Рішення № 69585318, 10.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4408/17

Номер справи місцевого суду: 522/20275/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Колеснікова Г.Я.,

суддів Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Ярахмедова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3, про визнання договору банківського вкладу (депозиту) дійсним та стягнення коштів,за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, зазначивши, що 18 лютого 2015 року між ним та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращій від Миколая», згідно з умовами якого розмір вкладу склав 5 100 дол. США за процентною ставкою 5,5 % річних на строк до 19 травня 2015 року.

Додатковою угодою до договору від 18 лютого 2015 року сторони домовилися викласти пункт 1.8 ст. 1 договору банківського вкладу (депозиту) в наступній редакції : «1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п.5.11. правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення сторонами цього договору не буде здійсненно зарахування (перерахвання) коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений (т.1.а.с.81)

На виконання умов договору з рахунку №26201702855835, який належав ОСОБА_4 та був відкритий у ПАТ «Дельта Банк», перераховано 5100 дол. США на депозитний рахунок ОСОБА_2 № 26307113012161.

Посилаючись на те, що він виконав свої зобовязання за договором депозиту, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовився повернути йому кошти за вкладом, позивач просив суд :

-визнати дійсним договір банківського вкладу (депозиту) від 18 лютого 2015 року, що укладений між ним та ПАТ «Дельта Банк»,

-стягнути з ПАТ«Дельта Банк» за договором банківського вкладу (депозиту) 136 976,38 грн. та нараховані відсотки на його користь, станом на 02 березня 2015 року (т.1а.с.2-5).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано дійсним договір банківського вкладу (депозиту) від 18 лютого 2015 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ«Дельта Банк».

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 за договором банківського вкладу (депозиту) від 18 лютого 2015 року 5100 дол. США, що еквівалентно 136976,38 грн.(т.1а.с.212-219).

В апеляційній скарзі ПАТ«Дельта Банк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що суд не застосував до правовідносин сторін Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом та має пріоритет перед іншими нормами законодавства під час тимчасової адміністрації та ліквідації банків, тому дійшов до помилкового висновку про стягнення коштів за договором банківського вкладу в період дії тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ«Дельта Банк» (т.1 а.с.224-236).

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у позові з таких підстав.

Позивачем заявлені вимоги до ПАТ «Дельта Банк» про:

- визнання дійсним договору банківського вкладу (депозиту) від 18 лютого 2015 року, що укладений між ним та ПАТ «Дельта Банк»,

-стягнення з ПАТ«Дельта Банк» за договором банківського вкладу (депозиту) 136 976,38 грн. та нараховані відсотки на його користь, станом на 02 березня 2015 року.

І саме ці вимоги повинен вирішити суд.

В матеріалів справи знаходяться договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращій від Миколая» від 18 лютого 2015 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» та додаткова угода до договору від 18 лютого 2015 року між цими же сторонами (т.1.а.с.81-82).

В установленому законом порядку ці правочини недійсними не визнані.

Тому вимоги позивача про визнання у судовому порядку дійсним договору банківського вкладу (депозиту) від 18 лютого 2015 року, що укладений між ним та ПАТ «Дельта Банк», який не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо вимог позивача про стягнення з ПАТ «Дельта Банк» за договором банківського вкладу (депозиту) 136 976,38 грн. та нарахованих відсотків на його користь, станом на 02 березня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

3 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних Фонд запровадив тимчасову адміністрацію і розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини пятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Суд ці положення Закону не врахував, не звернув уваги на те, що з 3березня 2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку.

Оскільки у банку введено тимчасову адміністрацію та запроваджено процедуру ліквідації, що унеможливлює стягнення коштів за договором банківського вкладу (депозиту), аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги позивача про стягнення з ПАТ«Дельта Банк» за договором банківського вкладу (депозиту) 136 976,38 грн. та нарахованих відсотків на його користь, станом на 02 березня 2015 року, задоволенню не підлягають.

Тому колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції від 10 березня 2017 року з постановленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст.303,304, п. 2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2017 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у позові до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3, про визнання договору банківського вкладу (депозиту) дійсним та стягнення коштів.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5