Ухвала суду № 69589903, 12.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. по справі № 820/2074/17

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив скасувати рішення відповідача від 31.03.2017 про анулювання в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.04.2017 р., яке викладене в повідомленні вихідний №2097/10/20-23-13-02-14 від 31.03.2017; зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області поновити реєстрацію платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. по справі № 820/2074/17 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи норм матеріального і процесуального права, а також неповноту дослідження обставин у справі.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у апеляційній скарзі.

Позивач подав через канцелярію суду письмові заперечення, відповідно до яких проти задоволення апеляційної скарги заперечує у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач також заперечував проти доводів апеляційної скарги та проти її задоволення, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача та позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На обліку як платник податків перебуває в Харківській ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області.

Згідно з свідоцтва платника єдиного податку серії Б №031952, позивач з 01.01.2012 поперебуває на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5% від доходу.

Окрім того, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в органах ДФС як самозайнята особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податку № 4840 від 14.04.2005 та є платником з податку на доходи фізичних осіб.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Харківською ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області 31.03.2017 року прийнято рішення у формі листа, вихідний №2097/10/20-23-13-02-14, яким повідомлено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про наявність заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 2396,30 грн, у зв'язку із чим - анульовано в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку з 01.04.2017 р. - ФОП ОСОБА_1

Не погодившись з рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З вказаного рішення відповідача судом встановлено, що підставою для його прийняття слугували висновки контролюючого органу про те, що відповідно до інтегрованої картки платника податків з податку на доходи фізичних осіб станом на 31.07.2016 року у позивача - ОСОБА_1 виник податковий борг у розмірі 2396,29 грн. (з урахуванням пені в розмірі 41,3 грн.).

Зазначений податковий борг виник на підставі, поданої позивачем декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік № 1600009608 від 09.04.2016 року. Даний борг продовжував існувати, і лише 12.04.2017 року погашений.

Як на юридичну підставу прийняття оспорюваного рішення відповідач послався на приписи абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

На вказані доводи відповідач посилався як у рішенні, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України.

Положеннями п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 300.1. ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до вказаного Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст.297 вказаного Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених вказаною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Як вбачається з норм Податкового кодексу України, однією з підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку є факт існування податкового боргу у такого платника податку.

Згідно з п. 299.10 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 вказаного Кодексу.

Так, абзацом 8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених вказаним Кодексом.

Проте, колегією суддів встановлено, що податковий борг, на наявність якого посилався відповідач, як на підставу анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1, виник на підставі, поданої позивачем декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік № 1600009608 від 09.04.2016 року, тобто вказана декларація подана не ФОП ОСОБА_1, а ОСОБА_1, як фізичною особою (а.с. 83-85).

Так, позивачем задекларовано отриманий дохід не пов'язаний з підприємницькою діяльністю, шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік - сума податку 2355 грн, квитанціями від 05.04.2016 та 12.04.2017 сплачено податок у сумі 2355 грн. та 3123 грн. відповідно.

Таким чином, визначена шляхом декларування сума податку фізичною особою ОСОБА_1 сплачена, що підтверджується належними та допустимими доказами, а можлива її наявність жодним чином не могла вплинути на прийняття оскаржуваного рішення відносно фізичної особи-підприємця.

При цьому, колегія суддів зазначає, що надана до суду картка особового рахунку позивача по єдиному податку не містить інформації про наявність податкового боргу з зазначеного податку протягом двох послідовних кварталів.

За вказаних обставин, у відповідача були відсутні юридичні підстави прийняття оспорюваного рішення щодо ФОП ОСОБА_1 з підстав, передбачених абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, за наявності задекларованого фізичною особою, не суб'єктом господарювання, податкового зобов'язання з податку на прибуток фізичної особи.

Таким чином, спірне рішення прийняте не в порядок, не в спосіб та в супереч вимогам спеціального законодавства, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на контролюючий орган.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. по справі № 820/2074/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2017 р.