Постанова № 69588192, 17.10.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року справа № 823/1455/16

12 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 4 га для сінокосіння і випасання худоби в адміністративних межах Чигиринської міської ради Черкаської області (за межами населеного пункту), викладене у листі від 08.07.2016 № 5845/6-16;

- зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07.06.2016 (вх. № 10428/0/5-16-СГ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 4 га для сінокосіння і випасання худоби в адміністративних межах Чигиринської міської ради Черкаської області (за межами населеного пункту) та прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що листом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.07.2016 № 5845/6-16 позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки з тих підстав, що остання включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах, згідно ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України.

Позивач зазначає, що вказана підстава для відмови у надання дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Посилання відповідача на ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України є необґрунтованими, оскільки спірна земельна ділянка не сформована як окремий лот для виставлення на земельні торги, їй не присвоєно кадастровий номер. Відтак, в розумінні положень ч. 1 ст. 136 Земельного кодексу України земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, не може бути включена до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах. Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування не є її відчуженням.

Позивач також зазначає, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 у справі № 823/1741/16, що набрала законної сили 20.03.2017, визнано протиправними дії ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо внесення спірної земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 4 га для сінокосіння і випасання худоби в адміністративних межах Чигиринської міської ради Черкаської області (за межами населеного пункту) до Переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, затвердженого наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області від 30.05.2016 № 289; визнано протиправним та скасовано наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області від 30.05.2016 № 289 Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах в частині внесення до Переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 4 га для сінокосіння та випасання худоби в адміністративних межах Чигиринської міської ради Черкаської області (за межами населеного пункту).

Представник позивача просить відшкодувати позивачеві витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

В судовому засіданні 02 жовтня 2017 року представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що рішення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 08.07.2016 № 5845/6-16 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

У звязку з тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 30.05.2016 № 289 Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах спірну земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах (згідно з додатком), керуючись ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, управління відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, заява про розгляд справи без участі представника в матеріалах справи відсутня.

02 жовтня 2017 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 08 червня 2016 року до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло клопотання ОСОБА_1 від 07.06.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 4,0 га в користування на умовах оренди в адміністративних межах Чигиринської міської ради Чигиринського району, за межами населеного пункту для сінокосіння та випасання худоби Клопотання зареєстровано в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області за № 10428/0/5-16-СГ від 08.06.2016. До клопотання додані: графічний матеріал, копія паспорта та ідентифікаційного номера.

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.07.2016 № 5845/6-16 позивача повідомлено про те, що земельна ділянка площею 4,0 га, яку позивач має намір отримати в оренду, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах. У вказаному листі управління зазначило про неможливість вирішення порушеного питання, з посиланням на ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до пп. 12 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14 (що діяло до 23.12.2016), Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Суд встановив, що вказаних вимог позивач дотримався.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельним кодексом України визначені вичерпні підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

З огляду на вищевказану норму земельного законодавства, право громадян на отримання безоплатно у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності може обмежуватись загальними правилами земельного законодавства, зокрема частиною 3 статті 136 Земельного кодексу України.

Суд встановив, що 30 травня 2016 року ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Черкаській області винесено наказ №289 Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, за яким земельну ділянку площею 5,0 га з номером кадастрового кварталу 7125410100:01:000, яка розташована в адмінмежах Чигиринської міської ради Чигиринського району включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 у справі № 823/1741/16, що набрала законної сили 20.02.2017, визнано протиправними дії ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо внесення земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 4 га для сінокосіння і випасання худоби в адміністративних межах Чигиринської міської ради Черкаської області (за межами населеного пункту) до Переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, затвердженого наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області від 30.05.2016 № 289; визнано протиправним та скасовано наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області від 30.05.2016 № 289 Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах в частині внесення до Переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 4 га для сінокосіння та випасання худоби в адміністративних межах Чигиринської міської ради Черкаської області (за межами населеного пункту).

В судовому рішенні у справі № 823/1741/16 суд дійшов висновку про те, що згідно з ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 124, ч. 2 ст. 134, ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України права оренди на земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби не підлягають продажу на земельних торгах; спірна земельна ділянка площею 4,0 га в адмінмежах Чигиринської міської ради не має присвоєного кадастрового номера - є несформованою відтак не може бути включена до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд також звертає увагу, що відповідно до практики Верховного Суду України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 січня 2016 року № 21-3690а15, від 13 грудня 2016 року № 21-2573а16 та інших.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на ч. 3 ст. 136 ЗК України як підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

На підставі ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.10.2002 у справі № 30/63 витрати на правову допомогу при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

При цьому суд звертає увагу, що витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Представництво інтересів позивача в суді під час розгляду адміністративної справи № 823/1455/16 здійснював ОСОБА_4 (за довіреністю від 18.08.2016).

Відповідно до квитанції ПАТ ОСОБА_5 Аваль від 27.07.2016 позивачем сплачено на рахунок ТОВ Ресурс ОСОБА_6 4000,00 грн за договором № 17-ПР/ф від 27.07.2016.

На думку суду, вказана квитанція про оплату правової допомоги за договором від 27.07.2016 № 17-ПР/ф на користь ТОВ Ресурс ОСОБА_6 не може бути підставою для відшкодування витрат, з огляду на те, що отримувачем вказано товариство, яке не надавало правову допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладене у листі від 08.07.2016 № 5845/6-16, про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 4,0 га для сінокосіння і випасання худоби в адміністративних межах Чигиринської міської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07.06.2016 (вх. № 10428/0/5-16-СГ від 08.06.2016) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 4,0 га для сінокосіння і випасання худоби в адміністративних межах Чигиринської міської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту) та прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_1 (20900, Черкаська область, Чигиринський район, селище ОСОБА_1, вул. Колгоспна, 52, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк