Рішення № 69585507, 12.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6042/17

Номер справи місцевого суду: 496/229/17

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звернувшись 25 січня 2017 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2003032405 від 16 березня 2013 року, за яким надано в кредит 18880,00 грн., строк повернення кредиту 36 місяців. 22 грудня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір факторингу, відповідно до якого відступлено право вимоги за договором №2003032405 від 16 березня 2013 року, заборгованість на дату відступлення складала 22596,38 грн. Посилаючись на невиконання зобовязань за кредитним договором, позивач ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість станом на 24 листопада 2016 року в загальній сумі 22596,38 грн. та судові витрати (а.с.2-3).

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала (а.с.40-41).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2017 року в позові відмовлено (а.с.47-48).

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вказав, що банк не надав суду підтвердження отримання та ознайомлення відповідачем повідомлення вимоги про погашення заборгованості; пославшись на не підтвердження факту належного повідомлення про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку про не набуття відповідачем обовязку погашення простроченої заборгованість на рахунок позивача.

Висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 ЦК, виникають зобовязання (ч.2 ст.509 ЦК України).

Відповідно до визначених статтею 526 ЦК України загальних умов виконання зобовязання таке має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Встановлено, що між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2003022405 від 16 березня 2013 року, за яким надано в кредит грошові кошти в сумі 18880,00 грн. під 17% річних строком кредитування з 16 березня 2013 року по 16 березня 2016 року (а.с.4-6, 7-12).

Таким чином, на підставі Договору про надання споживчого кредиту №2003022405 від 16 березня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 виникли цивільні права та обовязки, а відтак, і зобовязання, які мали виконуватись належним чином відповідного до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Встановлено, що за умовами Договору про надання споживчого кредиту №2003022405 від 16 березня 2013 року платежі по кредиту нараховувались щомісячно, виходячи зі строку кредиту, в розмірі, вказаному в графіку платежів, та підлягали сплаті позичальником в дату платежу у складі ануїтетного платежу, однак у порушення умов договору погашення належних до сплати сум основного боргу та інших належних платежів у встановленому договором розмірі та строк ОСОБА_3 не проводилось.

Станом на 22 грудня 2014 року заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2003022405 від 16 березня 2013 року становила в загальній сумі 22596,38 грн. та складалася з заборгованості за кредитом в сумі 14564,08 грн., за процентами 2023,85 грн., з комісії в сумі 5828,45 грн.

Встановлено, що між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір факторингу №22/12/14/1-1 від 22 грудня 2014 року, відповідно до якого відступлено право вимоги, зокрема, за Договором про надання споживчого кредиту №2003022405 від 16 березня 2013 року, заборгованість на за яким на дату відступлення складала 22596,38 грн. (а.с.15-21, 56-59).

Заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконання (ст.516 ЦК України). У сенсі положень даної норми матеріального права законодавець виходить з того, що обсяг обовязків боржника не змінюється у разі зміни кредитора, тому згода боржника на таку заміну не потрібна, але боржник повинен бути письмово повідомлений про заміну кредитора.

Письмове повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні на підставі Договору факторингу №22/12/14/1-1 від 22 грудня 2014 року надіслано ТОВ «ОТП Факторинг» ОСОБА_3 за зазначеною нею в кредитному договорі адресою 5 січня 2015 року із зазначенням заборгованості на дату відступлення, що була рівна 22596,38 грн., та необхідності погасити таку в силу реалізації кредитором права вимагати дострокового повернення всієї суми боргу через прострочення обовязкових платежів. Письмове повідомлення надіслано поштою 21 січня 2015 року (а.с.13, 13 зворот).

Позов до суду про стягнення за Договором про надання споживчого кредиту №2003022405 від 16 березня 2013 року заборгованості в загальній сумі 22596,38 грн. подано ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 25 січня 2017 року.

Таким чином, отримання згоди ОСОБА_3 на заміну кредитора у зобовязанні законом не передбачено; ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як новий кредитор виконав обовязок щодо письмового повідомлення ОСОБА_3 як боржника про заміну кредитора у зобовязанні в порядку відступлення права вимоги на підставі Договору факторингу №22/12/14/1-1 від 22 грудня 2014 року, підтвердженням даного є надіслання письмового повідомлення поштою на адресу ОСОБА_3

Доводи ОСОБА_3 про те, що не отримувала поштового відправлення, не позбавляють ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимагати виконання ОСОБА_3 зобовязання за кредитним договором. Частина 2 статті 516 ЦК України ризики від не повідомлення боржника про заміну кредитора у зобовязанні покладає на кредитора, оскільки виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові вважається належним виконанням. Тобто, неотримання ОСОБА_3 надісланого їй письмового повідомлення про заміну кредитора відступленням вимоги не звільняло ОСОБА_3 від виконання обовязків за кредитним договором первісному кредиторові як то ПАТ «ОТП Банк», в даному ж випадку ОСОБА_3 на дату відступлення вимоги вже мала прострочені платежі та, відповідно, заборгованість, після заміни кредитора у зобовязанні ОСОБА_3 не здійснювала платежів ні на рахунок ПАТ «ОТП Банк» як первісного кредитора, ні на рахунок ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як нового кредитора.

ОСОБА_3 не надала доказів виконання нею обовязків за Договором про надання споживчого кредиту №2003022405 від 16 березня 2013 року після відступлення ПАТ «ОТП Банк» права вимоги на підставі Договору факторингу №22/12/14/1-1 від 22 грудня 2014 року, відтак, зобовязання ОСОБА_3 є не виконаними, право нового кредитора ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає захисту стягненням з ОСОБА_3 заборгованості в загальній сумі 22596,38 грн.

ОСОБА_3 є інвалідом другої групи безстроково (довідка МСЕК від 3 серпня 2015 року), відтак, в силу пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» має пільги щодо сплати судового збору (а.с.42).

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2017 року скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЕДРПОУ 36789421) за Договором про надання споживчого кредиту №2003032405 від 16 березня 2013 року заборгованість станом на 24 листопада 2016 року за кредитом 14564 грн. 08 коп., за відсотками в сумі 2023 грн. 85 коп., з комісії в сумі 5828 грн. 45 коп., а всього заборгованість в загальній сумі 22596 грн. 38 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2