Рішення № 69580913, 09.10.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017р. Справа № 914/1520/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: до відповідача:Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м.Львів ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, м.Львів про: стягнення 120824,00 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Зарицька О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність в матеріалах справи).

Права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України, суд розяснив представникам сторін. В порядку ст.20 ГПК України заяви від сторін до суду не надходили.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м.Львів до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, м.Львів про стягнення 120824,00 грн.заборгованості.

Ухвалою суду від 25.07.2017р. за даним позовом порушено провадження, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.09.2017р. та відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позову до прийняття рішення по справі. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвалою суду від 13.09.2017р. продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 09.10.2017р.

06.10.2017р. за вх..№33912/17 відповідач подав відзив на позовну заяву від 03.10.2017р. №01-6518/01-05 з додатковими документи, який судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2017р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та наданих суду поясненнях. Ствердив, зокрема, що на виконання умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області 26.03.2015 року, ДП Львівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України надано відповідачу протягом січня-березня 2016 року послуги (виконано роботи), які останнім у встановлений договором строк не оплачено, що зумовило звернення позивача до суду із відповідною позовною заявою про стягнення 120824,00 грн. боргу. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2017р. проти позову заперечив з мотивів, наведених у поданому ним відзиві 03.10.2017р. №01-6518/01-05 (вх.№33912/17 від 06.10.2017р.) та наданих суду поясненнях. Зокрема, ствердив, що роботи по перелічених у позовній заяві актах на суму 120824,00 грн. виконані не по договору №13-03/15 від 26.03.2015р., а за відсутності бюджетного фінансування ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області не порушено взяті на себе за договором зобовязання за виконані роботи (отримані послуги), відтак, у задоволенні позову просив відмовити.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

Дочірнє підприємство Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (надалі - ДП Львівський облавтодор; Підрядник) та ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області (надалі - САД у Л/о; Замовник) 26.03.2015 року уклали Договір № 13-03/15 на закупівлю послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Львівської області: автомобільні дороги Пустомитівського, Городоцького районів (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, Підрядник зобовязується у 2015 році надати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Львівської області: автомобільні дороги Пустомитівського, Городоцького районів згідно Технічних вимог - Додаток № 1, що є невідємною частиною Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги в межах затверджених фінансових планів, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів.

Позивач стверджує, що на підставі Договору № 13-03/15 ДП Львівський облавтодор (філія Пустомитівська РАД) виконало роботи (надало послуги) на суму 120824,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року на суму 871,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 1 638,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 5 316,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 11 268,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 27 088,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 25 435,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 3 161,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 3 174,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 4 448,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 4 166,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 4 166,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 2 788,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 2 090,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 2 100,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 4 426,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року на суму 22 855,00 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що неоплаченими за договором № 13-03/15 є виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 120824,00 грн.

Позивач зазначає, що вищезгадані акти підписані представником ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, завірені печатками; роботи прийняті без зауважень та претензій до підрядника; в актах виконаних робіт міститься посилання на Договір від 26.03.2015 року № 13-03/15.

Листом від 18.04.2016 року № 05-5/614 ДП Львівський облавтодор зверталось до ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області про здійснення оплати вищезгаданих робіт (послуг). При цьому, Листом від 20.04.2016 року № 01Н-1829/18-06 ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області підтвердила виконання вищеописаних робіт (надання послуг) та вказала, що їх неоплата спричинена відсутністю бюджетного фінансування.

Відповідач, однак стверджує, що за відсутності бюджетного фінансування, відсутнє й порушення зобовязання щодо оплати послуг, стягнення суми заборгованості за які і є предметом спору у даній справі.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

На підставі ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Зазначена норма кореспондує ч.1 ст.318 ГК України.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Так, у договорі на закупівлю послуг сторони погодили його ціну (п.3.1), що ціна даного договору є динамічною (п.3.2), а також те, що фінансування послуг здійснюється за рахунок бюджетних коштів (при надходженні коштів від головного розпорядника), які передбачені на поточний рік згідно з планом фінансування головного розпорядника коштів (п.4.1) й визначено суму зобовязань замовника за кошти державного бюджету (п.4.3), що протягом строку дії договору неодноразово коригувалась шляхом підписання додаткових угод між ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області та Дочірнім підприємством Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

Із комплексного аналізу вказаних умов договору можна зробити висновок про те, що лише частина виконаних робіт фінансується з державного бюджету.

У договорі сторони погодили такий порядок оплати, за яким зобовязання замовника за даним договором виникають в разі наявності та виключно в межах затверджених бюджетних призначень, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів (п.5.3). Як вже зазначалось, замовник здійснює щомісячну оплату за надані послуги в межах надходження бюджетних коштів на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ №3), підписаних сторонами (п.5.4). Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після предявлення підрядником рахунка на оплату послуг та після підписання сторонами акта наданих послуг або поетапної оплати замовником наданих послуг в порядку встановленому даним договором. До рахунка додаються належним чином оформлені акти (форма КБ-2в, КБ-3), підписані сторонами, реєстри, підсумкові відомості ресурсів та інші необхідні документи (п.п.5.5;5.6). Замовник подає на оплату в органи Державного казначейства надані послуги в 5-ти денний термін з моменту надходження бюджетних коштів (п.5.9). При відсутності фінансування підрядник має право надавати послуги за власні кошти та не виставляти судові претензії у разі затримки фінансування з боку замовника (п.5.11).

У поданому відзиві відповідач покликається на те, що позивач не повідомляв відповідача щодо необхідності проведення таких додаткових робіт, тим більше позивач не звертався до відповідача щодо укладення будь-яких додаткових угод на збільшення ціни договору, в звязку з проведенням додаткових робіт. Відтак, стверджує, що зазначені вище послуги (роботи), які є предметом спору, не оплачено зважаючи на відсутність передбачених бюджетних фінансувань. Відповідач вважає, що порушення умов договору зі сторони ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, з огляду на таке, відсутні, а тому, позивачем безпідставно заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості на суму 120824,00грн.

Суд звертає увагу на те, що незважаючи на перевищення вартості робіт понад встановлені додатковою угодою №7, відповідач, листом №01н-1829/18-06 від 20.04.2016р., підтвердив необхідність виконання позивачем робіт на замовлення ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, в тому числі й по договору №13-03/15, одночасно повідомивши про неможливість їх оплати, у звязку з недостатнім фінансуванням у 2016 році. Беручи до уваги вищенаведене, суд відхиляє зазначені твердження відповідача виходячи також і з того, що незважаючи на посилання відповідача на відсутність надходження коштів на рахунки ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеної обставини до матеріалів справи не долучено. Проаналізувавши умови договору, суд прийшов до висновку, що незважаючи на фінансування передбачених договором №13-03/15 від 26.03.2015р. робіт із Державного бюджету, обовязок з їх оплати в повному обсязі покладено на відповідача.

Між сторонами укладено двосторонній договір підряду. Роботи, згідно Договору виконані підрядником і прийняті замовником без зауважень та претензій, що підтверджують наявні у справі акти приймання виконаних будівельних робіт.

Окрім того, у п.5.11 договору сторони погодили, що після надання підрядником послуг за власні кошти (при відсутності фінансування) та прийняття їх замовником згідно оформлених належним чином актів (форми КБ-2в, КБ-3), замовник зобовязується оплатити надані послуги у загальному порядку, встановленому даним договором.

Як встановлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).

У відповідності до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 Постанови №14 від 17.12.2013р. розяснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобовязань, взятих на себе за договором. Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено у Постанові Верховного суду від 15.05.2012р. по справі № 11/446. Також в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011).

Суд звертає увагу на те, що відсутність чітко визначеного порядку відшкодування вартості послуг, наданих замовником за власні кошти за відсутності фінансування замовника, не може свідчити про відсутність такого обовязку у відповідача зважаючи на відсутність бюджетних асигнувань.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач у позовній заяві як на підставу позовних вимог про стягнення з відповідача 120824,00 грн. заборгованості за виконані роботи (філія Пустомитівський ДЕД) посилається на акти приймання виконаних будівельних робіт: за січень 2016 року на суму 871,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 1 638,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 5 316,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 11 268,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 27 088,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 25 435,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 3 161,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 3 174,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 4 448,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 4 166,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 4 166,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 2 788,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 2 090,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 2 100,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 4 426,00 грн.; за березень 2016 року на суму 22 855,00 грн.

Суд оглянув в судовому засіданні надані представником позивача акти приймання виконаних будівельних робіт у січень-березні 2016 року (філія Пустомитівський ДЕД).

Відтак, позивачем виконано по Договору №13-03/15 від 26.03.2015 року, однак відповідачем не оплачено будівельні роботи на суму 120824,00 грн.

Суд, враховуючи вищенаведені норми законодавства та умови договору та додаткових угод до нього, у звязку з відсутністю доказів оплати відповідачем виконаних позивачем на підставі Договору робіт не зважаючи на предявлення позивачем вимоги про виконання такого зобовязання ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області у визначений строк, прийшов до висновку, що вимога ДП Львівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України про стягнення з відповідача 120824,00 грн. підлягає до задоволення.

Також суд звертає увагу відповідача, що п.5.11 договору передбачено право, а не обовязок підрядника не виставляти судові претензії у разі затримки фінансування з боку замовника. Окрім того, відповідно до ч.3 ст.1 ГПК України, угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат між сторонами, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 25.07.2017р., враховуючи клопотання позивача, зважаючи на його майновий стан, надано відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Водночас, виходячи із задоволеного розміру позивних вимог, зазначеної ДП Львівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України 120824,00 грн. та встановленої пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору, за звернення до господарського суду із вказаною позовною заявою майнового характеру підлягав до сплати судовий збір в розмірі 1812,33 грн.

У п.3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. розяснено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі в розмірі 1812,36 грн. та стягнути зазначений судовий збір в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області (м.Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; код ЄДРПОУ 25253009) на користь Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (м.Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; код ЄДРПОУ 31978981) 120824,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області (м.Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; код ЄДРПОУ 25253009) 1812,36 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 17.10.2017р.

Суддя Кітаєва С.Б.