Ухвала суду № 69589533, 10.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2656/17

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр» звернулось до суду із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2016/00241 від 06.12.2016 року; зобов'язати відповідача відновити режим вільної торгівлі до товару, що пройшов процедуру митного оформлення за митною декларацією № 500040001/2016/011188 від 08.12.2016 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року заявлений позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2016/00241 від 06.12.2016 року. Зобов'язано Одеську митницю ДФС відновити режим вільної торгівлі до товару, що пройшов процедуру митного оформлення за митною декларацією № 500040001/2016/011188 від 08.12.2016 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № FC-02/16 від 13.10.2016 року ТОВ «Автотехцентр» імпортувало з Нідерландів на митну територію України два напівпричепа, які були у використанні.

06.12.2016 року для ввезення на митну територію України в митному режимі «імпорт» уповноваженою особою декларанта - СП «Южтехсервіс» подано митну декларацію (МД) № 500040001/2016/011108 від 06.12.2016 року на імпортований товар « 1.Напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі №900874, рік випуску 2008; напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № 900876, рік випуску 2008. Вантажопідйомність 60 т. Всього 2 шт. Призначені для транспортування 45f контейнерів. В частково розібраному стані для зручності транспортування. Торговельна марка BUISCAR. Виробник BUISCAR. Країна виробництва Нідерланди - NL.».

В графі 8 «Одержувач» митної декларації (МД) № 500040001/2016/011108 від 06.12.2016 року було зазначене ТОВ «Автотехцентр», 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 12А.

В графі 36 «Преференція» митної декларації (МД) № 500040001/2016/011108 від 06.12.2016 року було зазначене 410000000, що у відповідності до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011, передбачає застосування тарифних пільг (тарифних преференцій) під час обкладання ввізним митом товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС абзацу першого частини першої статті 29, додаток 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

З метою застосування тарифних пільг (тарифних преференцій) під час обкладання ввізним митом товарів разом з митною декларацією (МД) № 500040001/2016/011108 був наданий сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.11.2016 року № AF00557632.

Наданий уповноваженою особою позивача сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.11.2016 року № AF00557632 виданий на дві партії товарів, які відправлені неодночасно та зазначені у різних транспортних документах, а саме: за CMR від 28.11.2016 року б/н надійшла партія товарів у складі: 1. Напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № 900874, рік випуску 2008; напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № 900876, рік випуску 2008; за CMR від 21.11.2016 року б/н надійшла партія товарів у складі: 1. Напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № 900873, рік випуску 2008; напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № 900880, рік випуску 2008.

За результатами перевірки наданих для оформлення документів Одеською митницею відмовлено у митному оформлені товару, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2016/00241 від 06.12.2016 року, відповідно до якої позивачем було порушено положення умови застосування преференційного режиму - положення статті 26 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, статей 8, 13 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди, в частині неправомірного застосування пільг по сплаті ввізного мита внаслідок видачі сертифікату EUR.1 на товари, що входять у декілька партій товарів, що експортуються.

Також, у картці відмови роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: подання нової МД з повною сплатою мита. Роз'яснено, що картка відмови може бути оскаржена.

З метою уникнення сплати коштів за простій транспорту перевізника та для випуску задекларованого товару у вільний обіг, ТОВ «Автотехцентр» подало нову МД № 500040001/2016/011188 від 08.12.2016 року, на підставі якої здійснено митне оформлення без застосування преференційної ставки з попередньою оплатою за митне оформлення товару в повному обсязі: мито за ставкою 10% - 76370,97 грн., ПДВ - 168016,14 грн.

Не погоджуючись із прийнятою карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, оскаржувана картка відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованою, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на викладене.

Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно з ч. 5 ст. 280 Митного кодексу України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною першою статті 281 цього Кодексу передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

При цьому, статтею 43 указаного Кодексу передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Пунктом 1 частини третьої статті 44 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Законом України від 16.09.2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Згідно з умовами вказаної Угоди її Сторони поступово створюють зону вільної торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цього кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до пункту 1 статті 16 протоколу 1 до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу.

Згідно з пп. 1 та 2 ст. 17 Протоколу 1 сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III до Протоколу 1.

Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяців з дати видачі у країні - експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни-імпорту (стаття 24 Протоколу 1).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ТОВ «Автотехцентр» з метою отримання преференційного режиму було надано Одеській митниці ДФС сертифікат EUR.1 № AF00557632 від 29.11.2016 року, заповнений експортером, в якому підтверджено походження товарів: Trailer Buiscar HDBC-45FT, 900873, 2008; Trailer Buiscar HDBC-45FT, 900880, 2008; Trailer Buiscar HDBC-45FT, 900874, 2008; Trailer Buiscar HDBC-45FT, 900876, 2008, - з Європейського Союзу.

Зазначені обставини не заперечуються апелянтом.

Проте, як зазначено відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також і під час апеляційного розгляду, митним органом вищезазначений сертифікат EUR1 фактично не визнано, оскільки в останньому підтверджується походження з ЄС чотирьох напівпричепів, які імпортувалися двома різними партіями.

При цьому, обґрунтовуючи таку позицію, як в запереченнях на заявлений позов, так і в поданій апеляційній скарзі, відповідач послався на те, що якщо партія товару складається з декількох ідентичних товарів, класифікованих за Гармонізованою системою в одній товарній позиції, під час застосування положень Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» кожен із товарів має бути розглянутий окремо.

Як зазначає відповідач, як в запереченнях на заявлений позов, так і в поданій апеляційній скарзі, на думку митниці, для цілей Протоколу 1 необхідно надавати сертифікат EUR.1 на кожну партію товару, що імпортується в Україну. Отже, відповідач вважає, що наданий позивачем до митного оформлення сертифікат висунутим Одеською митницею ДФС вимогам не відповідає.

Зазначений висновок митного органу обґрунтований «системним» тлумаченням ст. 1 Протоколу, а саме положенням пункту (l) «партія товару» означає товари, що або одночасно посилаються від одного експортера одному одержувачу, або зазначені в одному транспортному документі, що регламентує їх відправку від експортера одержувачу, або, за відсутності такого документу, в єдиному інвойсі.

Крім того, митний орган посилається на ст. 8 Протоколу 1, згідно якої класифікаційною одиницею для застосування положень цього Протоколу має бути окремий товар, що вважається основною одиницею під час визначення класифікації з використанням номенклатури Гармонізованої системи.

Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відхилені вказані доводи відповідача, оскільки нормативна дефініція (b) ст. 8 Протоколу 1 не встановлює додаткової вимоги до оформлення сертифікату EUR.1 окремо щодо кожної партії товару, що імпортується в Україну. Зазначений сертифікат є документом, який свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, тобто його основною метою є підтвердження країни походження товару. При цьому, це не заважає органові розглядати кожен із товарів окремо, перевіряючи його походження індивідуально.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підтвердження певним сертифікатом походження товарів з ЄС не може бути зневільованим тим фактом, що такий сертифікат підтверджує ці відомості щодо товарів, які імпортувалися різними партіями.

Колегія суддів зазначає, що відомості зазначені в сертифікаті наданому відповідачу відповідають декларованим та дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару, а тому будь-які обставини щодо невизнання такого сертифікату були у відповідача відсутні.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наданого відповідачу сертифіката про походження товару можливо встановити країну походження товару, що є достатньою та безумовною підставою для застосування режиму вільної торгівлі.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції вірно вказав на те, що оскаржувана картка відмови не містить посилань на порушення конкретних норм; митний орган обмежився загальним твердженням про порушення позивачем вимог Закону України № 1678-VII, Протоколу 1 на п. 2 наказу Мінфіну України від 18.11.2014 року № 1142.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, наказ Мінфіну України «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 18.11.2014 року № 1142 навіть не набрав чинності.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи Одеської митниці ДФС покладені в основу прийнятої картки відмови Одеської митниці ДФС у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2016/00241 від 06.12.2016 року є необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення заявлених вимог позивача.

Що стосується посилань апелянта на те, що чотирьохмісячний термі дії сертифікату з перевезення товару EUR.1 № AF00557632 від 29.11.2016 року закінчився та до митного оформлення товару разом з митною декларацією № 500040001/2016/011188 від 08.12.2016 року цей сертифікат не надався, колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки саме аналіз змісту наведеного сертифікату про походження представленого позивачем до митного оформлення товару і став підставою для прийняття оскаржуваної картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів. При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин, сертифікат був дійсний та закінчення терміну дії цього сертифікату не було підставою для прийняття оскаржуваної картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 24 Протоколу 1 підтвердження походження є дійсним протягом чотирьох місяців з дати видачі в країні експорту й у зазначений період має бути подане до митних органів країни імпорту.

Тобто, вказаною статтею чітко визначено необхідність надання відповідного сертифікату митному органу в строк дії цього сертифіката з перевезення товарів EUR.1, який складає чотири місяців з дати видачі у країні - експорту.

В даному випадку позивачем в межах визначеного вказаною статтею строку було подано митному органу відповідний сертифікат підтвердження походження товару.

Тобто, позивачем дотримані вимоги наведеної статті.

Колегія суддів вказує на те, що в оскаржуваному випадку судом встановлено, що у відповідача не було підстав для відмови позивачу у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів саме на момент подання позивачем документів до митного оформлення, що і стало підставою для задоволення позову.

Також, колегія суддів вважає, що вирішуючи спірне питання в частині зобов'язання відповідача відновити режим вільної торгівлі до товару, що пройшов процедуру митного оформлення, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно з ч. 4 ст. 48 Митного кодексу України до товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборів не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження. Тобто, Митним кодексом України встановлений строк у 365 днів для застосування (відновлення) режиму найбільшого сприяння, який обчислюється від дня здійснення митного оформлення цих товарів.

Посилання апелянта на порядок повернення сум грошового зобов'язання колегія суддів вважає безпідставними, оскільки повернення надмірно або помилково сплачених коштів не є предметом даного спору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець