Ухвала суду № 69587652, 09.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 жовтня 2017 року СєвєродонецькСправа № 812/500/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

від І відповідача - не прибув,

від ІІ відповідача - ОСОБА_3,

ОСОБА_4

при розгляді у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії.

02 жовтня 2017 року до суду від Позивача надійшло клопотання про заміну відповідача у справі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, на належних відповідачів - Державну фіскальну служби України і Міністерство Фінансів України (т.2 а.с. ).

В обґрунтування якого зазначено, що законами № 909-VIII від 24.12.2015 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 змінено редакцію статті 200 Податкового кодексу України, зокрема передбачено формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та відповідно до пункту 73 цього Положення, здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 25.01.2017 № 26, яка визначає механізм ведення Міністерством фінансів України інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, механізм надання інформації Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України для її оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України та інформаційної взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством у процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326. Згідно з п.9 Наказу, ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього порядку. Згідно з п.10 Наказу, Мінфін забезпечує своєчасність обробки отриманої інформації, цілісність та збереження внесених даних до Реєстру, його працездатність та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Кодексу.

Тобто, на думку Позивача, на даний час законодавчо виключено обов'язок фіскального органу подавати висновки про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, натомість виник обов'язок внесення суми бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру, а у Міністерства Фінансів України - обов'язок своєчасної обробки отриманої інформації, цілісності та збереження внесених даних до Реєстру, його працездатний стан та щоденне оприлюднення даних (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Кодексу.

З огляду на зазначене, просив здійснити заміну неналежного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, на належних - Державну фіскальну служби України і Міністерство Фінансів України.

03.10.2017 до суду від Позивача надійшло клопотання про уточнення способу захисту, яким до суду надано уточнений адміністративний позов, в якому позовні вимоги зверненні до Державної фіскальної служби, на належних - Державну фіскальну служби України і Міністерство Фінансів України.

В судовому засідання представники позивача наполягали на окремому розгляді клопотання про заміну неналежного відповідача у справі та прийняття уточненого адміністративного позову з винесенням ухвал окремо за кожним клопотанням.

Просили питання щодо прийняття уточненого адміністративного позову вирішити після розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача та не враховувати обставини, зазначені в уточненому адміністративного позові від 02.10.2017 при вирішенні клопотання.

Представники ІІ-го відповідача проти задоволення клопотання про аміну неналежного відповідача не заперечували.

Представник І-го відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання про заміну неналежного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, на належних - Державну фіскальну служби України і Міністерство фінансів України, суд дійшов такого.

Відповідно до частини третьої статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Таким чином без уточнення позовних вимог неможливо вирішити питання про заміну неналежної сторони.

Фактично позивачем в позовній заяві (т.1 а.с. 5-8), з урахуванням допущеного судом правонаступництва, заявлено вимоги лише до Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби. Вимоги до Державної фіскальної служби України і Міністерства фінансів України Позивачем не заявлялись.

З огляду на все вищевикладене, за відсутності сформованих позовних вимог до Державної фіскальної служби України і Міністерства фінансів України, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про заміну сторони належним відповідачем, є не обґрунтованим та таким, що задоволенню не належить.

На підставі частин третьої та сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні

Керуючись статтями 52, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача - приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», про заміну сторони, а саме: відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, належним відповідачем - Державною фіскальною службою України і Міністерством фінансів України, у справі №812/500/16 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України заперечення на ухвали суду першої інстанції, які не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду, можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Повний текст ухвали буде складено та підписано 16 жовтня 2017 року.

Суддя ОСОБА_5