Ухвала суду № 69588979, 17.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2017 року

справа № 804/1777/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Босфор»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року по справі №804/1777/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Босфор» до Криворізької північної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Босфор» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 11.01.2017р. №3-17 про зобов’язання підприємство сплатити податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 60920,38грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що усі податкові зобов’язання з орендної плати за землю ним своєчасно та у повному обсязі було сплачено, у зв’язку з чим контролюючим органом, без достатніх для цього правових підстав, направлено підприємству вимогу про сплату податкового боргу якого не існує.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована наявністю у позивача податкового боргу, який виник внаслідок узгодження у судовому порядку податкових зобов’язань, які визначені контролюючим органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ «Босфор» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності у підприємства податкового боргу, який зазначено податковою службою у спірній податковій вимозі. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що ним своєчасно та у повному обсязі сплачувалися податкові зобов’язання з орендної плати за землю, що підтверджено відповідними деклараціями та платіжними документами.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ «Босфор» перебуває на обліку у Криворізькій північній об’єднаній державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у тому числі, як платник за землю з огляду на використання у власній господарській діяльності земельних ділянок кадастровий номер:

1211000000:04:223:0052, площею 1,1175 га та кадастровий номер: 1211000000:04:223:0084, площею 0,4066.

11.01.2017р. податковою службою сформовано та направлено на адресу ТОВ «Босфор» податкову вимогу №5-17, якою повідомило підприємство про наявність, станом на 10.01.2017р., податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 60920,38грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що податковий борг, зазначений у спірній податковій вимозі, становить суму несплачених у встановлений строк узгоджених у судовому порядку податкових зобов’язань, які визначені контролюючим органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень:

- від 25.08.2011 №0001361801 (форми “Ш”) по платежу: орендна плата з юридичних осіб, відповідно до якого ТОВ “Босфор” нараховано штраф за несвоєчасну сплату орендних платежів у розмірі 10% у сумі 3783,00 грн.

- від 11.03.2014 №0001321503 (форми “Ш”), яким ТОВ “Босфор” нарахований штраф у розмірі 10% по платежу: орендна плата з юридичних осіб, всього на суму 4441,67 грн.

- від 11.03.2014 №0001311503 (форми “Ш”), яким ТОВ “Босфор” нараховано штраф у розмірі 20% за затримку сплати орендної плата з юридичних осіб всього на суму у розмірі 52911,02 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися підприємством у судовому порядку та судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлена правомірність їх прийняття контролюючим органом.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2014р. (справа №804/4728/14) відмовлено ТОВ «Босфор» у задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2014р. №0001311503 та №0001321503. ТОВ «Босфор» на вказане рішення подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014р. повернуто скаржнику (а.с.135, 139). Таким чином, рішення суду, яким ТОВ «Босфор» відмовлено у задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2014р. №0001311503 та №0001321503, набрало законної сили. Отже, податкові зобов’язання у вигляді штрафних санкцій, які визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженими.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2015 року (справа №2а/0470/12932/11) ТОВ «Босфор» оскаржувало у судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №00011361801/10/153/16338, яким за порушення строку сплати узгоджених податкових зобов’язань на 120 календарних днів до підприємства застосовано штраф у розмірі 27711,11грн. та №00011361801/10/153/16339, яким за порушення строку сплати узгоджених податкових зобов’язань на 27 календарних днів до підприємства застосовано штраф у розмірі 3 783,0грн. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, частково задоволено позов ТОВ «Босфор» та скасовано ППР від 25.08.2011р. №00011361801/10/153/16338 у частині нарахування штрафу у розмірі 7955,98грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.146). Тобто, судом, у тому числі, відмовлено ТОВ «Босфор» у задоволенні позову щодо скасування ППР від 25.08.2011р. №00011361801/10/153/16339, яким за порушення строку сплати узгоджених податкових зобов’язань до підприємства застосовано штраф у розмірі 3 783,0грн. і вказані судові рішення ТОВ «Босфор» у касаційному порядку не оскаржувались. Отже, податкові зобов’язання у вигляді штрафних санкцій у розмірі 3 783,0грн., які визначені ППР від 25.08.2011р. №00011361801/10/153/16339 є узгодженими.

Вказані суми узгоджених податкових зобов’язань відображені в інтегрованій картці платника 30.12.2016р. З інтегрованої картки платника також вбачається, що станом по 30.12.2016р. ТОВ «Босфор» мало позитивне сальдо (переплату) по орендній платі у розмірі 215,31грн.

Отже, за розрахунками ДПІ, які підтверджуються матеріалами справи, у ТОВ «Босфор», станом на час формування податкової вимоги, наявна недоїмка у сумі 60920,38грн. із розрахунку: 61135,69грн. (узгоджені у судовому порядку податкові зобов’язання) – 215,31грн. (переплата по особовому рахунку) = 60920,38грн.

Таким чином, враховуючи наявність у підприємства податкового боргу у розмірі 60920,38грн., контролюючий орган обґрунтовано надіслав позивачу податкову вимогу від 11.01.2017р. №5-17.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представником позивача надано письмові пояснення від 17.10.2017р., в яких останній стверджує про те, що суми податкових зобов’язань, які визначені контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішенням від 11.03.2014р. №0001311503 на суму 52911,02 грн. та №0001321503 на суму 4441,67грн., були пред’явлені підприємству у податковій вимозі від 03.06.2014р. №1763-25 на суму 4471,95грн. та у податковій вимозі від 16.09.2014р. №3647-25 на суму 57362,69грн. За результатом оскарження податкова вимога від 16.09.2014р. №3647-25 на суму 57362,69грн. була відкликана податковою службою як така, що не відповідала розміру фактичного боргу. Крім цього, представник позивача вказував на те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №00011361801 на суму 3 783,0грн. залишилось чинним та не скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2015р.

Відносно таких пояснень представника позивача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, надані позивачем докази дійсно свідчать про те, що контролюючим органом було сформовано та вручено підприємству податкову вимогу від 03.06.2014р. №1763-25 на суму податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 4471,95грн. та податкову вимогу від 16.09.2014р. №3647-25 на суму податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 57352,69грн.

За результатом оскарження, рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкова вимога від 16.09.2014р. №3647-25 на суму 57362,69грн. була відкликана як така, що не відповідала розміру фактичного боргу. При цьому, податковою службою було встановлено, що станом на 01.09.2014р. у підприємства виник податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 4597,09грн. Податковий борг виник у зв’язку з застосуванням контролюючим органом до підприємства штрафних санкцій за порушення термінів сплати грошових зобов’язань по орендній платі за землю, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 10.12.12 №0001911540 та №0001921540. Оскільки іншої податкової заборгованості підприємство не мало, та враховуючи сплату останнім 5000,грн., Головне управління ДФС у Дніпропетровській області вказало на те, що вказана податкова вимога вважається відкликаною.

Таким чином, з огляду на рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, очевидним є те, що податкові вимоги від 03.06.2014р. №1763-25 та від 16.09.2014р. №3647-25 не стосувалися податкового боргу, який виник внаслідок узгодження у судовому порядку податкових зобов’язань, які визначені у податкових повідомлення-рішеннях від 11.03.2014р. №0001311503 та №0001321503, оскільки перевіркою було встановлено лише наявність у підприємства податкового боргу у сумі 4597,09грн. і природа його виникнення є іншою, ніж стверджував позивач. Крім цього, про безпідставність таких тверджень представника позивача свідчить і те, що на час прийняття податковою службою податкової вимоги від 03.06.2014р. №1763-25 на суму 4471,95грн. податкові зобов’язання, які були визначені ППР №0001321503 на суму 4441,67грн., не були узгодженні, оскільки вказане рішення контролюючого органу, на той час, оскаржувалось у судовому порядку.

Щодо доводів представника позивача про необґрунтованість висновків суду першої інстанції відносно того, що податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №00011361801 на суму 3 783,0грн. залишилось чинним та не скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2015р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, обґрунтовуючи такі доводи, представник позивача посилався на те, що ухвалою від 03.08.2015р. у справі №2а/0470/12932/11 Вищий адміністративний суд України, керуючись приписами статті 220 КАС України, не взяв до уваги (мовою оригіналу) податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №00011361801 на суму 3 783,0грн.

Доводи представника позивача про помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, як зазначено вище, за результатами розгляду справи №2а/0470/12932/11 судовими інстанціями відмовлено ТОВ «Босфор» у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №00011361801 на суму 3 783,0грн., що прямо вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2015 року (справа №2а/0470/12932/11).

Таким чином, проаналізувавши доводи позивача, якими обґрунтовувались заявлені вимоги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у контролюючого органу правових підстав для вручення позивачу податкової вимоги від 11.01.2017р. №5-17 про сплату податкового боргу з орендної плати за землю.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обгрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1, ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Босфор» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року по справі №804/1777/17 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 18.10.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк