Ухвала суду № 69588166, 11.10.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 жовтня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/693/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідач - не з'явився

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Державний Ощадний банк України" та ДП "Сетам", ОСОБА_4

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивачка) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить:

- визнати неправомірними дії Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо використання звіту про оцінку житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 від 16.03.2017 р., складеного оцінювачем ОСОБА_5;

- зобов`язати Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області у Чернівецькій області зняти з реалізації житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1.

21.09.2017 р. представником Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - відповідач) подано заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду.

В обґрунтування заяви вказував, що Законом України "Про виконавче провадження" визначено порядок проведення оцінки нерухомого майна. Відповідно до п. 5 ст. 57 вказаного Закону, у разі незгоди сторони з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Так, ОСОБА_3 ознайомилася із звітом про оцінку житлового будинку та отримала його копію 07.04.2017 р. Вважає, що позивачкою пропущено десятиденний строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження дій або бездіяльності посадових осіб органів державної виконавчої служби, а тому відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов підлягає залишенню без розгляду.

22.09.2017 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Державний Ощадний банк України" надійшло заперечення проти позову відповідно до якого вважає, що ОСОБА_3 подала адміністративний позов з пропущенням строку встановленим ст. 181 КАС України, оскільки із повідомленням державної виконавчої служби про вартість майна ознайомилася 06.04.2017 р. ПАТ "Державний Ощадний банк України" вказав, що двічі проводилися прилюдні торги по реалізації арештованого майна, 22.05.2017 р. та 18.08.2017 р., які не відбулися спочатку у зв`язку із зупиненням реалізації майна, а згодом внаслідок відсутності купівельного попиту. В подальшому відповідачем проведено переоцінку майна та 31.08.2017 р. розміщено оголошення про призначення повторних торгів. Всі зазначені повідомлення були розміщені на сайті "Сетам" та відкриті для ознайомлення. Отже, про проведення вищезазначених дій позивачка дізналася ще 22.05.2017 р., а позов подано нею 13.09.2017 р. з пропущенням 10-денного строку встановленого ст. 181 КАС України.

04.10.2017 р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 подано заперечення на адміністративний позов, в якому також міститься вимога про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3, у зв`язку з пропущенням строку встановленого ст. 181 КАС України

Враховуючи вищенаведене, суд розцінює подані заперечення як заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні представник ПАТ "Державний Ощадний банк України" просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивачки заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, просив у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Крім того, представником позивачки подано до суду заяву, в якій просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на подання адміністративного позову.

Відповідач та треті особи в судове засідання призначене на 11.10.2017 р. не з`явилися, явку представників не забезпечили, про причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи приписи ст. 128 КАС України, суд вважає, що неприбуття без поважних причин відповідача та третіх осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи у судовому засіданні.

Розглянувши подані заяви, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторони мають право у разі незгоди з результатами визначення вартості оцінки майна, оскаржити їх судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Судом встановлено, що на виконанні у Кіцманському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебуває зведене виконавче провадження №39245854 по примусовому виконанні виконавчого напису №516391 виданого 28.05.2012 р. приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить позивачці.

20.01.2017 р. державним виконавцем проведено арешт майна боржника та у порядку визначеному ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" призначено проведення оцінки арештованого майна боржника - приміщення за адресою АДРЕСА_1

16.03.2017 р. суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 складено звіт про оцінку майна житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1.

Із звітом про оцінку арештованого майна ОСОБА_3 ознайомилася 07.04.2017 р. та отримала його копію, що підтверджується матеріалів справи.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивачка в квітні 2017 р. звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного ТУЮ у Чернівецькій області щодо використання звіту про оцінку житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 від 16.03.2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.04.2017 р. у справі №824/246/17-а позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху. Встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачка не усунула недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.05.2017 р. позовна заява була повернена їй.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка звернулася із скаргою до Кіцманського районного суду Чернівецької області.

12.05.2017 р. ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області за скаргою ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, відкрито провадження у справі №718/1034/17.

Крім того, ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2017 р. у справі №718/1034/17 зупинено реалізацію арештованого майна, а саме житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А, та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,25 га по АДРЕСА_1

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.07.2017 р. у справі №718/1034/17 скаргу ОСОБА_3 задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості майна, а саме житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 та використання звіту від 16.03.2017р., складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 Визнано недійсним та скасовано звіт про оцінку майна, а саме житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 та використання звіту від 16.03.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області, в особі Кіцманського районного відділу ДВС, зняти з реалізації житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 21.08.2017 р. ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.07.2017 р. скасовано. Провадження по справі за скаргою ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області закрито.

15.09.2017 р. ОСОБА_3 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про якість закону. Під законом тут мається на увазі положення нормативно-правового акта. По-перше, закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі й чіткі формулювання, які б давали можливість особі самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку. По-друге, він має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування. По-третє, закон повинен відповідати всім іншим вимогам верховенства права, зокрема він з достатньою чіткістю має встановлювати межі дискреційних повноважень, наданих суб'єктам владних повноважень, та спосіб їх здійснення. Це необхідно, щоб особа була захищеною від свавілля суб'єктів владних повноважень (п. 27 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Круслен проти Франції" від 24 квітня 1990 р.).

Звідси й ще одна вимога принципу верховенства права - захист від свавілля - це означає, що втручання суб'єктів владних повноважень у права людини має підлягати ефективному контролю. Щонайменше це має бути судовий контроль, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Держава також повинна забезпечувати наявність достатніх та ефективних гарантій проти зловживань (п. 55 рішення у справі "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 р.).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя.

Враховуючи, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

У демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенні цього положення. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (ст. 42, п. 36 рішення у справі "Беллет проти Франції").

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 155 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск та відсутність поважних причин його пропуску.

Поважними причинами пропущення строку, на думку суду, є причини, які не залежать від волі позивача та унеможливлюють (ускладнюють) можливість його звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк, зокрема, тривале перебування особи за кордоном; захворювання, що не давало можливості звернення з позовом та призначити представника; інші причини, які не залежали від волі позивача.

Як зазначила у заяві позивачка, а також вказав у судовому засіданні її представник, вона пропустила строк на звернення до адміністративного суду не з власної вини. Вважає, що вона вжила всі необхідні та негайні заходи для належного оскарження оцінки майна, звернувшись за юридичною допомогою до адвоката саме з метою своєчасного та належного оскарження оцінки майна, оскільки для самостійного звернення до суду немала необхідних знань та досвіду.

Судом встановлено, що 06.04.2017 р. позивачкою отримано повідомлення щодо проведеної оцінки її майна за адресою: АДРЕСА_1, про що одразу було повідомлено адвокату ОСОБА_6

В судовому засіданні представник позивачки вказував, що 07.04.2017 р. позивачка ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження та отримала звіт про оцінку майна. Вартість майна, вказану у звіті, позивачка вважала надто заниженою у порівнянні із ринковою на подібне майно, а також зазначила, що огляд спірного майна не проводився, тому вона звернулася до адвоката ОСОБА_6 з проханням оскаржити оцінку майна до суду у порядку, що передбачений законом. Через тиждень (14-15 квітня 2017 р.) адвокат ОСОБА_6 повідомив, що підготував позовну заяву та клопотання про забезпечення позову до адміністративного суду та зобов'язався особисто занести позовну заяву до Чернівецького окружного адміністративного суду 17.04.2017 р.

На початку травня 2017 р. позивачка отримала ухвалу про залишення позовної заяви без руху у справі № 824/246/17-а, яку передала негайно адвокату ОСОБА_6

Як вказував представник позивачки, позивачка не розуміла, які недоліки містилися у позовній заяві, а тому просила адвоката вжити відповідні дії, на що ОСОБА_6 відповів, що все зробить сам і не має підстав для хвилювання. У травні ОСОБА_6 запропонував подати ще два аналогічні позови до Кіцманського районного суду, на що позивачка погодилася, не розуміючи юридичних наслідків оскарження дій суб'єкта владних повноважень до суду загальної юрисдикції. І тільки у вересні 2017 р. позивачка ознайомилася із копією ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 21.08.2017 р. про те, що позов не підвідомчий загальним судам, а належить до юрисдикції адміністративного суду.

Як вказував представник позивачки, адвокат ОСОБА_6 не надавав позивачці інформацію щодо адміністративної справи № 824/246/17-а. На прохання позивачки повідомити, на якому етапі перебуває розгляд вказаної справи, ОСОБА_6 відповів, що ніяких дій щодо усунення недоліків у справі не здійснював, оскільки були подані аналогічні позови до Кіцманського районного суду, за якими бути відкриті провадження.

З огляду на вищезазначені обставини позивачка наполягла на негайному заявленні ще одного адміністративного позову із вказівкою про те, що причинами попуску строку, стала некомпетентність та халатність адвоката ОСОБА_6

В поданій до суду заяві представник позивачки також зазначав, що з ухвали адміністративного суду від 18.09.2017 р. у справі №824/693/17-а позивачка дізналася, що адвокат ОСОБА_6 і надалі діє некомпетентно та не в її інтересах, оскільки надав неправдиву інформацію щодо причин пропуску строку на оскарження оцінки майна. У зв'язку із зазначеним, позивачка звернулася за юридичною допомогою до іншої особи - ОСОБА_1 На початку жовтня на вимогу позивачки адвокат ОСОБА_6 передав матеріали справи представнику ОСОБА_1, від якого позивачка і дізналася про наслідки некомпетентних та халатних дій адвоката ОСОБА_6

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат не повинен надавати правову допомогу, здійснювати захист або представництво з питань, які не охоплюються сферою його спеціалізації, в разі, якщо така має місце, і явно не відповідають рівню його компетенції. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Невжиття адвокатом ОСОБА_6 процесуальних дій щодо своєчасного подання адміністративного позову та усунення недоліків у попередньому адміністративному позові, на думку суду, призвели до негативних правових наслідків для позивачки, а саме пропущення строку звернення до суду в позовом про визнання дій протиправними. Відтак, на переконання суду, вказана обставина є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, суд вважає, що розгляд справи в порядку цивільного судочинства, а також наявність ували Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2017 р. у справі №718/1034/17 про зупинення реалізації арештованого майна позивачки, є також поважною причиною пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини та встановлених обставин по справі, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з позовом про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, позивачка з поважних причин пропустила строк звернення до суду, а тому заява про визнання поважними причин пропуску звернення до суду ОСОБА_3 з позовом до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Державний Ощадний банк України", ДП "Сетам", ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, є обґрунтуваною та підлягає задоволенню.

Стосовно клопотання представника позивачки в частині поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки згідно приписів ст. 100 КАС України пропущений строк звернення до суду не підлягає поновленню, а може бути визнаний судом пропущеним з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99,100, 160 та 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника позивача задовольнити частково.

2. Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_3 з позовом до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Державний Ощадний банк України", ДП "Сетам", ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - поважними.

3. В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

4. В задоволенні клопотань Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ПАТ "Державний Ощадний банк України", ДП "Сетам", ОСОБА_4 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Державний Ощадний банк України", ДП "Сетам", ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суддя В.К. Левицький

Ухвала в повному обсязі виготовлена 17.10.2017 р.