Рішення № 69579919, 03.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017Справа №910/5981/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція"

До Державної фіскальної служби України

про стягнення грошових коштів та внесення змін до договору

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися.

від відповідача: Щеглова Л.В. - за довіреністю № 99-99-10-17/124 від 14.03.2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про стягнення 1 369 058,53 грн., з яких 281 255,54 грн. процентів річних, 1 087 802,99 грн. інфляційних втрат, та про внесення змін до договору № 121 від 10.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 121 від 10.07.2015 року в частині здійснення попередньої оплати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, за наявності якої позивачем нараховані проценти річних та інфляційні втрати. Крім цього, позивач просить суд внести зміни до укладеного між Державною фіскальною службою України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" договору № 121 від 10.07.2015 року, виклавши п. 17.1 цього договору у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків та гарантій до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/5981/17 та розгляд справи призначено на 17.05.2017 року.

В судовому засіданні 17.05.2017 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України судом було оголошено перерву до 24.05.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом розгляд справи відкладено на 07.06.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 року за клопотанням представника позивача судом продовжено строк розгляду спору у справі № 910/5980/17 на 15 днів та відповідно, оголошено перерву в судовому засіданні до 11.07.2017 року.

За ініціативою позивача в судовому засіданні 11.07.2017 року судом оголошено перерву до 01.08.2017 року, 01.08.2017 року до 29.08.2017 року, 29.08.2017 року до 06.09.2017 року, 06.09.2017 року до 03.10.2017 року відповідно.

В судові засідання 17.05.2017 року, 07.06.2017 року, 11.07.2017 року, 01.08.2017 року, 29.08.2017 року, 06.09.2017 року з'явились уповноважені представники сторін.

В судове засідання 24.05.2017 року з'явився уповноважений представник позивача, представник відповідача - не з'явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 03.10.2017 року позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника ТОВ «Холдингова компанія «Енергомонтажвентиляція» б/н від 06.09.2017 року.

В судове засідання 03.10.2017 року з'явився уповноважений представник відповідача, представник позивача - не з'явився.

17.05.2017 року через канцелярію суду відповідачем поданий відзив на позов б/н від 16.05.2017 року, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи при цьому про перерахування на виконання умов укладеного між сторонами договору Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" попередню оплату у розмірі 5 466 346,55 грн. - 107.08.2015 та 1 608 895,51 грн. - 09.11.2015, та яка внаслідок невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором останнім в подальшому була повернута 30.11.2015 року та 30.12.2015 року на рахунок відповідача, що підтверджується відповідним доказами. Отже, за твердженнями відповідача, підстави для застосування до відповідача передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України відповідальності відсутні. Окрім того, відповідач посилається на відсутність правових підстав для внесення змін до спірного Договору, оскільки термін останнього закінчився 30.06.2016 року. Відзив разом з доданими до нього документами судом долучений до матеріалів справи.

Представником позивача в судовому засіданні 07.06.2017 року подано заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 07.06.2017 року, в якій позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 100,00 грн., в тому числі 50,00 грн. - 3% річних та 50,00 грн. інфляційних втрат, а також внести зміни до договору №121 від 10.07.2015 року. Крім цього, у вказаній заяві позивач просить суд повернути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 18935,88 грн. Заява разом з доданими до неї документами судом долучена до матеріалів справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова №18) під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

27.09.2017 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання б/н від 27.09.2017 року, в якому позивач просить суд розглянути справу без участі представника ТОВ «Холдингова компанія «Енергомонтажвентиляція» та підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Клопотання судом долучено до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних у матеріалах справи, на час проведення судового засідання 03.10.2017 року позивачем та відповідачем суду не надано.

У відповідності до п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд доходить висновку, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та здійснити розгляд справи без участі представника ТОВ «Холдингова компанія «Енергомонтажвентиляція» за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2017 року проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 03.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 10 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (позивач у справі, підрядник за договором) та Державною фіскальною службою України (відповідач у справі, замовник за договором) був укладений Договір № 121 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору за кошти замовника, отримані за Грантовим договором - Зовнішня діяльність Європейського Союзу MIS ETC 985, власними та залученими силами і засобами, виконати роботи з "Реконструкції автомобільного пункту пропуску "Дяківці" Чернівецької області" 1 черга (далі - роботи), зазначені в Додатках № 2 - 3 до Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п.1.2 Договору об'єкт будівництва - автомобільний пункт пропуску "Дяківці", Чернівецької митниці, Герцаївського району, Чернівецької області (далі - об'єкт). Адреса розташування об'єкта: Чернівецька область, Герцаївський район, село Тернавка, урочище Таможня. Характер будівництва: реконструкція. Площа земельної ділянки в межах відводу землі: 1,2583 га. Площа територіх межах благоустрою: 0,433 га. Площа забудови: 822,0 кв.м. Загальна площа службово-виробничої будівлі: 710,20 кв.м.

Як визначено в п. 3.1 Договору, підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 7 днів з моменту отримання авансу згідно з Графіком фінансування робіт (Додаток № 5) та отримання належним чином оформленої проектно-кошторисної документації і завершити виконання робіт до 24.10.2015 року.

Підрядник зобов'язаний виконати роботи в строк, встановлений в календарному плані робіт. Роботи можуть виконуватись підрядником цілодобово за умови дотримання чинного законодавства України в нічний робочий час (п.3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору залежно від реального фінансування видатків замовник може в односторонньому порядку прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт (будівництва об'єкта) із наступним внесенням у порядку, визначеному п.п.17.3 Договору змін у Договір, у тому числі до календарного плану робіт, договірної ціни, графіка фінансування тощо, а підрядник зобов'язаний виконати такі рішення замовника.

Датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) (далі - акт виконаних робіт) (п.3.5 Договору).

Факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість використання будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3) (п.12.1 Договору).

Згідно п. 3.6 Договору строки виконання робіт подовжуються у наступних випадках, на час: виникнення обставин непереборної сили (п.3.6.1), невиконання чи неналежного виконання замовником своїх зобов'язань за договором або за чинним законодавством України (п.3.6.2), дії третіх осіб, які унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами (п.3.6.3), порушення строків фінансування (оплати виконаних робіт) більше ніж на 5 банківських днів (п.3.6.4), затримки строків поставки матеріальних ресурсів, у випадку здійснення її силами замовника (п.3.6.5).

У разі внесення змін до проектно-кошторисної документації, які можуть вплинути на строки виконання робіт, сторони підписують відповідну додаткову угоду про перегляд строків виконання робіт (п.3.7 Договору).

Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт згідно з календарним планом робіт (Додаток № 4) (п.9.1 Договору).

Як визначено сторонами в п. 2.1 Договору, ціна договору становить 23 584 13021 грн. (без ПДВ) (передбачаються звільнення від оподаткування податком на додану вартість згідно із п. 197.11 ст. 197 та п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України відповідно до реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги (МТД) від 17.04.2015 № 2982-01, згідно акцептованої пропозиції конкурсних торгів та Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкту, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1).

При цьому згідно п.2.2 Договору кошторис є твердим та підлягає зміні виключно з підстав визначених законодавством за погодженням сторін.

Сторони погодили, що в разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник не має права вимагати розірвання договору (п.2.3 Договору).

За умовами п.2.7 Договору керуючись п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" підрядник має право при зміні офіційного курсу гривні відношенню до іноземної валюти ініціювати перед замовником питання зміни договору у наступному порядку: при зміні офіційного курсу НБУ гривні по відношенню до євро, який вплине вартість матеріалів та обладнання, після підписання даного договору, підрядник надсилає замовнику проект додаткової угоди щодо зміни договору, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням таких змін. Замовник повинен протягом 5 (п'яти) днів розглянути відповідні пропозиції підрядника. У разі досягнення сторонами згоди щодо зміни договору (відсутності мотивованих зауважень щодо цього) сторони шляхом підписання додаткової угоди до цього договору змінюють договір. Ціна договору може змінюватися залежно від зміни офіційного курсу НБУ гривні (як у бік збільшення, так і в бік зменшення) без зміни обсягу закупівлі (п.2.7.1).

Фінансування та розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок підрядника. Згідно із Графіком фінансування робіт (додаток № 5 до договору) замовник здійснює попередню оплату, на підставі рахунку наданого підрядником, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок підрядника вказаний у договорі відповідно до п. п. 3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", у розмірі до 30 відсотків від вартості робіт на строк не більше 90 календарних днів (п.11.1 Договору).

Поряд із цим за умовами п.11.2 Договору у разі не виконання зобов'язань щодо поставки матеріалів та обладнання для виконання робіт, за якими здійснено попередню оплату, в строк вказаний у календарному плані робіт, підрядник повертає не використану попередню оплату в повному обсязі згідно абз. 2 п. 19 "Порядку державного фінансування капітального будівництва", і затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту надходження відповідної вимоги від замовника шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника вказаний у цьому договорі.

Підрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів на рахунок підрядника (п.11.3 Договору).

Згідно п. 17.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків та гарантій - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Договір може бути змінений тільки за згодою сторін, про що укладаються відповідні додаткові договори, угоди тощо, які стають невід'ємними частинами цього договору Під зміною договору сторони розуміють викладення його умов у новій редакції або внесення доповнень до цього договору (п.17.3 Договору).

В подальшому сторонами укладались Додаткові угоди до Договору щодо зміни строків виконання, графіку фінансування та ціни Договору.

Так, відповідно до Додаткової угоди №1 від 23.10.2015 року до Договору сторонами викладено в новій редакції Календарний план робіт та Графік фінансування робіт, в пункті 3.1 Договору слова та цифри «завершити виконання робіт до 24.10.2015 р.» замінено на: «завершити виконання робіт до 15.12.2015 р.».

Згідно Додаткової угоди № 2 від 31.12.2015 року до Договору відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та п.3.7 Договору сторони погодили продовження строку дії договору, у зв'язку з чим виклали п.2.1 Договору в наступній редакції: "Ціна договору у 2016 році становить 23 584 130,21 грн. (без ПДВ)», п.3.1 в наступній редакції: "Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт на протязі 7 днів з моменту отримання авансу згідно з Графіком фінансування робіт (Додаток № 5) та отримання належним чином оформленої проектно-кошторисної документації і завершити виконання робіт до 30.06.2016", у п.17.1 замінили цифри « 31.1.2.2015 р.» на « 30.06.2016 р.» та відповідно виклади в новій редакції Календарний план робіт (Додаток № 4) та Графік фінансування робіт (Додаток № 5) відповідно.

За умовами Додаткової угоди № 3 від 05.02.2016 року до Договору пункт 11.9 Договору викладено в наступній редакції: «Джерело фінансування - кошти Європейського Союзу, отримані Грантовим договором - Зовнішня діяльність Європейського союзу MIS ETS 985, зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України. Бюджетна програма КПКВ 3507010, КЕКВ 3142» тощо.

Як свідчать матеріали справи, Договір та Додаткові угоди №№ 1-3 підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача.

Судом встановлено за матеріалами справи, що на виконання умов Договору позивачем як замовником на підставі виставлених позивачем рахунків - фактур № 51 від 17.08.2015 року на суму 5 466 346,55 грн. та № 91 від 28.10.2015 року на суму 1 608 895,51 грн. було здійснено авансовий платіж у загальному розмірі 7 075 242,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 369 від 17.08.2015 року на суму 5 466 346,55 грн. та № 1832 від 09.11.2015 року на суму 1 608 895,51 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

В подальшому, як вбачається з наданих відповідачем виписок банку з рахунку замовника, 01.12.2015 року підрядником було повернуто замовнику 5 446 346,55 грн. попередньої оплати за договором та 31.12.2015 року - 1 608 895,51 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем виконані зобов'язання щодо здійснення передплати за Договором в розмірі, обумовленому сторонами на підставі укладеного між ними Договору та Додатків до нього, згідно виставлених позивачем рахунків - фактур, факт отримання передплати та повернення, а також їх розмір сторонами не заперечувався.

Судом встановлено за матеріалами справи, що листом № 1-02/104 від 16.03.2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач повідомив відповідача як замовника за Договором про готовність будівельно - монтажних робіт за Договором на 75%, просив замовника вжити заходів щодо фінансування та продовження терміну дії Договору і підписання відповідних додаткових угод.

За результатами розгляду вказаного листа Державна фіскальна служба України листом № 6922/6/99/99-03-03-15 від 04.04.2017 року відповідач повідомив підрядника про відсутність жодних актів приймання-передачі виконаних за Договором робіт, а також неможливість зміни істотних умов договору та продовження терміну дії спірного Договору після його закінчення згідно норм чинного законодавства України, зокрема, статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Таким чином, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач своїх зобов'язань щодо внесення передплати в сумі 5 466 346,55 грн. у строки та порядку, визначені умовами Договору, належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість з переплати перед позивачем за наведеним Договором, за наявності якої позивачем нараховані проценти річних в сумі 50,00 грн. та втрати від інфляції в сумі 50,00 грн., які просив суд стягнути з відповідача в поданій суду позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та §1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим; кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін, у разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом; підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати, у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Наразі, відповідні умови щодо визначення кошторису за Договором як твердого сторонами викладені в п.2.2 Договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Сторонами в пункті 11.1 Договору обумовлені умови оплати виконаних робіт, зокрема, згідно із Графіком фінансування робіт (Додаток № 5 до Договору) замовник здійснює попередню оплату, на підставі рахунку, наданого підрядником, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок підрядника вказаний у договорі відповідно до п.п. 3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", у розмірі до 30 відсотків від вартості робіт на строк не більше 90 календарних днів.

В свою чергу положеннями п.п.11.3, 11.4 Договору на підрядника покладений обов'язок використати попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів на рахунок підрядника, а також надати замовнику письмову інформацію про кількість і ціну придбаних матеріалів, конструкцій, виробів впродовж 7 (семи) робочих днів з дня закінчення терміну використання попередньої оплати. Невикористані суми попередньої оплати повертаються на розрахунковий рахунок Замовника не пізніше 90 днів з отримання оплати.

Отже, сторони у Договорі відповідно до розділу 11 узгодили, що попередня оплата здійснюється замовником на придбання матеріалів, конструкцій, виробів тощо.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання Договору платіжними дорученнями № 369 від 17.08.2015 року на суму 5 466 346,55 грн. та № 1832 від 09.11.2015 року на суму 1 608 895,51 грн. відповідачем як замовником було перераховано позивачу як підряднику попередню оплату.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач як замовник за Договором взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зокрема, перерахував передплату згідно умов Договору та Додаткових угод.

Як зазначалось вище, умовами укладеного між сторонами Договору (з урахуванням умов Додаткової угоди № 2 від 31.12.2015 року) передбачено, що підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 7 днів з моменту отримання авансу згідно з Графіком фінансування робіт (Додаток № 5) та отримання належним чином оформленої проектно-кошторисної документації і завершити виконання робіт до 30.06.2016 року.

Згідно п.11.5 Договору залік попередньої оплати замовником здійснюється в проміжних платежах у розмірі використаних матеріалів, обладнання, придбаних за рахунок авансу, згідно актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3), в окремих випадках на підставі актів приймання передачі обладнання, підписаних уповноваженими представниками сторін.

В свою чергу за умовами п.11.8 Договору розрахунки з підрядником здійснюються замовником лише після надання підрядником замовнику повного комплекту виконавчої документації, передбаченого для такого виду робіт чинним законодавством України, цим Договором та проектною документацією.

Тобто, остаточна оплата належним чином виконаних позивачем робіт обумовлена підписанням відповідних актів приймання - передачі виконаних робіт.

Як встановлено судом, жодного належного та допустимого доказу фактичного виконання обумовлених Договором робіт позивачем суду надано не було.

У разі невиконання зобов'язань щодо поставки матеріалів та обладнання підрядник повертає не використану попередню оплату в повному обсязі згідно абз. 2 п. 19 "Порядку державного фінансування капітального будівництва", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту надходження відповідної вимоги від замовника шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника вказаний у цьому Договорі (п.11.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вказаного пункту Договору в зв'язку з невиконанням підрядником договірних зобов'язань в частині використання перерахованої замовником попередньої оплати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт і матеріалів, попередню оплату, сплачену замовником, позивачем було повернуто відповідачу 30.11.2015 року та 31.12.2015 року відповідно.

Вказаний факт належним чином підтверджено матеріалами справи та позивачем не спростовано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В свою чергу Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 121 від 10.07.2015 року та Додаткових угоди до нього та/або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання з боку сторін відсутні.

Таким чином, оскільки судом не встановлено факту прострочення виконання відповідачем зобов'язання з внесення попередньої оплати позивачу (підряднику), а навпаки встановлено факт її належного перерахування відповідачем відповідно до графіка фінансування робіт до Договору та виставлених позивачем рахунків - фактур, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 50,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 50,00 грн. в зв'язку з простроченням внесення передплати за Договором спростовуються матеріалами справи та є безпідставними, отже, за висновками суду, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про внесення змін до договору №121 від 10.07.2015 року, укладеного між Державною фіскальною службою України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" та викладення п. 17.1 цього договору в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків та гарантій до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором", суд зазначає, що пунктом 3 статті 3 Цивільного кодексу України встановлено принцип свободи договору, який конкретизований у статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, закріпленим в частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

При цьому згідно п.17.3 Договору останній може бути змінений тільки за згодою сторін, про що укладаються відповідні додаткові договори, угоди тощо, які стають невід'ємними частинами цього Договору. Під зміною Договору сторони розуміють викладення його умов у новій редакції або внесення доповнень до цього Договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом встановлено за матеріалами справи, що спірний Договір було укладено сторонами згідно акцептованої пропозиції конкурсних торгів, на правовідносини сторін розповсюджував свою дію Закону України "Про здійснення державних закупівель" в редакції, чинній станом на дату укладення договору.

Так, статтею 40 цього Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі, 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок, 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті, дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

За приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як визначено сторонами в п.17.1 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 31.12.2015 року до Договору) строк дії спірного Договору - до 30.06.2016 року.

Також до 30.06.2016 року сторонами було продовжено строк завершення виконання робіт підрядником (п.3.1 Договору) та відповідно змінено Календарний план робіт та Графік фінансування робіт тощо.

Окрім цього, за умовами п.5.2 Договору на підрядника покладений обов'язок виконати роботи належно, у встановлені Договором строки, відповідно до проектної документації, та передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та Договором, належно виконані роботи.

При цьому датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за Актами приймання виконаних будівельних робіт (п. 3.5 Договору).

Згідно з п.п. 12.1, 12.2 Договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт та Довідки про вартість використання будівельних робіт та витрати. Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов'язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, Договором та/або законодавством.

Натомість всупереч умовам Договору позивачем на надано жодних доказів фактичного виконання умов останнього, в тому числі доказів надання замовнику Актів виконаних робіт та Довідок про вартість використання будівельних робіт та витрати.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із пропозицією про продовження строку дії Договору та з документально обґрунтованими вимогами про збільшення кошторису з огляду на приписи ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та п.п. 2.7, 2.7.1 договору в межах строку його дії - тобто до 30.06.2016 року.

З урахуванням наявних матеріалів справи та наданих сторонами доказів, посилання позивача на факт надсилання листа № 1-02/104 від 16.03.2017 року на адресу Державної фіскальної служби України з проханням щодо проведення незалежної експертної оцінки виконаних будівельно - монтажних робіт, зміни загальної ціни Договору, продовження терміну його дії та підписання відповідної додаткової угоди, як на пропозицію підрядника щодо зміни кошторису та строку дії Договору судом до уваги не приймаються, оскільки вказані документи надіслані позивачем після закінчення строку дії спірного Договору, а отже в розумінні приписів ст. ст. 180, 188 ГК України та ст. 631 ЦК України не розцінюються судом в якості пропозиції щодо зміни спірного Договору (істотних умов) та не вважаються судом належними доказами звернення позивача з такою вимогою, а тому не створюють правових наслідків для сторін Договору.

Інших доказів звернення ТОВ «Холдингова компанія «Енергомонтажвентиляція» до Державної фіскальної служби України з вимогами щодо зміни умов Договору позивачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на той факт, що Договір № 121 від 10.07.2015 року є таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а саме господарські зобов'язання між сторонами, що виникли на підставі вказаного Договору, припинилися, що, в свою чергу, унеможливлює внесення до нього будь-яких змін чи доповнень, суд приходить до висновку про відсутність підстав для внесення змін до Договору, строк дії якого закінчився 30.06.2016 року, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині також задоволенню не підлягають.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у випадку відмови в позові покладається на позивача.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01 листопада 2011 року Законом України "Про судовий збір" визначаються правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (від 21 грудня 2016 року №1801-VIII) установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі (для працездатних осіб): з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, згідно з п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви б/н від 10.04.2017 року, враховуючи зменшення розміру позовних вимог заявою позивача б/н від 07.06.2017 року, предметом даного позову є вимоги майнового та немайнового характеру, отже, сума судового збору має становити 3200,00 грн.(1600,00 грн.+1600,00 грн.).

Судом встановлено, що позивачем при подачі позову до суду платіжним дорученням № 5196 від 10.04.2017 року сплачено 22135,88 грн. судового збору, отже переплата складає 18935,88 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом тощо.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" з Державного бюджету України надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 18935,88 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про судовий збір" та ст. 22, 32, 33, 49, 82 - 85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (01030, м. Київ, вулиця І.Франка, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 38619034) 18 935 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 88 коп. - зайво сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 17.10.2017 року.