Ухвала суду № 69589853, 10.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.07.2017р. по справі № 645/1604/17

за позовом ОСОБА_1

до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - відповідач, Індустріальне ОУПФУ м. Харкова), в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо відмови при переведенні ОСОБА_1 з її пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за матеріалами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 від урахування його Довідки про заробітну плату № 19 від 02.03.2007 року ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві» протиправними;

- визнати протиправним, незаконним та скасувати Розпорядження № 103967 від 18.12.2014 року відповідача щодо відмови при переведенні ОСОБА_1 з її пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за матеріалами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 від урахування його Довідки про заробітну плату № 19 від 02.03.2007 року ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві» на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.02.2005 року по справі №2-2328/05;

- зобов'язати відповідача прийняти нове розпорядження з переведення та призначення ОСОБА_1 з 10 грудня 2014 року, згідно поданої нею заяви від 10 грудня 2014 року, пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з обов'язковим врахуванням Довідки про заробітну плату ОСОБА_2 №19 від 02.03.2007 року ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві» на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.02.2005 року по справі №2-2328/05 в розмірі 50 % від належно обчисленої пенсії по інвалідності 2 групи її чоловіка-годувальника з його заробітної плати за неповний місяць виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зоні небезпеки № 3, зони відчуження за два дні лютого 1987 року відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (пп. 4 п. 3, п. 9, пп. 4 п. 11), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.07.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови при переведенні ОСОБА_1 з її пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за матеріалами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 від урахування його Довідки про заробітну плату № 19 від 02.03.2007 року ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві» протиправними.

Визнано протиправним, незаконним та скасовано Розпорядження № 103967 від 18.12.2014 року Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови при переведенні ОСОБА_1 з її пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за матеріалами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 від урахування його Довідки про заробітну плату № 19 від 02.03.2007 року ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві» на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.02.2005 року по справі №2-2328/05.

Зобов'язано Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з прийняттям рішення про перерахунок пенсії за результатами її розгляду з призначенням з 05.10.2016 року пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з обов'язковим врахуванням Довідки про заробітну плату ОСОБА_2 №19 від 02.03.2007 року ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві», виданої на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.02.2005 року по справі №2- 2328/05, в розмірі 50 % від належно обчисленої пенсії по інвалідності 2 групи її чоловіка-годувальника з його заробітної плати за неповний місяць виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні небезпеки № 3 зони відчуження за два дні лютого 1987 року відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (пп. 4 п. 3, п. 9, пп. 4 п. 11), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.

В іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 10.10.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.23).

З 01.01.2012 року до дня смерті чоловік позивача одержував пенсійну виплату по 2 групі інвалідності в розмірі фактичних збитків, відповідно ступеню втрати працездатності 80%, за виконання робіт у зоні небезпеки №3, зони відчуження в лютому 1987 року відповідно до Довідки про заробітну плату № 19 від 02.03.2007 року ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві». До участі у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, чоловік позивачки працював слюсарем РСУ «Укрбуддинамо», правонаступником якого стало ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві».

У 2004 році ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом про зобов'язання відповідача - ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві» провести перерахунок заробітної плати за період його роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 07.01.1987 року по 15.03.1987 року та видати нову Довідку про заробітну плату зі збільшеною заробітною платою для подачі до Управління Пенсійного фонду України Фрунзенського району м. Харкова (далі - УПФУ) для перерахунку пенсії.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.02.2005 року по справі № 2-2328/050 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та зобов'язано Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 07.01.1987 року по 15.03.1987 року в розмірі 1071,80 карбованців.

На виконання вказаного рішення Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві провело ОСОБА_2 перерахунок заробітної плати за час його перебування на спеціальних військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видало йому встановленого зразка Довідку про заробітну плату №19 від 02.03.2007 року про його фактичну заробітну плату за вказаний час у розмірі 1071,80 крб. (413,34 +333,28 + 325,18 =1071,80).

В квітні 2007 року ОСОБА_2 зазначену Довідку про заробітну плату № 19 від 02.03.2007 року ДП «Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві» разом з відповідною заявою надав до УПФУ з вимогою про належний перерахунок його державної пенсії. УПФУ своїм рішенням від 04.09.2007 року здійснило ОСОБА_2 з 01.04.2007 року перерахунок його пенсії відповідно до наданої ним Довідки про заробітну плату № 19 від 02.03.2007 року.

Згідно з Розпорядженням УПФУ № 156862 від 26.12.2011 року відповідачем був зроблений перерахунок пенсії ОСОБА_2 через зміну надбавки, у зв'язку з чим державна пенсія в пенсійній виплаті з 01.01.2012 року складала розмір 4855,92 грн. - 80% з умовно розрахованого розміру середньомісячної заробітної плати 6069, 90 грн. (28.02.1987), а всього 5752,58 грн. (а.с. 92, 93).

Згідно з Розпорядженням УПФУ № 156862 від 20.02.2013 року відповідачем був зроблений перерахунок пенсії ОСОБА_2, у зв'язку з масовим перерахунком (індивідуальним), та державна пенсія в пенсійній виплаті з 01.01.2013 року складала розмір 4855,92 грн. - 80% з умовно розрахованого розміру середньомісячної заробітної плати 6069, 90 грн. (28.02.1987), а всього 5826,74 грн. (а.с. 94, 95).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 25).

Згідно з Витягом із протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 249 від 06.11.2014 року, захворювання старшини у відставці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - «Повторний ішемічний інфаркт головного мозку», яке призвело до смерті, що підтверджується військово-обліковими та медичними документами, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 26).

Відповідно до Довідки Об'єднання житлових кооперативів «Сфера» № 592 від 11.11.2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1, та разом з нею проживав за вказаною адресою з 25.09.2001 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловік - ОСОБА_2 (а.с. 22).

10 грудня 2014 року ОСОБА_1, скориставшись своїм законним правом на вибір виду пенсії, як належний утриманець ОСОБА_2, як його дружина, котра досягла пенсійного віку, після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3, звернулася із заявою до відповідача про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - учасника ліквідації наслідків ЧАЕС за матеріалами пенсійної справи померлого ОСОБА_2 відповідно до положень статей 49, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення пп. 4 п. 11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якого розмір пенсії в разі втрати годувальника-інваліда становить для непрацездатних членiв сiм'ї померлого годувальника, якi були на його утриманнi: на одного непрацездатного члена сiм'ї - 50 % пенсiї по iнвалiдностi померлого годувальника.

Після переведення ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника по матеріалам пенсійної справи ОСОБА_2, згідно з Розпорядженням УПФУ № 103967 від 18.12.2014 року розмір її пенсії з 10.12.2014 року склав суму 1583,99 грн., обрахований з розрахунку 50% від заробітку її чоловіка з 01.01.2012 року в сумі 3167,99 грн.

Листом від 27.09.2016 року за № 437/С-14 УПФУ повідомило позивача, що призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника їй, як вдові померлого інваліда 2 групи, ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2, здійснене за матеріалами пенсійної справи № 156862 та на підставі довідок про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, підтверджених первинними документами. Довідка про заробітну плату від 02.03.2007 року № 19 видана ОСОБА_2 на виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова № 2-2325/05. Суми, зазначені в довідці, не підтверджені первинними документами. Враховуючи те, що зазначене рішення суду не містило жодних зобов'язань щодо врахування органами Пенсійного фонду України для обчислення пенсії по втраті годувальника довідки про заробітну плату від 02.03.2007 року № 19, підстав для її врахування немає (а.с. 34).

Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та у інших випадках, передбачених законом.

Статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 52 цього Закону) та державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Частиною 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджений порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Порядок визначає механізм обчислення пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 1 Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п. 11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мінімальний розмір пенсії становить: для непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника; на двох і більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, згідно з якими пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону. Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є дружиною померлого годувальника та досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»» № 22-1 від 25.11.2005р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок).

Пунктом 2.3. Порядку визначений вичерпний перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 2.8. Порядку переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за бажанням пенсіонера за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють підстави та порядок призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач надала документи, необхідні для переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що призначається за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Окрім того, згідно з п. 2.3. Порядку до заяви про призначення пенсії сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

З огляду на викладене, враховуючи зміст ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення пунктів 2.3., 2.8. Порядку, у випадку переведення з одного виду пенсії на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, заробіток для розрахунку пенсії визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника.

Довідкою про заробітну плату №19 від 02.03.2007 року, виданою Будівельним управлінням Головного управління МВС України в м. Києві на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.02.2005 року по справі № 2-2328/05, визначається заробіток померлого годувальника, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, на підставі якого обчислювалася пенсія померлого годувальника, здійснювалися систематичні перерахунки його пенсії, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами архівної пенсійної справи. Зазначена довідка відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Доводи апеляційної скарги про те, що вищезазначена довідка про фактичну заробітну плату не враховувалась, оскільки була видана не на підставі первинних документів, а на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.02.2005 року, яке не містить зобов'язань щодо врахування органами Пенсійного фонду України вказаної довідки, колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду на таке.

УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова, правонаступником якого є відповідач у справі, не було стороною у цивільній справі № 2-2328/05, за результатами розгляду якої було ухвалено вищевказане рішення суду від 03.02.2005 року, яким зобов'язано Будівельне управління Головного управління МВС України в м. Києві видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 07.01.1987 року по 15.03.1987 року в розмірі 1071,80 карбованців, у зв'язку з чим це рішення й не може містити зобов'язань щодо вчинення будь-яких дій органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, зазначені посилання відповідача є необґрунтованими, а відмова при переведенні позивача на обраний нею вид пенсійного забезпечення з урахуванням довідки про фактичну заробітну плату її померлого чоловіка ОСОБА_2 за час роботи в зоні відчуження від 02.03.2007 року за № 19, не відповідає закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що пенсійний орган був зобов'язаний визначити заробіток для призначення пенсії по втраті годувальника за документами, що знаходяться у пенсійній справі померлого годувальника, зокрема і з урахуванням довідки про фактичну заробітну плату її померлого чоловіка ОСОБА_2 за час роботи в зоні відчуження від 02.03.2007 року за № 19.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій, що оскаржуються.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з вказаним позовом, колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки суд першої інстанції врахував вимоги ст. 99 КАС України та залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 10.12.2014 року по 04.10.2016 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані відповідачем постанова суду в цій частині в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.07.2017р. по справі № 645/1604/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2017 р.