Ухвала суду № 69589483, 10.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А ДУМКА

Судді Одеського апеляційного адміністративного суду Коваля М.П. щодо постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 815/2507/17.

Державне підприємство «Тетерівське лісове господарство» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення від 06.01.2017 року № КТ-500060702-0001-2017 про визначення товару за кодом 4403203900; зобов'язати Одеську митницю ДФС прийняти рішення про відмову у митному оформленні товару, зазначеного у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 року, який розміщений у контейнерах із номерами RFCU4012941, ТЕМU6І52726, СВНU250034, ВМОІU5225953, FCIU9915066, СВНU8914880, ТЕМU6054421, ССLU7098950, ССLU7855885, FSCU8776237; зобов'язати Одеську митницю ДФС видати з-під митного контролю товар, зазначений у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 року, який розміщений у контейнерах із номерами RFCU4012941, ТЕМU6І52726, СВНU250034, ВМОІU5225953, FCIU9915066, СВНU8914880, ТЕМU6054421, ССLU7098950, ССLU7855885, FSCU8776237.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року була прийнята відмова Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» від частини позову, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у частині вирішення позову щодо зобов'язання Одеської митниці Державної фіскальної служби вчинити певні дії - визнана нечинною та закрито провадження у справі в цій частині.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року була прийнята відмова Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» від частини апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у частині вирішення позову щодо зобов'язання Одеської митниці Державної фіскальної служби вчинити певні дії та було закрито в цій частині апеляційне провадження.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС від 06.01.2017 року № КТ-500060702-0001-2017 про визначення коду товару.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи заявлені позивачем вимоги, апеляційний суд погодився із твердженнями апелянта про те, що рішення відповідача про визначення іншого коду товару, яке прийнято без витребування додаткової інформації, без застосування спеціальних знань та без проведення необхідних досліджень, є необ'єктивним та не відповідає положенням чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції послався на те, що сформовані програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) форми контролю, не надавали можливість однозначно перевірити правильність визначення коду товару згідно з УКТЗЕД на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу та потребували витребування додаткових документів для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД, перевірки даних, зазначених у сертифікатах про походження товару з України, а також для встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікатах, органи доходів і зборів мали у порядку, встановленому Митним кодексом України, провести дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару.

Також, вирішуючи спірне питання, суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року № 21-146а15, який в порядку ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для суду, згідно якого віднесення товарів до відповідного коду УКТ ЗЕД належить до компетенції митних органів.

Із врахуванням практики ЄСПЛ, правового висновку ВСУ, презумпції правомірності дій платника податків, визнання правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову, так як належними та допустимими доказами була доведена неможливість однозначно перевірити правильність визначення коду товару згідно з УКТЗЕД на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу та що відповідачем у порушення вимог ст. 2 КАС України, принципу «належного врядування», необґрунтовано прийнято рішення про визначення коду товару від 06.01.2017 року № КТ-500060702-0001-2017.

Частиною 3 статті 25 КАС України передбачено, що суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

Керуючись наведеними приписами КАС України вважаю за необхідне зазначити наступне.

Так, при вирішенні даної справи необхідно враховувати положення ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, при вирішенні заявленого позову щодо визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС від 06.01.2017 року № КТ-500060702-0001-2017 в обов'язковому порядку підлягає встановленню: чи відповідає рішення митного орану вимогам законодавства, чи прийнято воно у межах компетенції суб'єкта владних повноважень, чи були при цьому порушені чиїсь права та законні інтереси.

Як встановлено судом першої інстанції, 30.12.2016 року до Одеської митниці ДФС уповноваженою особою позивача подано митну декларацію № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 року в режимі «експорт», в графі 31 «Вантажні місця та опис товару» був наведений наступний опис товару: № 1: «1. Дрова паливні соснові (виду Pinus silvestrus L.), ГОСТ 3248-88, довжиною 3м; 4м; діаметром 6 см та більше - 335,436 м3. Торгівельна марка відсутня, виробник - ДП «Тетерівське лісове господарство», ДП «Макарівське лісове господарство», країна виробництва - UA», а в графі 33 «Код товару» визначений код товару - 4401100000.

Частиною 1 статті 336 Митного кодексу України визначені форми митного контролю, до яких, зокрема, віднесено: митний огляд (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Відповідно до ч. 2 ст. 338 Митного кодексу України за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

Як встановлено судом першої інстанції, під час здійснення митного контролю за товарами, які були заявлені у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 року, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачали проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митній декларації, забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки, застосування ваговимірювальних пристроїв.

За результатами застосування системи управління ризиками, 05.01.2017 року Одеською митницею ДФС в присутності представників декларанта проведений митний огляд товарів, заявлених у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 року, про що складено акт митного огляду № 500060702/2017/018959 від 05.01.2017 року.

При цьому, під час вказаного митного огляду встановлено, що у контейнері знаходиться деревина сосни у вигляді колод, сортована, не піддана обкорюванню та лущенню, серед якої відсутні ломані, колоті, сучковаті колоди, та колоди візуально мають циліндричну форму.

За правилами ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною 4 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Пунктом 3 розділу І «Загальні положення» Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650, визначено, що рішення про визначення коду товару - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів.

Пунктами 14, 15 розділу III «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» вищезазначеного Порядку передбачено, що рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД.

У пункті 4 Рішення «Висновок» зазначаються встановлений десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД та опис товару відповідно до відомостей, які мають міститись у графах 31 та 33 митної декларації.

Рішення реєструється та вноситься до бази даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС та до центральної бази даних ЄАІС в порядку встановленим розділом IV цього Порядку.

Рішення оформлюється за допомогою програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» ЄАІС за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку, та реєструється відповідно до розділу IV цього Порядку.

Рішення підписується посадовою особою ВМП або уповноваженою особою ПМО чи митного поста, яка його приймала, з проставленням на ньому відбитка номерного штампа «Правильність класифікації перевірено», а також керівником ВМП або ПМО, чи митного поста, чи особами, які виконують їх обов'язки, або особою, уповноваженою наказом митного органу. У разі незгоди з Рішенням декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це Рішення відповідно до положень глави 4 Кодексу.

Відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД. що містяться у Митному тарифі України, який затверджений Законом України від 19.09.2013 року № 584-VІІ назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до нижченаведених правил.

Відповідно до цього правила та назви товарної позиції 4401 «Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо: деревна тряска або стружка; тирса, тріска, стружка, уламки та відходи деревини та скрап, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо», а також відповідно до пояснень до товарної позиції 4401, які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401 до цієї товарної позиції включаються, зокрема: (А) Паливна деревина переважно у вигляді: (1) полін, як правило, з корою; (2) розколотих колод або полін: (3) сучків, в'язок хмизу, необроблених гілок, стовбурів деревини, що в'ються, пеньків і коренів дерев.

Згідно з додатковими поясненнями до товарної категорії 4401 10 00, які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 року №401, для колод і полін, які вважаються паливною деревиною, не встановлено жодних обмежень щодо розміру.

Саме стан деревини і вигляд, в якому її представляють, відрізняють її від деревини, що підпадає під товарну позицію 4403 (дивись Пояснення до товарної позиції 4401, виняток (Ь).

У відповідності до винятку (Ь) пояснень до товарної позиції 4401, що містяться у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401, до цієї товарної позиції не включаються: колоди, які використовують для варіння целюлози чи виробництва сірників (товарна позиція 4403); ці колоди, на відміну від паливних колод, ретельно сортують, піддають обкоруванню чи лущенню і, як правило, серед цих колод не повинно бути ламаних, колотих, скривлених, сучкуватих чи роздвоєних.

Згідно з поясненнями до товарної позиції 4403 «Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно бросовані або небрусовані», які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401, до цієї товарної позиції включаються лісоматеріали в природному стані, зрубані, переважно з підрубленими гілками, а також з вилученим зовнішнім або як із зовнішнім, так і внутрішнім шаром кори, або лише з вилученими опуклостями. Основні вироби, що включаються до цієї товарної позиції та відповідні приведеному вище опису, - це лісоматеріали для розпилювання.

Відповідно до додаткових пояснень до товарної категорії 44032011 «Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані, інші з хвойних порід, колоди», які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401, пиловочник (круглий лісоматеріал) характеризується наступними фізичними властивостями: колода циліндричної форми, з рівною текстурою деревини, без суттєвої кривизни; діаметром не менше 15 см. Ці колоди, зазвичай, у подальшому будуть розпиляні (або розколоті) в поздовжньому напрямку для виготовлення пиломатеріалів або шпал для залізничних, або трамвайних колій, або для виготовлення листів шпону для облицювання (в основному методом лущення або розділенням на шари)

З огляду на викладене, підтримую позицію суду першої інстанції, що визначальною ознакою для класифікації деревини у товарних позиціях 4401 та 4403 згідно з УКТЗЕД є стан деревини та вигляд, в якому її представляють.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до результатів проведеного митного огляду заявлена деревина сосни представлена у вигляді колод, сортована, не піддана обкорюванню та лущенню, циліндричної форми, серед колод відсутні ломані, колоті, сучковаті колоди.

Враховуючи, встановлені характеристики товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, поясненнями до товарних позицій 4401, 4403, які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401, акт митного огляду № 500060702/2017/018959 від 05.01.2017 року, фотознімки, зроблені під час проведення митного огляду, товаросуповідні документи, погоджуюсь з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно прийнято рішення про визначення коду товару від 06.01.2017 року № КТ-500060702-0001-2017, яким заявлений код УКТЗЕД 4401100000 (графи 33 митних декларацій) змінений на код УКТЗЕД 4403203900 та наведений наступний опис товару: «Деревина сосни виду Ріnus silvеstrum L.», сортована, не піддана обкорюванню та лущенню, серед якої відсутня ломана, колота, скривлена, сучкувата, роздвоєна та має візуально правильну циліндричну форму, за розмірами: довжина - 3 м., 4 м.; діаметр - 6 см ті більше, 335,436 м3. Торгівельна марка відсутня. Виробник ДП «Тетерівське лісове юсподарство», ДП «Макарівске лісове господарство». Країна виробництва - UА».

Відповідно до ч. 7 статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.

Вважаю, що суд першої інстанції вірно критично оцінив позиції позивача, з якою погодився суд апеляційної інстанції, зокрема, стосовно того, що рішення відповідача про визначення іншого коду товару, яке прийнято без витребування додаткової інформації, без застосування спеціальних знань та без проведення необхідних досліджень, є необ'єктивними та не відповідає положенням чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Пунктом 2 розділу III «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» вищезазначеного Порядку передбачено, що посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Таким чином, митниця повідомляє декларанта або уповноважену ним особу про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованої о ним коду товару згідно з УКТЗЕД тільки на основі результатів застосування система управління ризиками.

Під час здійснення митного контролю за товарами, які були заявлені у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 року, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачали проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митній декларації; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки; застосування ваговимірювальних пристроїв.

Отже, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які не передбачали витребування додаткових документів для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

Крім того, положення пункту 9 розділу ІІІ «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що перемішуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650, передбачають можливість звернення митниці до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації) тільки якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки.

Отже, оскільки визначальною ознакою для класифікації деревини у товарних позиціях 4401 та 4403 згідно з УКТЗЕД є стан деревини та вигляд, в якому її представляють, а відповідно до результатів проведеного митного огляду заявлена деревина сосни представлена у вигляді колод, сортована, не піддана обкорюванню та лущенню, циліндричної форми, серед колод відсутні ломані, колоті, сучковаті колоди, то не виникала потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, а тому погоджуюсь із висновком суду першої інстанції, що не було необхідності звернення митниці до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Таким чином, у відповідності до частини 8 статті 69 Митного кодексу України, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби від 06.01.2017 року № КТ-500060702-0001-2017, не підлягала задоволенню.

Вважаю, що правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21 квітня 2015 року № 21-146а15, який в порядку ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для суду, зокрема, що віднесення товарів до відповідного коду УКТ ЗЕД належить до компетенції митних органів, підтверджує наведений висновок суду про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про визначення коду товару в межах компетенції.

Крім того, слід зазначити, що дійсно, що згідно ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку, відповідно до якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Вважаю, що дане правило є загальним, в той час, як у спірних відносинах застосуванню підлягало спеціальне законодавство.

Так, у Додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII визначені Основні правила інтерпретації УКТЗЕД.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 цих Правил у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Крім того, відповідно до статті 21 Закону України від 08.09.2005 року № 2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» з 1 січня 2017 року забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (товарна позиція 4403 УКТ ЗЕД): деревних порід, крім сосни, - з 1 листопада 2015 року; деревних порід сосни - з 1 січня 2017 року.

Пунктом 1 частини 4 статті 83 Митного кодексу України передбачено, що у разі встановлення актами законодавства заборон чи обмежень щодо вивезення відповідних товарів за межі митної території України товари, що поміщені в митний режим експорту, випускаються за межі митної території України відповідно до умов, що діяли на момент поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

Відповідно до частини 2 статті 71 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 1 статті 196 Митного кодексу України визначено, що не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, переміщення яких через ми ний кордон України заборонено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Як передбачено ч. 1 ст. 8 Митного кодексу України одним з принципів здійснення державної митної справи є принцип виключних повноважень органів доходів і зборів щодо здійснення державної митної справи.

Згідно зі змістом Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не повинен втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта є владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Зважаючи на пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, суд у наведеній категорії справ має право і зобов'язаний перевірити обґрунтованість рішення.

Це узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі «Обермейєр проти Австрії» (CASE OF OBERMEIER v. AUSTRIA); п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії» (CASE OF GRANDE STEVENS v. ITALY)).

При цьому стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» (CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п. 44 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п. 156-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п. 4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 8 березня 1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об'єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п. 47-56 рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

З урахуванням вищевикладеного, вважаю, що відсутні підстави для задоволення позову та визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС від 06.01.2017 року № КТ-500060702-0001-2017 про визначення коду товару, так як оскаржуване рішення митного орану відповідало вимогам законодавства, прийняте у межах компетенції суб'єкта владних повноважень, при цьому, права та законні інтереси позивача не порушено.

Вважаю, що суд не вправі перебирати на себе функції відповідача для вчинення тих дій, які згідно з вказаним законодавством можуть здійснюватися лише за їх розсудом та вказувати який вид перевірки та у який спосіб повинний був діяти відповідач, що діяв відповідно до ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, якою визначені форми митного контролю, до яких, зокрема, і віднесено: митний огляд.

Суддя М.П. Коваль