Постанова № 69584537, 13.10.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1304/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Грин-Лумей В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виноградівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 18 жовтня 2017 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Берегівського відділення Виноградівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (13 жовтня 2017 року замінено неналежного відповідача (Берегівське відділення Виноградівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області) на належного - Виноградівську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області, далі - відповідач, Виноградівська ОДПІ), яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ від 23 травня 2014 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Берегівською ОДПІ Головного управління Міндоходів (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, в подальшому внаслідок реорганізації увійшла до складу Виноградівської ОДПІ як структурний підрозділ - Берегівське відділення Виноградівської ОДПІ) дійшла помилкового висновку про порушення позивачем вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме: не включення до складу загального річного оподатковуваного доходу і недекларування отриманого доходу у 2012 році у вигляді додаткового блага в розмірі 637933,14 грн., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 105873, 43 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, якою просив розглядати справу без його участі, та у відповідності до ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач надав суду заперечення на позов, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що перевіркою встановлено отримання позивачем у 4 кварталі 2012 року додаткового блага внаслідок анулювання боргу на суму у розмірі 637933,14 грн. позивача було повідомлено про анулювання боргу шляхом надання особисто під підпис повідомлення від 28.09.2012 року. Однак, у поданій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік позивачем, всупереч пп. "д" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України не відображено доходу з податку на доходи фізичних осіб на суму прощеного (анульованого) боргу у розмірі 637933,14 грн. Таким чином, висновки акта перевірки та оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірними.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 серпня 2007 року між позивачам та ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" укладено кредитний договір № 014/4060/82/34214, відповідно до якого ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" надав позивачу кредитні кошти в розмірі 70000,0 доларів США.

Листом ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" від 16 жовтня 2012 року позивача під підпис повідомлено про анулювання заборгованості у розмірі 637933,14 грн. та ознайомлено зі змістом підпункту "д" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

З 08 травня 2014 року по 14 травня 2014 року Берегівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 рік, правильності нарахування, обчислення та за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 16 травня 2014 року за № 96-1700/НОМЕР_2.

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у вигляді не включення до складу загального річного оподатковуваного доходу і недекларування отриманого доходу у 2012 році у вигляді додаткового блага в розмірі 637933,14 грн., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 105873,43 грн.

На підставі акту перевірки Берегівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2014 року № НОМЕР_1, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 132341,78, в тому числі основне зобовязання 105873,43 грн. та штрафні (фінансові) санкції 26468,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку з доходів фізичних осіб, зокрема є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 163.1 п. 163 ст. 163 ПК України обєктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

За змістом п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Вказане положення містить застереження, згідно з яким якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З аналізу наведених законодавчих положень у їх системному зв'язку, суд приходить висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податку за наявності таких умов:

- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору;

- включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

При цьому, наведеними положеннями закріплено оподаткування саме суми боргу, яка анульована кредитором. Будь яких застережень про те, які саме суми можуть входити до її складу, зокрема основний борг, нараховані проценти або пеня, не має.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі № К 800/42518/15 (№ 809/569/14).

Як вже встановлено судом, ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" було здійснено анулювання заборгованості позивача по пені у розмірі 637933,14 грн.

Про вказане анулювання заборгованості позивач був повідомлений особисто, що підтверджується його підписом на листі повідомленні від 16 жовтня 2012 року. У вказаному повідомленні, банком було повідомлено позивача про те, що вказана сума анульованого боргового зобовязання буде включена до податкового розрахунку доходу, нарахованого на його користь як позичальника, зі підсумками звітного періоду, в якому боргове зобовязання було анульовано.

Факт включення суми анульованого боргу позивача перед банком у розмірі 637933,14 грн. до звіту 1 ДФ за ІV квартал 2012 року підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (форма 1 - ДФ).

У звязки з цим, суд приходить висновку, що у позивача виник обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу, та така анульована заборгованість, включається до його річного оподатковуваного доходу як отримане додаткове благо.

При цьому, твердження позивача про те, що йому нічого не було відомо про проведення перевірки, спростовуються його підписом на наказі про проведення позапланової перевірки.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23 травня 2014 р. відповідає податковому законодавству, чинному на його момент прийняття, а тому не підлягає скасуванню.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виноградівською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 55, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виноградівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_3