Ухвала суду № 69587602, 09.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

від І відповідача - не прибув,

від ІІ відповідача - ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

при розгляді у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії.

24.05.2016 Позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог (т. 1 а.с. 56-70), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність І-го Відповідача щодо ненадання висновку про розмір суми бюджетного відшкодування та пені за травень 2013 року Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області;

- зобов’язати І-го Відповідача надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про повернення суми бюджетного відшкодування в сумі 2302231,00 грн та пені в сумі 1233705,63 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року Позивачу.

03 жовтня 2017 року до суду за вхідним реєстраційним номером 23795/2017 від позивача надійшло клопотання про уточнення способу захисту та надано уточнену позовну заяву (т.2 а.с. 226-233), в які просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України щодо невиконання обов’язку внесення суми бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру, своєчасної обробки отриманої інформації, цілісності та збереження внесених даних до Реєстру, його працездатний стан та щоденне оприлюднення даних (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Кодексу задля забезпечення автоматичного відшкодування травня 2013 року;

- зобов’язати Державну фіскальну служби України внести до Тимчасового реєстру з бюджетної заборгованості дані про невідшкодовану Позивачу суму заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 2302231,00 грн за травень 2013 року;

- зобов’язати Міністерство фінансів України здійснити обробку отриманої інформації, забезпечити цілісність та збереження внесених даних до Реєстру, його працездатний стан та щоденне оприлюднення даних (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Податкового кодексу України.

ІІ-ий Відповідач надав до суду додаткові пояснення щодо клопотання позивача про уточнення позовних вимог та витребування документів від 09.10.2017 б/н (т.3 а.с. 1-3), в якому зазначив, що Позивач в уточненому адміністративному позові змінено одночасно і предмет, і підставу позову, що є порушенням статей 51, 137 КАС України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали клопотання про уточнення способу захисту та надання уточненої позовної заяви, наполягали на окремому розгляді від клопотання про заміну неналежної сторони.

Представники ІІ-го відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в додаткових поясненнях щодо клопотання про уточнення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до частини першої статті 137 КАС України, якою врегульовано питання щодо зміни позовних вимог, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Суд звертає увагу на те, що позовна вимога - це прохання позивача до суду, яке наводиться у резолютивній (прохальній) частині позовної заяви. Позовні вимоги відповідають предмету позову.

Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна, яка може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тактичними міркуваннями. Натомість, доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог.

Так, як зазначено вище, до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, який проявляється в матеріально-правовій заінтересованості.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову, проте одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається.

Суд зазначає, що первісні та уточнені Позивачем позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, що втілилась у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування Позивачу податку на додану вартість за травень 2013 року в сумі 2302231,00 грн (предмет позову), були мотивовані обставинами, що відбулися у 2013 році, та полягали у ненаданні Спеціалізованою державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС до органу Державної казначейської служби України висновку про відшкодування податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 2302231,00 грн та пені в сумі 1233705,63 грн (підстави позову).

У той же час, в клопотанні про уточнення способу захисту Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України щодо невиконання обов’язку внесення суми бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру, своєчасної обробки отриманої інформації, цілісності та збереження внесених даних до Реєстру, його працездатний стан та щоденне оприлюднення даних (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Кодексу задля забезпечення автоматичного відшкодування.

Наведена зміна позовних вимог є якісною, а не кількісною, не пов’язана з обставинами, якими Позивач первісно мотивував свої вимоги (події, що відбулися у 2013 році), що свідчить про зміну позивачем предмету позову.

При цьому, одночасно із зміною предмета позову, Позивачем змінені і його підстави, оскільки вищевказані позовні вимоги мотивовані не виконанням Державної фіскальної служби України та Міністерством фінансів України своїх обов’язків щодо здійснення обробку отриманої інформації, забезпечення цілісності та збереження внесених даних до Реєстру, підтримки його працездатного стану та щоденного оприлюднення даних (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на офіційному веб-сайті відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Отже, Позивачем шляхом заявлення вищезазначених позовних вимог одночасно змінені і підстави позову, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, заява позивача про уточнення способу захисту з доданим уточненим адміністративним позовом підлягає поверненню позивачеві.

На підставі частин третьої та сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.

Керуючись статтями 51, 106, 137, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача - приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», про уточнення способу захисту та прийнятті уточненого адміністративного позову у справі № 812/500/16 відмовити.

Уточнений адміністративний позов від 02.10.2017 повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України заперечення на ухвали суду першої інстанції, які не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду, можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 17 жовтня 2017 року.