. 192-199).

На підставі акту перевірки № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0002301401 від 05 квітня 2017 року у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 393952 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 98488 (том 1 а.с. 110).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення вказав, що Закон України "Про ціни та ціноутворення" не визначає, що при зміні рівня державних регульованих цін, ці ціни обов'язково необхідно погодити з Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції також відмовив в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб ГУ ДФС у Вінницькій області під час складання акту перевірки. Постанова суду першої інстанції в частині відмови особами, які беруть участь у справі не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд не переглядає його в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до обставин справи ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовувало ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" власно вироблену продукцію, а саме шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0, СБЗ-1 та стояки з/б для опор контактної мережі залізниць по ціні, яка нижча собівартості.

У березні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовував ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -1 в кількості 5198 шт. по ціні 532,00 грн. на суму 2 765 336 грн., тоді як собівартість даних шпал становить 744,08 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання шпал з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -0 та типу СБЗ-1 в березні 2015 року на думку податкового органу занижена на 1 101 976 грн. (5198* (532,00- 744,08)), сума ПДВ - 220 395 грн.

У квітні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовано ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -1 в кількості 8814 шт. по ціні 595,80 грн. на суму 5 251 382 грн., тоді як собівартість даних шпал становить 641,17 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання шпал з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -0 та типу СБЗ-1 в квітні 2015 року на думку податкового органу занижена на 399 891 грн. (8814* (595,80- 641,17)), сума ПДВ - 79 978 грн.

У травні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовано ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -1 в кількості 3842 шт. по ціні 595,80 грн. на суму 2289063 грн., тоді як собівартість даних шпал становить 604,95 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання шпал з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та типу СБЗ -1 в травні 2015 року на думку податкового органу занижена на 35 154 грн. (3842* (595,80- 604,95)), сума ПДВ - 7 031 грн.

У липні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовано ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -1 в кількості 3842 пгг. по ціні 595,80 грн. на суму 6597891 грн., тоді як собівартість даних шпал становить 618,08 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання шпал з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та типу СБЗ -1 у липні 2015 року на думку податкового органу занижена на 246 728 грн. (11074* (595,80- 618,08)), сума ПДВ - 49 345 грн.

У червні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовано ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" стояки з/б для опор контактної мережі залізниць 8 шт. по ціні 6 517,50 грн., 185 шт. по ціні 7 277,00 грн., 15 шт. по ціні 6 302,50 грн. на суму 1 492 941 грн., тоді, як собівартість зазначених стояків становить 8 071,90 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання стояків з/б для опор контактної мережі залізниць на думку податкового органу занижено на 186 014 грн. = 1492941 (8*6517,5 +185*7277,00+15*6302,5) -1678955 (208*8071,90), сума ПДВ - 37 203 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що статутний капітал ПАТ "Українська залізниця" сформовано з урахуванням 100 відсотків акцій 7 приватних акціонерних товариства (ПрАТ "Дніпропетровський ТРЗ", ПрАТ "Запорізький ЕРЗ", ПрАТ "Львівський ЛРЗ", ПрАТ "Київський ЕВРЗ", ПрАТ "Транссигнал", ПрАТ "Коростенський ЗЗБШ", ПрАТ "Гніванський ЗСЗБ"). Таким чином, ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" належить до сфери управління Укрзалізниці.

На виконання своїх статутних завдань та Наказів Укрзалізниці, які є обов'язковими для виконання усіма підприємствами залізничного транспорту, підпорядкованими Укрзалізниці, ДП "УПН УЗ" здійснює централізовані закупівлі визначених Укрзалізницею матеріально-технічних ресурсів за самостійно визначеною відповідно до фінансового плану ціною в межах єдиного виробничого циклу та передає їх іншим підприємствам залізничного транспорту.

Приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" працює в господарському режимі в той час коли ДП "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" має право запроваджувати процедуру зміни цін при закупівлі продукції в межах єдиного виробничого комплексу для потреб Укрзалізниці.

Відтак, на думку суду першої інстанції, Закон України "Про ціни та ціноутворення" не визначає, що при зміні ціни обов'язково необхідно погодження з Кабінетом Міністрів України, оскільки позивачем на підтвердження правомірності продажу товару за цінами, нижчими собівартості надано документи, які підтверджують запровадження процедури декларування зміні ціни та/або реєстрації ціни, зокрема: копії листів № ЦУАЦ-1/222а від 15.04.2015 p., № ЦУАЦ-1/275 від 07.05.2015 p., якими визначено рекомендовану планово-розрахункову вартість на шпали залізобетонні та на стояки з/б для опор контактної мережі залізниць; копію наказу Укрзалізниці від 30.01.2011 № 53-ц «Про впровадження розрахунків з послуг підсобно-допоміжного виробництва».

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Відповідно до абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон) суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни.

Згідно зі ст. 5 Закону Кабінет Міністрів України: 1) забезпечує проведення державної цінової політики; 2) здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.

В силу ч. 1 ст. 12 Закону державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 13 Закону передбачено, що державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:

1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Згідно зі ст. 15 Закону Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Таким чином позивачем не заперечується той факт, що реалізований ним товар був проданий за ціною нижчою його собівартості, оскільки вказані господарські операції були узгодженні з вказівками ДП "УПП УЗ" та Укрзалізниці, які є обов'язковими для ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону".

Проте, суд апеляційної інстанції зауважує, що в даному випадку визначальними ознаками для віднесення до бази оподаткування є те, що такі витрати мають бути відшкодовані суб'єктам господарювання, як різниця між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Та як уже зазначено, що установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається.

А тому, перевіркою правомірно встановлено, що собівартість товарів/послуг на підприємстві визначено відповідно до п. 11 П(С)БО-16 "Витрати", а саме собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Отже, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовленої продукції не може бути нижче її собівартості, визначеної відповідно до п. 11 ПБО-16 "Витрати".

Оскільки відповідно до ПБО-16 "Витрати" фактична собівартість реалізованої продукції визначається за підсумками місяця, то в разі реалізації готової продукції нижче її собівартості постачальник (продавець) не пізніше останнього дня місяця, в якому відбулось таке постачання, повинен скласти податкову накладну з позначкою "17" відповідно до п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФ України від 22.09.2014 р. N 957 (далі - Порядок N 957).

У разі якщо перша подія - попередня оплата, податкові зобов'язання необхідно визначити виходячи із договірної ціни, та у разі реалізації готової продукції нижче її собівартості, не пізніше останнього дня місяця, в якому відбулась така реалізація, необхідно скласти податкову накладну (Наказ N 957) з позначкою "17" на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що податковим органом правомірно встановлено заниження задекларованих ПАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» показників у рядку 1 Декларації "Операції, що оподатковуються на митній території України за ставкою 20 відсотків" в сумі 393 952 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 жовтня 2017 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.