Постанова № 69584481, 11.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 р. Справа №805/2972/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О., розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Лівобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Лівобережне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України Про науку і науково-технічну діяльність та сумою пенсій, обчислених згідно з іншими законодавчими актами за період з квітня по червень 2017 року у сумі 13 545,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що колишньому працівнику Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь - ОСОБА_1 як науковому працівнику призначена пенсія відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність. Підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках. Відповідач у встановлені законодавством строки не відшкодовував різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року у сумі 13 545,57 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Через відділ документообігу та архівної роботи суду від позивача отримано клопотання, де він просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також розглянути справу без участі представника управління.

Представник відповідача до суду не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідач надав заперечення на позовну заяву, в обґрунтування яких зазначив, що ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь не значиться в переліку наукових установ, не є такою, не має наукового напрямку роботи, відповідної атестації не проходило, а отже не має відшкодувати спірну суму коштів.

З урахуванням ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вважає за можливе провести судове засідання без здійснення фіксування звукозаписувальними технічними засобами та розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРОПУ 00191158 за адресою: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Лепорского, будинок 1, що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя № 2а-12427/10 від 11.02.2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/115/11/0519 встановлено, що з 08.02.1971 р. до серпня 2001 року ОСОБА_1 працював на металургійному комбінаті Азовсталь (в подальшому - Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»), де займав посаду керівника групи в сталеплавильній лабораторії, виконуючого обовязки начальника сталеплавильної лабораторії, начальника центральної заводської лабораторії, начальника центральної лабораторії комбінату, заступника технічного директора з технології та іспитам, начальника центральної лабораторії комбінату. 25.12.1970 р. позивачу присвоєно наукова ступінь кандидата технічних наук, а з 16.09.1992 р. доктор технічних наук. Наказом № 320/к від 10.08.2001 р. позивача звільнено з роботи за власним бажанням у звязку з переходом на пенсію за науково-технічну діяльність за ст. 38 КЗпП України.

Позивачем у період з квітня по червень 2017 року виплачено ОСОБА_1 пенсію, призначену йому відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

На адресу підприємства позивачем надсилало повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в загальному розмірі 13 545,57 грн., про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Внаслідок невідшкодування відповідачем різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за спірний період, за ним, за твердженнями позивача, виникла заборгованість у сумі 13 545,57 грн., що підтверджується карткою особового рахунку підприємства.

При прийнятті рішення у справі суд виходить з наступного.

У спірний період (з квітня по червень 2017 року) дані правовідносини врегульовані Закон України Про науково та науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року № 848-VIII (далі - Закон № 848, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 848 визначено, що науковий працівник - це науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.

Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону № 848 різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною девятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Згідно ч. 19 ст. 37 Закону № 84 Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно з цим Законом, недержавних університетів, академій, інститутів, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, які знаходяться на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджені Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Дія цієї статті також поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників, які працюють у міжнародних наукових організаціях, членом яких є Україна, відповідно до міжнародних договорів України, за умови добровільної сплати страхових внесків відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" відповідно до договорів про добровільну участь, укладених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, з такими підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними).

Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Матеріали справи містять докази надіслання відповідачу повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про науково - технічну діяльність і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на суму 13 545,57 грн.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що підставою для відшкодування підприємством різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, є підтвердженням наукового напряму роботи шляхом його атестації.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь не є науковою установою та відповідно до довідки з ЄДРПОУ здійснює господарську діяльність у сферах: чорна металургія; стальне лиття; виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесені до інших угрупувань; обробка металевих відходів та лому чорних металів; інші види оптової торгівлі; виробництво механічних передач загального машинобудівельного призначення.

Суд зазначає, що позивачем не доведено здійснення відповідачем наукової діяльності та проходження останнім відповідної атестації, у порядку ст. Закону № 848, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування товариством різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вказаним Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 69-71, ст. 86, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Лівобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсій відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 17 жовтня 2017 року.

Суддя Арестова Л.В.