Ухвала суду № 69584919, 10.10.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13251/16-а

Провадження № 2-ар/522/42/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді – Бойчука А. Ю.

при секретарі – Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі ОСОБА_1 про роз’яснення постанови суду від 12.08.2016 року по справі №522/13251/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі ОСОБА_1 відповідно до якої заявник просить роз’яснити постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2016 року по справі № 522/13251/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії а саме роз’яснити – період виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2017 року по справі № 522/13251/16-а, а саме виплату пенсії після 24.10.2016 року здійснювати з урахуванням постанови чи із розрахунку попереднього розміру пенсії до виконання постанови.

В судове засідання сторони не з’явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду питання про роз’яснення рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява представника Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Зазначена стаття наводить на висновок, що роз'ясненим може бути судове рішення лише у разі, якщо при цьому не зміниться зміст такого рішення.

Проте суд вважає за доцільне зазначити, що статтями 22,92 Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого в рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Виходячи з вищевказаного суд не вправі змінити зміст рішення або розв'язати нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні, а так як позивач просить по суті вирішити нові питання які не досліджувалися при ухваленні постанови по справі №522/13251/16-а, тому в задоволенні заяви про роз’яснення постанови слід відмовити.

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі ОСОБА_1 про роз’яснення постанови суду від 12.08.2016 року по справі №522/13251/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: А. Ю. Бойчук