Постанова № 69588689, 10.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2017 року № 826/3285/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у скороченому провадженні справу за ОСОБА_1 до Броварської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо надання відповіді запит, зобов'язання надати запитувану інформацію

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо надання відповіді запит від 17.02.2017, зобов'язання надати запитувану інформацію.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідачем не надано відповідь по суті запиту позивача від 17.02.2017.

Відповідач письмових заперечень по суті позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Броварської міської ради з запитом про надання публічної інформації, а саме: інформації щодо наявності у розпорядженні територіальної громади вільних земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) та вказати їх конкретне місцезнаходження.

Листом від 24.02.2016 позивачу повідомлено, що інформацією щодо відомостей про земельні ділянки володіє орган, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр) Броварська міська рада не може надати повну, точну, достовірну інформацію щодо переліку місць розташування вільних та не приватизованих земельних ділянок і земель комунальної форми власності. Відомості про земельні ділянки, на які видано Державні акти на право власності на земельну ділянку без присвоєння кадастрового номеру та позначені на графіці, як вільні від забудови і передбачені під садибну забудову, н внесені до Державного земельного кадастру і можуть бути не відображеними на графічних матеріалах. Тому підтвердити інформацію про наявність вільних земельних ділянок та вказати їх конкретне місцезнаходження не має можливості.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною ж 1 статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено поняття публічної інформації як відображеної та задокументованої будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Як встановлено ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, можна виділити такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Запитувана позивачем інформація не є продуктом створеним відповідачем у процесі виконання своїх обов'язків, отже така інформацію в даному випадку не є публічною інформацією в розумінні вказаного вище Закону.

Проте, звернення позивача не стосувалось відомостей, що вже зафіксовані в офіційному документі, створеному в процесі здійснення відповідачем своєї діяльності, а містило вимогу щодо підбору та наданню інформації, яка б відповідала поставленим у запиті умовам.

Відповідно ж до ст. 2 Закону України "Про звернення громадян" законодавство України про звернення громадян включає цей закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Оскільки запитувана позивачем інформація впливає на його права, отже запит позивача підлягає вирішенню в порядку Закону України "Про звернення громадян".

За змістом ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), скарги і заяви (клопотання) й останніми є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Положеннями статті 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається, з матеріалів справи відповідь на заяву від 17.02.2017 надано листом від 24.02.2017, тобто у строк визначений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Як зазначено вище, відповідачем повідомлено позивача, що відомостями про земельні ділянки володіє орган, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр) Броварська міська рада не може надати повну, точну, достовірну інформацію щодо переліку місць розташування вільних та не приватизованих земельних ділянок і земель комунальної форми власності.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у випадку встановлення подачі громадянином звернення до органу, до компетенції якого не належить вирішення порушених у ньому питань, такий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін переслати його за належністю до відповідного органу чи посадової особи, яка, у свою чергу, зобов'язана в силу Закону про звернення розглянути останнє.

Враховуючи, що звернення позивача не належить до компетенції відповідача, отже останній в силу норм ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» зобов'язаний скерувати звернення позивача до розпорядника інформації, а саме до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, чого відповідачем зроблено не було.

З огляду на викладене, вище суд не вбачає підстав для задоволення позову про визнання протиправною бездіяльності щодо не надання відповіді на запит від 17.02.2017; зобов'язання надати відповідь на запит від 17.02.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою захисту прав та інтересів позивача суд вбачає наявними підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо направлення запиту позивача від 17.02.2017 до розпорядника інформації, а саме Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Разом з тим суд вбачає наявними підстави для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо направлення запиту позивача від 17.02.2017 до розпорядника інформації, а саме Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності щодо не надання відповіді на запит від 17.02.2017; зобов'язання надати відповідь на запит від 17.02.2017.

2. Вийти за межі позовних вимог визнати протиправною бездіяльність Броварської міської ради Київської області щодо направлення запиту ОСОБА_1 від 17.02.2017 до розпорядника інформації, а саме Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда