Ухвала суду № 69589305, 17.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 760/21195/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Усатова І.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Чаку Є.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.17р. про відмову у винесенні додаткового судового рішення у справі №760/21195/15-а за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступник УПФУ в Солом'янському районі м. Києва) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернулась з позовом до суду, у якому просила:

визнати неправомірними дії УПФУ у Солом'янському районі м. Києва щодо відмови перевести Позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначенні та виплаті пенсії по втраті годувальника, а також у невиплаті щомісячної компенсації за втрату годувальника;

зобов'язати УПФУ у Солом'янському районі м. Києва перевести Позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;

зобов'язати УПФУ у Солом'янському районі м. Києва призначити та виплачувати Позивачу державну пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50% від пенсії померлого чоловіка, з врахуванням довідки про заробітну плату ОСОБА_3 від 07.09.02р. № 73 та щомісячну компенсацію за втрату годувальника у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 06.07.15р.. на підставі ст.ст. 50, 52, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як вдові учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.12.15р., яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.16р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії УПФУ у Солом'янському районі м. Києва щодо відмови Позивачу в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника; зобов'язано УПФУ у Солом'янському районі м. Києва з 06.07.15р. перевести Позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - її чоловіка ОСОБА_3 згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за документами, наявними в пенсійній справі.

Вважаючи, що судом першої інстанції при прийнятті постанови було вирішено не всі позовні вимоги, Позивач звернулась до суду першої інстанції у порядку ст. 168 КАС України з заявою про прийняття додаткового судового рішення у справі. Заява мотивована тим, що судом при прийнятті рішення не вирішено п. 3 позовних вимог.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.17р. відмовлено у винесені додаткового судового рішення у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення заяви.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у винесенні додаткового судового рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду, а тому, оскільки рішення приймалось суддею Козленко Г.О., суд у складі головуючої судді Усатової І.А. не вбачає підстав для задоволення заяви Позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судове рішення повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти судового рішення є ухвалення додаткового рішення (додаткової постанови чи ухвали).

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Зі змісту вказаної правової норми вбачається, що додаткове судове рішення ухвалюється тим судом, що ухвалив рішення у справі. Як правило, суд діє в тому самому складі, проте, у випадку якщо суддя, який ухвалював судове рішення, відсутній або не має повноважень, то додаткове судове рішення може ухвалити той самий суд, але в іншому складі.

Тобто, повноваженнями щодо вирішення питання у порядку ст. 168 КАС України наділений не конкретний суддя, який вирішував справу, а суд в цілому, як орган здійснення правосуддя.

У справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на викладене, підстави, з яких судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви Позивача, - є такими, що не відповідають вимогам процесуального закону.

За змістом статті 168 КАС України, повноваженнями щодо вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі наділений суд, який його ухвалив, тобто суд першої інтонації, а тому суд апеляційної інстанції, у даному випадку, не наділений повноваженнями розглядати та вирішувати заяву Позивача про ухвалення додаткової постанови у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.17р. про відмову у винесенні додаткового судового рішення у справі №760/21195/15-а - задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.17р. про відмову у винесенні додаткового судового рішення у справі №760/21195/15-а - скасувати, справу №760/21195/15-а направити до Солом'янського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не підлягає оскарженню відповідно до ч.2 ст. 211 КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Чаку Є.В.

Глущенко Я.Б.