Ухвала суду № 69589129, 12.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/14711/16

Суддя доповідач Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

12 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2017 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача щодо реєстрації ФОП Васильєва А.В. платником податку на додану вартість з 17.06.2016 р.

Просив зобов'язати відповідача внести до Реєстру платників податку на додану вартість правильну інформацію про реєстрацію ФОП Васильєва А.В. платником податку на додану вартість з 01.07.2016 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2017 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну постанову суду.

Апеляційна скарга подана після закінчення встановленого законом строку з клопотанням про поновлення строку подачі апеляційної скарги через пропуск з поважних причин.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянт зазначає, що недостатнє бюджетне фінансування контролюючих органів у коштах на сплату судового збору позбавило можливості вчасно сплатити судовий збір при поданні апеляційної скарги вперше.

Перевіривши матеріали справи і доводи клопотання, колегія суддів приходить до висновку про його необґрунтованість та відсутність підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Згідно Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, апелянт не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт подав до суду апеляційну скаргу вчасно, однак, без сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 залишено апеляційну скаргу без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме, для сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 відмовлено апелянту у задоволенні клопотання про продовження строку про усунення недоліків апеляційної скарги та повернено апеляційну скаргу так як апелянтом не усунено недоліки.

Вказана ухвала суду не оскаржувалася.

28.08.2017 апелянтом сплачено судовий збір за апеляційною скаргою та подано до суду повторно з клопотанням про поновлення строку на оскарження так як пропущено з поважних причин, а саме, на час подачі апеляційної скарги вперше, не було можливості сплатити судовий збір.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Однак, ч. 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Згідно рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 року у справі Желтяков проти України, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Отже, беручи до уваги набрання законної сили оскаржуваного рішення, видачу виконавчого листа у справі, то зазначені відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну.

Таким чином, перевіривши матеріали справи і доводи клопотання, колегія суддів приходить до висновку про його необґрунтованість та відсутність підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апелянт мав можливість своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження, та наведені обставини не обґрунтовують поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ст. 189 КАС України, якщо вказані в заяві підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду поновленню не підлягає, та у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 102, 189, 206 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2017 - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2017 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Повернути Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з Державного бюджету України судовий збір сплачений згідно платіжного доручення № 475 від 28.07.2017 року у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2017