Ухвала суду № 69589572, 10.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.20171 р.Справа № 639/3600/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2017р. по справі № 639/3600/17

за заявою ОСОБА_2

про визнання незаконними ухвали судді, рішення Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, поновлення порушеного права, стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

14 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою, у якій просила прийняти до розгляду заяву про визнання незаконною ухвали Жовтневого районного суду від 04.11.2010 року, відшкодування завданої шкоди та відкрити по заяві судове провадження. Визнати незаконною ухвалу судді Жовтневого районного суду Рубіжного С.О. від 04.11.2015 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2 про зобов'язання УПФУ Жовтневого району м. Харкова провести перерахунок її пенсії державного службовця - без розгляду, як винесену ним із порушенням заборон та обмежень, встановлених пп 6 п 1 статті 28 антикорупційного закону. Відшкодувати заявнику нанесену незаконною ухвалою судді Рубіжного С.О. матеріальну і моральну шкоду у сумі 250 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону. Визнати незаконним Рішення відділу УПФУ у Жовтневому районі від 16.08.2014 року, яке порушило право заявника на належний соціальний захист і суперечить внесеним змінам в Довідку ф № 5-1 Постанови Правління ПФУ від 14.02.2011 року щодо складових зарплатні та відшкодувати нанесену заявнику шкоду начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_5. у сумі 150 тис грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону. Відшкодувати нанесену заявнику незаконними діями і бездіяльністю при розгляді заяв про порушення прав начальником УПФУ у Харківській області ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду у сумі 150 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону. Зобов'язати УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова поновити порушені права позивача на повний перерахунок раніш призначеної пенсії державного службовця у відповідності із змінами, внесеними у форму Довідки № 5-1 складових зарплати держслужбовця Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року по справі № 2а-4753/09/2670 , статті 37 ЗУ «Про державну службу» відповідно до законодавствам. Харкова на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.03.2017 року по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 червня 2017 року вищевказана заява була направлена для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова.

Заява ОСОБА_2 надійшла до Ленінського районного суду м. Харкова 20 червня 2017 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2017 р.відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про визнання незаконними ухвали судді, рішення Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, поновлення порушеного права, стягнення матеріальної і моральної шкоди. Роз'яснено позивачу, що згідно вимог ч. 6 ст. 109 КАС України, для розгляду заяви в частині вимог визнання незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, поновлення порушеного права, стягнення матеріальної і моральної шкоди необхідно звернутися до Харківського окружного адміністративного суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу в якій вона зазначає, що у тексті ухвали суду першої інстанції в обґрунтування відмови у відкритті провадження по заяві були наведені наступні самоправні аргументи із ознакою вчинення корупційного порушення суддею ОСОБА_3. Вказує, що суддя ОСОБА_3. в тексті ухвали від 21.06.2017 року заперечує за допомогою постанови Пленуму ВСУ від 13.06.2007 року № 8 той факт, що вимоги антикорупційного закону не розповсюджуються на суддів. Зазначає, що суддя ОСОБА_3., відмовивши ухвалою від 21.06.2017 року у відкритті провадження по заяві про визнання незаконним ( недійсним) ухвали суду із порушенням вимог ст. 28 антикорупційного закону, порушив Рішення Конституційного суду України від 25.12,1997 року №9. Посилається на те, що форма заяви про визнання незаконним ( недійсним) рішення, встановленого із порушенням антикорупційного закону на вимоги статей 67, 68 антикорупційного закону не затверджена жодним нормативним документом, вил судочинства для розгляду заяви статтею 67,68 антикорупційним законом не встановлено, суд на виконання Рішення Конституційного суду України від 25.12.1997 року № 9-ЗП зобов'язаний розглянути подану заяву і поновити права, порушені корупційним порушенням та порушенням, пов'язаним із корупцією із відшкодуванням нанесеної матеріальної і моральної шкоди фізичній особі, самоправна відмова у розгляді заяви є корупційним порушенням відповідно до пі статті 1 антикорупційного закону із ознакою кримінального порушення за статтею 356, 364 КК України - яке вчинив суддя ОСОБА_3., незаконно відмовивши заявнику у розгляді поданої заяви. Апелянт вказує, що суддя ОСОБА_3. в тексті постановленої ним ухвали від 21.06.2017 року самоправно, без посилання на норми матеріального та процесуального права, розмірковує про порядок розгляду заяв про визнання незаконними (недійсними) рішень, винесених посадовими особами в порядку статей 67, 68 антикорупційного закону особами, зазначеними у статті 3 антикорупційного закону, фактично привласнив собі повноваження Конституційного суду України визначати порядок, підсудність та вид судочинства при розгляді заяви, поданої особою згідно статей 65, 67,68 антикорупційного закону, тоді як лише Конституційний Суд України відповідно до статей 13, 82, 83 ЗУ « Про Конституційний суд в Україні» від 16.10.1996 року № 442/96 -ВР приймає рішення та дає висновки у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України у випадку їх незрозумілості. Вказує, що у тексті ухвали від 21.06.2017 року суддя ОСОБА_3. роз'яснює заявнику своє особисте розуміння підсудності позовів до пенсійного фонду в частині перерахування пенсій, який розглядав суддя Жовтневого районного суду Рубіжний С.О., знаходячись в реальному конфлікті інтересів із ОСОБА_2 Таке роз'яснення є корупційним порушенням посадової особи на державній службі із нанесенням моральної шкоди заявнику через свідоме введення заявника в оману, так як рішення, розміщені у Реєстрі рішень судів на сайті Судова влада свідчить про розгляд позовів по перерахунку пенсій та прийняття рішень саме районними судами. На підставі вищевикладеного просить визнати незаконною ( недійсною) ухвалу судді ОСОБА_3. від 21.06.2017 року, що має ознаку нікчемного правочину із корупційною складовою - через порушення суддею положень Рішення Конституційного суду України від 25.12.1997 року № 9-ЗП, чі статті 55, ч2 статті 124 Конституції України. Відшкодувати нанесену заявнику суддею ОСОБА_3. моральну та матеріальну шкоду через порушення права на доступ до правосуддя із ознакою корупційного порушення у сумі 150 тис грн. (сто п'ятдесят тисяч грн.) із подальшим регресом із винної особи відповідно до статті 67, 68 антикорупційного закону. Поновити порушене суддею ОСОБА_3. конституційне право заявника на доступ до правосуддя, гарантоване Конституцією та Рішенням Конституційного суду від 25.12.1997 року № 9-зп, зобов'язати суд розглянути заяву від 24.04.2017 року без корупційних порушень із ознаками кримінальних при забезпеченні доступу особи до правосуддя. Повідомити відповідно до вимог ст. 67 антикорупційного закону спеціальні органи, уповноважені на боротьбу із корупцією - Національну поліцію, прокуратуру, Національну агенцію про запобігання корупції ( НАЗК), Раду суддів України, про винесення незаконної (недійсної) ухвали із ознаками корупційного порушення суддею ОСОБА_3.

Позивачка в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився був повідомлений заздалегідь та належним чином.

Позивачем до суду подано письмову заяву про долучення до справи додаткових доказів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про визнання незаконними ухвали судді, рішення Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, поновлення порушеного права, стягнення матеріальної і моральної шкоди. Роз'яснено позивачу, що згідно вимог ч. 6 ст. 109 КАС України, для розгляду заяви в частині вимог визнання незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, поновлення порушеного права, стягнення матеріальної і моральної шкоди необхідно звернутися до Харківського окружного адміністративного суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. В рішенні зазначив, що ОСОБА_2 просить визнати незаконним Рішення відділу УПФУ у Жовтневому районі від 16.08.2014 року, яке порушило її права. Таким чином, оскільки, вказана норма містить вичерпний перелік підсудності адміністративних справ місцевим судам та зазначає, що місцевим загальним судам можливо розглядати адміністративні справи, у яких однією зі сторони є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, а відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень, то вбачається, що вищевказана вимога ОСОБА_2 в частині визнання незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, поновлення порушеного права, стягнення матеріальної і моральної шкоди підлягає розгляду в окружному адміністративному суді.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 щодо визнати незаконною ухвалу судді Жовтневого районного суду Рубіжного С.О. від 04.11.2015 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2 про зобов'язання УПФУ Жовтневого району м. Харкова провести перерахунок її пенсії державного службовця - без розгляду, як винесену ним із порушенням заборон та обмежень, встановлених пп 6 п 1 статті 28 антикорупційного закону; відшкодування заявнику нанесеної незаконною ухвалою судді Рубіжного С.О. матеріальної і моральної шкоди у сумі 250 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону.

Відповідно до ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду оскаржується в відповідному порядку, який передбачено відповідним процесуальним кодексом .

В даному випадку незгода з рішенням суду не є публічно правовим спором.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що вимоги позивача фактично засновані на незгоді з ухвалою судді Жовтневого районного суду Рубіжного С.О. від 04.11.2015 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2 про зобов'язання УПФУ Жовтневого району м. Харкова провести перерахунок її пенсії державного службовця без розгляду.

Проте колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок стосовно того, що доводи позивача підлягають перевірці за апеляційною скаргою позивача Харківським окружним адміністративним судом.

Відповідно до ст. 184 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Таким чином колегія суддів зазначає, що незгода позивачки з рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.06.2017 р. має бути виражена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в вікритті провадження щодо визнання незаконним Рішення відділу УПФУ у Жовтневому районі від 16.08.2014 року, яке порушило право заявника на належний соціальний захист і суперечить внесеним змінам в Довідку ф № 5-1 Постанови Правління ПФУ від 14.02.2011 року щодо складових зарплатні та відшкодувати нанесену заявнику шкоду начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_5. у сумі 150 тис грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону; Зобов'язання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова поновити порушені права позивача на повний перерахунок раніш призначеної пенсії державного службовця у відповідності із змінами, внесеними у форму Довідки № 5-1 складових зарплати держслужбовця Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року по справі № 2а-4753/09/2670 , статті 37 ЗУ «Про державну службу» відповідно до законодавствам. Харкова на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.03.2017 року по день ухвалення судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності

Таким чином, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Предметну підсудність адміністративних справ визначено статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів зазначає, що відповідно до заявлених вимог позивача, положень п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Той факт, що позивачка звернулася до суду не визначивши відповідача по справі та подала заяву, а не позовну заяву не дає суду право відмовляти у відкритті провадження, оскільки в даному випадку у суду є право застосувати ст. 106 КАС України, щодо не відповідності заяви та залишити її без руху.

Таким чином висновок суду першої інстанції в частині відмови у відкритті зазначених вимог є протиправним.

Стосовно вимог позивача в заяві про відшкодування заявнику нанесеної незаконною ухвалою судді Рубіжного С.О. матеріальну і моральної шкоди у сумі 250 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону; відшкодування нанесеної заявнику незаконними діями і бездіяльністю при розгляді заяв про порушення прав начальником УПФУ у Харківській області ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду у сумі 150 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Колегія суддів зазначає, що вимога про визнати незаконною ухвалу судді Жовтневого районного суду Рубіжного С.О. від 04.11.2015 року не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, таким чином враховуючи ч. 2 статті 21 КАС України, вимога, щодо відшкодування моральної шкоди в зв'язку з виконанням ухвали судді Жовтневого районного суду від 04.11.2015 р.також не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

Щодо інших вимог, то оскільки вони пов'язані з рішенням та діями суб'єкта владних повноважень, які як встановлено вище підсудні адміністративному суду то в частині відмови в відкритті провадження щодо цих вимог ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

При цьому колегія суддів зазначає, що в разі не відповідності позову ст. 106 КАС України суд не позбавлений можливості залишити її без руху або уточнити позов у судовому засіданні та прийняти відповідне рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення та направлення її до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Крім того судом першої інстанції не роз'яснено позивачці її право звернення до суду за захистом своїх прав шляхом оскарження ухвали Жовтневого районного суду від 04.11.2015 р.На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачці процедуру оскарження даного рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2017р. по справі № 639/3600/17 скасувати в частині :

- відмови у відкритті провадження в частині визнання незаконним Рішення відділу УПФУ у Жовтневому районі від 16.08.2014 року, яке порушило право заявника на належний соціальний захист і суперечить внесеним змінам в Довідку ф № 5-1 Постанови Правління ПФУ від 14.02.2011 року щодо складових зарплатні та відшкодувати нанесену заявнику шкоду начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_5. у сумі 150 тис грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону.

- відшкодування нанесеної заявнику незаконними діями і бездіяльністю при розгляді заяв про порушення прав начальником УПФУ у Харківській області ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду у сумі 150 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону.

- зобов'язання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова поновити порушені права позивача на повний перерахунок раніш призначеної пенсії державного службовця у відповідності із змінами, внесеними у форму Довідки № 5-1 складових зарплати держслужбовця Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року по справі № 2а-4753/09/2670 , статті 37 ЗУ «Про державну службу» відповідно до законодавства, яке діяло в період призначення заявнику пенсії у січні 2011 року відповідно до аналогічних рішень суду із реєстру судових рішень.

В цій частині справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Роз'яснити заявнику, що питання скасування ухвали суду першої інстанції винесеної в порядку Кодексу адміністративного судочинства України розглядається відповідно до цього кодексу в апеляційному та касаційному порядку.

В іншій частині ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2017р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала в частині скасування рішення суду першої інстанції в силу ч. 2 ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині залишення рішення суду першої інстанції без змін може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України .

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2017 р.