Ухвала суду № 69588867, 05.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2017 рокусправа № 808/3792/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року

у справі за позовом Підприємства споживчої кооперації "Виробничо-торгівельне підприємство "Універсал" Запорізької обласної спілки споживчих товарів до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 07 липня 2016 року № 0001601202, яким Підприємству споживчої кооперації "Виробничо-Торгівельне підприємство "Універсал" Запорізької обласної спілки споживчих товариств" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 61 136, 00 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем доведена протиправність складеного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми "Р", у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Формування необґрунтованої суми переплати по особовій картці платника за Податковим кодексом України не є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення за формою «Р» з визначенням платнику податків до сплати сум грошового зобов'язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що в акті перевірки зроблено висновок, що платником податків занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік на 126839грн. та сформовано необґрунтовану переплату в розмірі 61136грн.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 червня 2016 року контролюючим органом проведена документальна невиїзна перевірка (камеральна) Підприємства споживчої кооперації "Виробничо-Торгівельне підприємство "Універсал" Запорізької обласної спілки споживчих товариств" (надалі - Позивач, ПСК "ВТП "Універсал" ЗОССТ") з питання правильності заповнення, повноти нарахування та сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток по декларації з податку на прибуток за 2014 рік. За результатами перевірки складено акт № 145/8-30-1202/01751688 від 21 червня 2016 року, згідно якого перевіркою встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме декларації, наданої підприємством 28 лютого 2015 року за № 9081289507, внаслідок чого підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток (у зазначеній податковій звітності) на суму 126 839грн. та сформовано необґрунтовану переплату у розмірі 61 136,0 грн.

На підставі акта перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень до акту, 07 липня 2016 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001601202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 61 136грн., в тому числі 61 136грн. за основним платежем та 0,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України позивач здійснював оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Остаточне рішення ДФС України про результати розгляду скарги прийнято 21 листопада 2016 року за вих. № 25191/6/99-99-11-01-02-25, яке отримано позивачем 30 листопада 2016 року та яким Державна фіскальна служба України залишає без змін ППР ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 07 липня 2016 року № 0001601202 та рішення про результати первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є висновок відповідача про те, що позивачем невірно заповнено декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік чим порушило пункт 152.2 статті 152 та пункт 149.1 статті 149 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 152.2 статті 152 ПК України платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII ПК України, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 135.2 статті 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що позивач здійснює окремий облік доходів, отриманих від продажу продукції, яка підлягає патентуванню, та іншої діяльності, зокрема, надання в оренду торговельних приміщень та об'єктів, а також інших послуг на відповідних субрахунках 7 класу, передбачених Інструкцією "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій", затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, що підтверджується даними Головної книги та журналів - ордерів з відповідних рахунків.

Тобто, позивачем відповідно до норм пункту 152.2 статті 152 ПК України ведеться окремий облік господарської діяльності, що підлягає патентуванню.

При складанні декларацій з податку на прибуток за 2014 рік результати від фінансово-господарської діяльності, що підлягає патентуванню, підприємством відображено в Додатку ТП до рядків 08 та 12 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Результат розрахунку, а саме р.08 Додатку ТП, було перенесено до рядку 08 ТП податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Проте, в інших рядках декларації, відображено лише результати господарської діяльності, що не підлягає патентуванню.

В р.14 податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивачем враховано розмір сплачених патентів на ведення господарської діяльності у розмірі 42 223,00 грн.,

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції правильно зазначив, що на від'ємність результату розрахунку податку на прибуток за звітний період проведенні коригування в заповненні податкової декларації не вплинули. Від'ємний результат по рядку 14 Податкової декларації за 2014 рік "Податок на прибуток за звітний (податковий) період" складає "-" 18 913 грн.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодуванню та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 18 липня 2016 року вих. № 235 про надання роз'яснення щодо можливості згортання суми 61 136,0 грн., що визначена у податковому повідомлені - рішенні від 07 липня 2016 року № 0001601202, як податкове зобов'язання, та суми переплати, що враховується в особовій картці Підприємства споживчої кооперації "Виробничо-торгівельне підприємство "Універсал" Запорізької обласної спілки споживчих товарів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушення норм щодо заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік з боку позивача не призвели до заниження сплати до бюджету сум податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки результат розрахунку податку на прибуток має від'ємне значення.

Форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначає Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений Міністерством фінансів України № 1204 від 28 грудня 2015 року.

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 1204 від 28 грудня 2015 року встановлено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Так, податковим органом стосовно позивача складено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001601202 від 07 липня 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 61136,00 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу 2 Порядку № 1204 від 28 грудня 2015 року у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

"Р" - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом, за наслідками таких перевірок (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);

"П" - у разі зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Натомість, формування необґрунтованої суми переплати по особовій картці платника за Податковим кодексом України не є підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення за формою "Р" з визначенням платнику податків до сплати сум грошового зобов'язання.

Тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про можливість задоволення позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова