Рішення № 69579881, 10.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017Справа №910/13161/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ"

до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Віктор"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ "Банк національний кредит"

про стягнення 38 913 864,41 грн.

та

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2"

до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

про стягнення 18 052 405,71 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Войцехівський О.В., за довіреністю; Чугунов М.В., за довіреністю;

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Прийменко В.О., за довіреністю; Подлєснова Л.П., за довіреністю;

від третіх осіб без самостійних вимог - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (далі - ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - ПАТ "Компанія "Райз") про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.2014 у розмірі 38 913 864,41 грн., з яких: 25 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 357 138,88 грн. - заборгованість за процентами; 3 965,89 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 4 593 424,66 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 424,92 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів; 260 260,27 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 5 268,97 грн. - індекс інфляції за час прострочки зі сплати процентів; 8 689 380,82 грн. - індекс інфляції за час прострочки за кредитом; 1 000,00 грн. - штраф за порушення строків повернення кредиту відповідно до п.п. 3.36 та 4.3 кредитного договору; 3 000,00 грн. - штраф за порушення строків повернення процентів відповідно до п.п. 3.3.5 та 4.3 Кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі за № 910/13161/15.

Відповідно до письмових пояснень наданих відповідачем (а.с. 31 т.2) відповідач не заперечив факт наявності 25 000 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту перед ПАТ «Банк «Національний кредит». Разом з тим, відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на підставі ст. 233 ГК України.

У вересні 2015 року, під час розгляду справи №910/13161/15, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" (далі - ТДВ "Житлобуд-2"), подала до Господарського суду міста Києва позовну заяву до ПАТ "Компанія "Райз" про стягнення 18 052 405,71 грн.

Позов третьої особи з самостійними вимогами обґрунтовано тим, що 04.06.2015 на виконання прийнятих за договором поруки від 21.07.2014 зобов'язань ТДВ «Житлобуд-2» здійснено погашення простроченої заборгованості суми кредиту в сумі 18 352 405,71 грн. Таким чином, з огляду на положення ч.2 ст. 556 ЦК України, третя особа набула права кредитора у зобов'язанні за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.2014 в сумі 18 352 405,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2015 вказану позовну заяву ТДВ "Житлобуд-2" прийнято до спільного розгляду у справі №910/13161/15.

Щодо позовної заяви ТОВ «Житлобуд-2», то відповідач (ПАТ "Компанія "Райз") проти її задоволення заперечив в повному обсязі з тих підстав, що грошові кошти, які вимагає стягнути третя особа з самостійними вимогами, не знаходяться на рахунку ПАТ «Компанія «Райз» та не прийняті Банком в якості погашення заборгованості за кредитними договором, оскільки самі операції по оплаті сторновані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, послався на численні порушення умов Договору поруки ТОВ «Житлобуд-2», які призводять до неможливості підстав стверджувати про виконання третьою особою обов'язку поручителя та прямо вказують на відсутність необхідних юридичних фактів у ТОВ «Житлобуд-2» пред'являти регресні вимоги до ПАТ «Компанія «Райз».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2015 у справі №910/13161/15 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Компанія "Райз" на користь ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" 6 439 955,39 грн. - заборгованість за кредитом; 3 965,89 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів; 4 593 424,66 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 424,92 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів; 260 260,27 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 8 689 380,82 грн. - індекс інфляції за час прострочення по кредиту; 1 000,00 грн. - штраф за порушення строків повернення кредиту відповідно до п.п. 3.3.6 та 4.3 кредитного договору; 3 000,00 грн. - штраф за порушення строків повернення процентів відповідно до п.п. 3.3.5 та 4.3 кредитного договору. Стягнуто з ПАТ "Компанія "Райз" на користь ТДВ "Житлобуд-2" 18 052 405,71 грн. суми боргу. Провадження в частині стягнення з ПАТ "Компанія "Райз" на користь ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" 18 917 183,49 грн. припинено. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду від 16.10.2015 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 та рішення суду від 16.10.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2016 суддею І.І.Борисенко прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою суду від 02.08.2016 залучено до участі в розгляді справи №910/13161/16 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17).

Представник позивача підтримав подане раніше через загальний відділ діловодства суду клопотання про проведення судових експертиз, а саме просив суд призначити технічну експертизу документа - договору поруки від 21 липня 2014 року, укладеного між ПАТ "Банк Національний Кредит", ПАТ "Райз" та ТДВ "Житлобуд-2" та призначити почеркознавчу експертизу документа - договору поруки від 21 липня 2014 року, укладеного між ПАТ "Банк Національний Кредит", ПАТ "Райз" та ТДВ "Житлобуд-2" .

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання позивача про проведення судових експертиз.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні теж підтримала клопотання про проведення судових експертиз.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" заперечила про проведення судових експертиз в повному обсязі та підтримала подане через загальний відділ діловодства суду клопотання про виклик в порядку ст. 30 ГПК України для дачі пояснень щодо укладання договору поруки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для підтвердження або спростування підписання договору поруки та засвідчення підпису печаткою Банку, також просила суд відповідно до ст. 30 ГПК України викликати у судове засідання для дачі пояснень щодо підписання листа-вимоги від 28.05.2015 ОСОБА_11 для підтвердження або спростування підпису цього листа.

Ухвалою суду від 01.11.2016 викликано у судове засідання на 15.11.2016 о 09:30 год. для дачі пояснень щодо укладання договору поруки ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Викликано у судове засідання на 15.11.16 о 09:30 год. для дачі пояснень щодо підписання листа-вимоги від 28.05.2015 ОСОБА_11.

Ухвалами суду від 15.11.2016, від 29.11.2016 повторно викликано у судове засідання для дачі пояснень щодо укладання договору поруки ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Викликано у судове засідання для дачі пояснень щодо підписання листа-вимоги від 28.05.2015 ОСОБА_11.

Проте, викликані в порядку ст. 30 ГПК України для дачі пояснень посадові особи ОСОБА_9; ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не з'являлись на призначені судові засідання.

Ухвалою суду від 17.01.2017 зупинено провадження у справі №910/13161/15 до вирішення іншої пов'язаної з нею адміністративної справи №820/10573/15.

Ухвалою суду, суд поновив провадження у справі №910/13161/15 та призначив її розгляд на 06.06.2017.

У задоволенні клопотань про призначення судових експертиз суд відмовив за необґрунтованістю підстав станом на час нового розгляду справи №910/13161/15.

В процесі розгляду справи, судом задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінгарант" про заміну сторони позивача по справі. Ухвалою господарського суду від 06.07.2017 замінено у справі №910/13161/15 позивача Публічне акціонерне товариство "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінгарант". Залучено до участі у справі правонаступника кредитора (позивача) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінгарант".

Ухвалою суду від 13.07.2017 до участі у справі №910/13161/15 залучено ПАТ "Банк національний кредит" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Зобов'язано ПАТ "Банк національний кредит" надати суду виписки по рахункам ТДВ "Житлобуд-2" на які було зараховано грошові кошти Тимчасовим адміністратором ПАТ "Банк Національний кредит"; також зобов'язано для огляду в судовому засіданні надати оригінали розпорядження №24 від 28.08.2015 року та платіжне доручення №15352087 від 02 вересня 2015 року.

06.07.2017 відповідачем подано клопотання про визнання позовних вимог ТОВ «ФК «Фінгарант» до ПАТ «Компанія «Райз». В той самий час ПАТ «Компаіня «Райз» вважає, що самостійні вимоги ТДВ «Житлобуд-2» є незаконними та недоведеними, а тому їх не визнає та заперечує проти їх задоволення в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.07.2017 повторно зобов'язано ПАТ "Банк національний кредит" надати суду виписки по рахункам ТДВ "Житлобуд-2" на які було зараховано грошові кошти Тимчасовим адміністратором ПАТ "Банк Національний кредит" також для огляду в судовому засіданні оригінали розпорядження №24 від 28.08.2015 року та платіжне доручення № 15352087 від 02 вересня 2015 року.

02.10.2017 через відділ діловодства суду третьою особою були подані додаткові письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи і додатково надані сторонами докази, дослідивши обставини справи на дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 14.06.2016, оцінивши наявні докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 року між ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" та ПАТ "КОМПАНІЯ "РАЙЗ", укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-12ю/2014/2-1 (далі - Кредитний договір) зі змінами та доповненнями, відповідно до якого Позивач зобов'язався надавати Відповідачу кредит в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі до 45 000 000,00 гривень, із встановленою платою за користування кредитом у розмірі 23 проценти річних, графіком повернення кредиту, та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 29.01.2015 року.

Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору, сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

Сплату щомісячної комісії за ведення кредитної справи передбачено п. 1.2. Тарифного плану по кредитних операціях, викладеного у Додатку № 2 до Кредитного договору.

Позивачем виконано умови Кредитного договору відповідно до 2.1. Договору, перераховувались Відповідачу грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості, що підтверджується випискою по особовому рахунку та заявами Відповідача на видачу кредиту, наявними в матеріалах справи, та не заперечується Відповідачем.

Відповідачем в порушення умов Кредитного договору в термін до 29.01.2015 року не погашена заборгованість за кредитом та не сплачено проценти за користування наданими коштами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за Кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.2. Кредитного договору, у разі прострочення Відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених цим Договором та Тарифами, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених пп. 1.1.1, 2.4, 2.14.3, 3.2.5., 4.4., 5.4. цього Договору, Відповідач сплачує Кредитору пеню в розмірі 1 (одного) процента, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період виконання зобов'язань за цим Договором.

Договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 05.1-ю/2014/2-1 від 30.01.2014 року також було забезпечено заставою/іпотекою наступного майна: обладнання (сільськогосподарське обладнання) у кількості 184 одиниць згідно з переліком, що міститься у Додатку № 1 до договору застави обладнання № 4-1006/1-1 від 30.01.2014 року, що належить ПАТ "Компанія "Райз"; супермаркет продовольчих товарів, загальною площею 1376,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить ТОВ "КМ-Холдинг"; гуртівня самообслуги (літера В-2), загальною площею 1934,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ПАТ "Волиньбакалія"; земельна ділянка, площею 0,4112 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ПАТ "Волиньбакалія".

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3. Кредитного договору визначено, що у разі порушення Відповідачем вимог, зокрема, п.п 3.3.5. та 3.3.6. Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 1 000,00 гривень за кожен випадок.

Згідно з розрахунком Позивача, станом на 21.05.2015 року загальна заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить 38 913 864,41 гривень, з яких:

25 000 000,00 гривень - заборгованість за кредитом;

357 138,88 гривень - сума заборгованості за процентами;

3 965,89 гривень - сума пені за несвоєчасну сплату процентів;

4 593 424,66 гривень - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту;

424,92 гривень - 3% річних від простроченої суми процентів;

260 260,27 гривень - 3% річних від простроченої суми кредиту;

5 268,97 гривень - втрати від інфляції за час прострочки по сплаті процентів;

8 689 380,82 гривні - втрати від індекс інфляції за час прострочки по кредиту;

1 000,00 гривень - штраф за порушення строків повернення кредиту відповідно до

п.п. 3.3.6 та 4.3. Кредитного договору

3 000,00 гривень - штраф за порушення строків повернення процентів відповідно до п.п. 3.3.5 та 4.3. Кредитного договору.

30.06.2017 року між ПАТ "Банк Національний Кредит", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Брайко С.А. на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осбі» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування валів фізичних осіб №2222 від 31.05.2017 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Національний кредит»» та ТОВ "Фінасова компанія "ФІНГАРАНТ" (надалі - Новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги №1889.

Згідно умов даного договору, до нового кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ" переходить право вимоги за наступними договорами: Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.2014 року, що укладений між ПАТ "Банк Національний Кредит" (кредитор) та ПАТ "Компанією "Райз" («позичальник» з урахуванням договорів про внесення змін до основного договору; Іпотечний договір №04-1265/1-1 від 19.06.2014 року, що укладений між ПАТ "Банк Національний Кредит" та ПАТ "Волиньбакалія"; Іпотечний договір №04-1306/1-1 від 19.06.2014 року, що укладений між ПАТ "Банк Національний Кредит" та ПАТ "КМ-Холдинг"; Договір застави обладнання №04-1006/1-1 від 30.01.2014 року що укладений між ПАТ "Банк Національний Кредит" та ПАТ "Компанія Райз" з урахуванням договорів про внесення змін до основного договору; Договір поруки №04-1007/1-4 від 30.01.2014 року, що укладений між ПАТ "Банк Національний Кредит" та ОСОБА_13, з урахуванням договорів про внесення змін до основного договору.

В силу цього договору, до ТОВ "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ" також переходять права та обов'язки первісного кредитора по зобов'язаннях, що виникли з основних договорів, зокрема, права іпотекодержателя, заставодержателя, кредитора по договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2017 року проведено електронні торги, найменування активів (майна) лоту: право вимоги за кредитним договором № 05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.2014 року. За результатом яких ТОВ "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ" став переможцем (протокол №UA-EA- 2017-05-24-000014-a).

До матеріалів справи долучено оригінал платіжного доручення №5 від 30.06.2017, що підтверджує оплату за протоколом публічних торгів №UA-EA- 2017-05-24-000014-a від 08.06.2017р. в сумі 9 820 072, 00 грн.

На виконання умов Договору №1889 про відступлення права вимоги від 30 червня 2017 року, Позивач передав відповідно до Акта прийому-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ" всі документи, що підтверджували його права за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-12ю/214/2-1 від 31.01.2014, укладений між ПАТ "Банк Національний кредит" та ПАТ "Компанією "Райз".

В матеріалах справи міститься Акт прийому - передачі оригіналів документів; Акт прийому-передачі матеріалів кредитної справи ; Акт прийому-передачі матеріалів судових справ на виконання Договору №1889 про відступлення прав вимоги від 30.06.2017 року.

Отже, суду доведено факт переходу права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ" (Новий кредитор) відповідно до договору №1889 про відступлення прав вимоги від 30.06.2017 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах що існували на момент переходу цих прав.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ" набуло статус нового Кредитора за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.2014 року, що укладений між ПАТ "Банк Національний Кредит" (кредитор) та ПАТ "Компанією "Райз" (позичальник) з урахуванням договорів про внесення змін до основного договору.

21 липня 2014 року між товариством з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" (поручитель), Відповідачем - публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (позичальник), та позивачем - публічним акціонерним товариством "Банк Національний кредит" (кредитор) укладено Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель прийняв на себе зобов'язання перед позивачем (Кредитор) солідарно у повному обсязі відповідати за виконання відповідачем (позичальник) зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.14 (з усіма змінами та доповненнями до цього договору, як укладеними, так і тими, що будуть укладені в майбутньому, а саме: повернення суми кредиту (п. 1.1 Договору поруки від 21.07.14).

Зміст забезпеченого порукою зобов'язання: повернення кредиту на суму, що знаходиться на рахунку поручителя, але не більш ніж 18 500 000,00 (вісімнадцять мільйонів п'ятсот тисяч) гривень 00 коп. з кінцевим терміном повернення кредиту до 29.01.2015, або в інший термін дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту (п. 2.1., пп. 2.1.1. Договору поруки від 21.07.14).

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 14.06.2016 щодо перевірки належним чином обставин укладення між ПАТ «БАНК «Національний кредит», ПАТ «Компанія «Райз» та ТДВ «Житлобуд-2» трьохстороннього правочину - договору поруки від 21.07.2014, тоді як Банком та відповідачем заперечується цей факт, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 №910/12206/16 (за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит", Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" про визнання договору поруки від 21.07.2014 недійсним) у задоволенні позову відмовлено. Вказаним рішення суду встановлено відповідність умов спірного договору поруки від 21.07.2014 вимогам ст.ст. 553, 638 ЦК України. Вказане рішення суду не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили, а відповідно до ч.4 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені вказаним рішенням не доводяться знову у даній справі.

Відтак, обставина укладення трьохстороннього договору поруки від 21.07.2014, відповідно до приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України вважається доведеною суду в даному провадженні.

Разом з тим, змін до кредитного договору в частині кола осіб, які забезпечують виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором внесено не було.

Також, 05 червня 2015 року між ТДВ «Житлобуд-2 та ПАТ "Компанія "Райз" було укладено угоду про здійснення розрахунків, якою передбачено, що Поручитель на виконання умов Договору поруки від 21.07.2014 укладеного між Позичальником, Поручителем та Кредитором частково виконав забезпеченою договором поруки зобов'язання Позичальника, а саме здійснив погашення простроченої суми кредиту в розмірі 18 352 405,71 грн., а Позичальник зобов'язується повернути Поручителю сплачені Поручителем грошові кошти на умовах даної Угоди на поточний рахунок Поручителя.

Відповідно до п.2 Угоди про здійснення розрахунків, на виконання п. 3.1.6 Договору поруки сторони визначають строки та суми платежів, які позичальник повинен здійснити на користь Поручителя, в Графіку проведення рахунків (Додаток №1 до Угоди).

Платежі здійснюються позичальником в сумах та строках (термінах), передбачених графіком проведення розрахунків (Додаток №1 до Угоди) на банківський рахунок Поручителя, вказаного в розділі «Реквізити та підписи Сторін» (п.3 Угоди про здійснення розрахунків).

Додатком №1 до Угоди про здійснення розрахунків визначено графік проведення розрахунків.

Додатком №2 до угоди про здійснення розрахунків визначено перелік майна, що надається в заставу.

Таким чином, між Позичальником та Поручителем визначено графік (строки, суми платежів) та порядок погашення заборгованості утвореної виконанням поруки.

10 липня 2015 року та 31 липня 2015 року ПАТ "Компанія "Райз" здійснило часткове погашення заборгованості перед Позивачем на загальну суму 300 000,00 грн. на виконання угоди про здійснення розрахунків від 05.06.2015 року, про що свідчать платіжні доручення від 10.07.2015 №31208 на суму 100000,00 грн. та від 31.07.2015 №32496 на суму 200000,00 грн., а також банківські виписки по рахунку.

28 травня 2015 року начальник Харківського відділення ПАТ "Банк «Національний кредит" звернувся до третьої особи з листом-вимогою №58-11/162, яким повідомив Позивача про подання позову щодо стягнення із ПАТ "Компанія "Райз" заборгованості в розмірі 38 913 864,41 грн. за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 05.1-ю/2014/2-1 від 30.01.2014 року, та вимагав від позивача згідно договору поруки від 21.07.2014 року виконати взяті зобов'язання по погашенню суми кредиту у розмірі 18 500 000,00 грн. та перерахувати грошові кошти на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк «Національний кредит».

04 червня 2015 року Позивач надав банку через систему клієнт-банк платіжне доручення №3849 від 04.06.2015 року, на підставі якого банк цього ж дня перерахував грошові кошти в розмірі 18 352 405,71 грн. із рахунку Позивача на рахунок обліку простроченої заборгованості за кредитом ПАТ "Компанія "Райз".

Також, з матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями від 05.06.2015 третьою особою - ФГ "Віктор" здійснено перерахування грошових коштів на рахунки відповідача на суму 5 102 727,89 грн. та на суму 1 544 866, 40 грн. з призначенням платежу "за товар згідно з договором 1ФГ/05/15 від 27.05.15".

Згідно з приписом частини 2 статті 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами, виходячи з наступних підстав.

На підставі постанови Правління Національного Банку України від 05.06.2015 року №358 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015 року прийнято рішення № 114 про запровадження з 08.06.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" .

Відповідно до постанови Правління НБУ від 28.08.2015 № 563 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Національний кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 серпня 2015 № 159 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк національний кредит".

Згідно наказу №149 від 28.08.2015 Уповноваженою особою Фонду створено комісію щодо перевірки простроченого кредиту ПАТ «Райз».

28 серпня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Національний Кредит», видано розпорядження № 24 про здійснення вірного відображення обліку кредитної заборгованості ПАТ "Компанія "Райз".

Банком проведено сторно внутрішньобанківських проводок з погашення заборгованості по кредиту ПАТ "РАЙЗ" та вищезазначені кошти (18 352 405,71 грн. сплачені ТДВ «Житлобуд-2», 5 102 727,89 грн. та 1544 866,40 грн. сплачені ФГ «Віктор) 02.09.2015 року були повернуті на рахунки їх власників, відкриті у ПАТ "Банк Національний кредит".

У відповідності до п. 1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 254 від 18.06.2003, сторно - це спосіб виправлення помилок у регістрах бухгалтерського обліку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до регістру бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки, що можуть виникати під час математичних підрахунків, застосування облікової політики, неправильної інтерпретації фактів, помилкового зарахування та/або списання коштів за рахунками, неналежного виконання посадових обов'язків.

Даним пунктом Положення також визначено поняття операційної діяльності банку, яка становить собою сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку, проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Пунктом 8.17. вищевказаним Положенням №254 НБУ, застосування вивіряння як заходу внутрішнього бухгалтерського контролю передбачає регулярне і своєчасне порівняння записів в регістрах бухгалтерського обліку з первинними документами та/або відповідними активами тощо. Якщо виявлено розбіжності, то записи в регістрах бухгалтерського обліку слід привести у відповідність до первинних документів та/або наявних активів тощо (тобто, якщо відсутні документи, то утворюються безпідставно обліковані кошти і невідповідності у балансі. Така ситуація потребує виправлення. Наслідком такої операційної діяльності-вивірки якраз і виступає сторно як спосіб упорядкування обліку).

Банки обов'язково здійснюють контроль за дотриманням умов та строків проведення операцій, а також вивіряння: сум за транзитними рахунками та рахунками із сумами до з'ясування; залишків за рахунками дебіторської та кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку та внутрішньобанківськими операціями. Періодичність здійснення вивіряння залежить від обсягу та суми операцій, а також залишків за цими рахунками; залишків за рахунками, за якими протягом тривалого часу не було руху коштів; залишків та проведених сум за рахунками лоро, ностро; залишків за рахунками оборотних та необоротних активів (готівка, цінні папери, основні засоби тощо); сум, що обліковуються за позабалансовими рахунками (заставлених цінних паперів, отриманих/наданих гарантій, невикористаних кредитних ліній, акцептів, акредитивів тощо); правильності застосування цін, курсів та вартості активів.

За результатами вивіряння банк має визначити характер і суми розбіжностей; проаналізувати вивірені записи, перевірити їх обґрунтування. У разі потреби в бухгалтерські записи вносяться відповідні зміни шляхом сторнування та/або додаткових записів.

Якщо після дати балансу слід здійснити коригування відповідних активів і зобов'язань, то воно проводиться згідно з Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 № 373 (z1288-11), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.11.2011 за №1288/20026.

Виправлення помилкових записів щодо зарахування та/або списання коштів за рахунками клієнтів здійснюється згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.

Банки самостійно визначають порядок здійснення проводок щодо виправлення помилкових записів та формування документів за ними з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку.

Таким чином, 02.09.2015 Банком було здійснено виправну (сторно) проводку, сутність полягала у тому, щоб повернути назад на поточний рахунок клієнта ТДВ «Житлобуд-2» кошти у розмірі 18 352 405,71 грн.

Суд не приймає за належне той факт, що вказана проводка сторно була здійснена незаконно оскільки на момент її проведення у Банку було відкликано банківську ліцензію та введено процедуру ліквідації.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За приписами ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать: залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Частиною другою статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачені правові наслідки застосування до банку процедури ліквідації. Так, з дня початку процедури ліквідації банку:

припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;

банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Отже зворотне перерахування грошових коштів назад на належний рахунок, право вимоги щодо яких належало клієнту ТДВ «Житлобуд-2», не є банківською послугою у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», надання якої пов'язується із наявністю банківської ліцензії.

ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» 03.09.2015 на адресу ПАТ «Компанія РАЙЗ», ТДВ «ЖИТЛОБУД-2», ФГ «Віктор» цінним листом з описом були направлені відповідні листи, якими Банк проінформував останніх про відсутність законних підстав на перерахування коштів на рахунок обліку простроченої заборгованості третьої особи - ПАТ «Компанія РАЙЗ» (копії листів з доказами відправлення наявні в матеріалах справи) та на підставі розпорядження №24 від 28.08.2015 вказані кошти були повернуті на особові рахунки ТДВ «ЖИТЛОБУД-2» та ФГ «Віктор», відкриті у Банку (виписки по рахункам додаються).

Згідно до останніх наданих виписок по особовому рахунку з 01.06.2015 по 11.09.2017 та пояснень ПАТ «Банк Національний Кредит», грошові кошти, які вимагає третя особа, не знаходяться на рахунку ПАТ «КОМПАНІЯ «РАЙЗ» та в свою чергу не прийняті Банком в якості погашення заборгованості за Кредитним договором, оскільки самі операції по оплаті сторновані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

У зв'язку з сторнуванням, вказана сума третьої особи була повернута власнику (ТДВ «Житлобуд-2») на рахунок в ПАБ «Банк «Національний кредит».

Одночасно під час розгляду справи по суті судом враховано, що обов'язковою умовою до запровадження тимчасової адміністрації, ПАТ «Банк Національний Кредит» було визнано проблемним з усіма правовими наслідками, визначеними Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Законодавством регламентовано повноваження Національного банку України здійснювати нагляд за банками та в разі виявлення порушення ними вимог чинного законодавства - застосовувати до заходи впливу, різновидами яких є віднесення банку до категорії проблемних та визнання банку неплатоспроможним.

Відповідно до положень ст. 75 цього Закону, після віднесення банку до категорії проблемних, Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня винесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 12.3 Постанови Правління НБУ «Про затвердження положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» від 17.08.2012 року №346, рішення Правління Національного банку про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних має містити, зокрема

- строк, протягом якого проблемний банк (філія іноземного банку) зобов'язаний(а) привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, але не більше 180 днів;

- обмеження у діяльності банку (філії іноземного банку);

- порядок та строки повідомлення проблемним банком (філією іноземного банку) про стан виконання заходів щодо фінансового оздоровлення банку (філії іноземного банку), та/або приведення банком своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства.

В межах даної справи судом надано оцінку тій обставині, що розрахунки за договором поруки проводилися шляхом перерахування коштів з поточного рахунку ТДВ «Житлобуд-2» N26004065961001, відкритого в ПАТ "Банк Національний кредит", на кредитний рахунок боржника (ПАТ «Райз») N20674092348001, відкритого також у ПАТ «Банк Національний кредит».

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, за дебетом балансового рахунку 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України» проводяться суми коштів, які надходять на користь банку та його клієнтів, за кредитом рахунку проводяться суми коштів, які списуються Національним банком України за дорученням банку - власника рахунку за власними операціями, операціями його клієнтів.

На кореспондентському рахунку відображаються фактичні надходження і видатки грошових коштів з/на рахунок банку. Це означає, що всі кошти, які надходять на користь Банку та його клієнтів, зараховуються на кореспондентський рахунок банку в Національному банку України, а для обліку коштів, які надходять на користь клієнтів, банк відкриває на своєму балансі аналітичні рахунки балансових рахунків (поточні рахунки) тощо.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

З аналізу вказаної норми вбачається, що у банківській системі кошти клієнтів обліковуються як запис, однак за відсутності коштів у банку платника такі кошти не можуть перераховуватись на будь-який інший рахунок.

Так, в силу приписів Інструкції, затвердженої Постановою НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Преамбулою цієї ж Інструкції визначено, що розрахунковий документ - це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

У свою чергу платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України мав право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Тобто, зобов'язання проведення розрахунків через консолідований кореспондентський рахунок та заборона використання прямих кореспондентських рахунків не є тотожними поняттями.

Поняття консолідованого кореспондентського рахунку закріплено в Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 16.08.2006 № 320.

Так, консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об'єднані кошти банку та його філій для роботи банку у системі електронних платежів за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Таким чином, оскільки у зв'язку з встановленими обставинами того, що перераховуючи грошові кошти в останній день перед прийняттям НБУ рішення про надання банку статусу неплатоспроможного, а саме 04.06.2015, вказані кошти були перераховані в межах одного банку (Банк Національний кредит) з рахунку ТДВ «Житлобуд-2» на кредитний рахунок відповідача під час дії постанови НБУ про віднесення банку до категорії проблемних, з урахуванням обмежень визначених вказаною постановою, то виправлення (сторно) розцінюється судом як коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань.

Розпорядження (рішення) №24 від 28.08.2015 року щодо повернення на рахунок Позивача грошових коштів, перерахованих Позивачем на рахунок обліку простроченої заборгованості ПАТ "Компанія "Райз" за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.2014 року на підставі договору поруки від 21.07.2014 року є чинним та не скасовано в судовому порядку, а відтак грошові кошти Позивача на суму 18 352 405,71 грн. не є зарахованими в якості погашення заборгованості ПАТ "Компанія "Райз" за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.2014 року.

Відтак, оскільки станом на час прийняття рішення у даній справі право власності на грошові кошти від ТДВ «Житлобуд-2» до ПАТ «Банк Національний Кредит» не перейшло то й погашення заборгованості не відбулось.

Отже, в порядку ст. 556 ЦК України суду не доведено виконання ТДВ «Житлобуд-2» як поручителем зобов'язання, яке забезпечене порукою, а відтак до третьої особи не перейшли права кредитора у цьому зобов'язанні.

У зв'язку з вищевикладеним у задоволенні позову третьої особи ДТВ «Житлобуд-2» суд відмовляє повністю. У зв'язку з відмовою в позові третьої особи з самостійними вимогами судові витрати в цій частині покладається на третю особу з самостійними вимогами.

Окрім того, як встановлено судом 10.09.2015 ТДВ «Житлобуд-2» звернулось до Банку з проханнями виконати платіжне доручення №3856 від 10.09.2015 та перерахувати кошти в сумі 18 352 405,71 грн. на рахунок ПАТ «Райз» з «Призначенням платежу» - повернення помилково перерахованих грошових коштів платіжним дорученням №15352087 від 02.09.2015.

Отже, ТДВ «Житлобуд-2» самостійно визнано проведену операцію сторно.

Проте, листом від 25.09.2015 вищевказане платіжне доручення повернуто без виконання та повідомлено ТДВ «Житлобуд-2», що з правовідносин між Банком та ТДВ «Житлобуд-2» набули сукупність прав та обов'язків, боржника/кредитора Банку, що регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

Згідно банківської виписки за період з 01.06.2015 по 11.09.2017 кошти в розмірі 18 3254 02,70 грн. знаходились на поточному рахунку ТДВ «Житлобуд-2» та списані 03.12.2015, оскільки не були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів і вважаються погашеними згідно рішення Фонду №275/15 від 26.11.2015.

Як слідує з платіжних доручень про перерахування грошових коштів ФГ "Віктор" ним здійснювалась оплата на рахунки Відповідача з призначенням платежу "за товар згідно з договором 1ФГ/05/15 від 27.05.15", що виключає можливість зарахування даних коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором перед Банком.

При цьому, Відповідачем платіжним дорученням №28086 від 08.06.2015 перераховано на користь Позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 564 777,78 грн., що підтверджується самим платіжним дорученням та випискою по рахунку Відповідача.

Враховуючи здійснену Відповідачем під час розгляду справи сплату заборгованості у розмірі 564 777,78 грн. та провадження по справі за позовом Позивача у загальній сумі на суму 564 777,78 грн. підлягає припиненню.

За перерахунком суду, з врахуванням вищевикладеного, підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача:

25 000 000,00 гривень - заборгованість за кредитом;

207 638,90 грн. - проценти за користування кредитом

3 965,89 гривень - сума пені за несвоєчасну сплату процентів;

4 593 424,66 гривень - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту;

424,92 гривень - 3% річних від простроченої суми процентів;

260 260,27 гривень - 3% річних від простроченої суми кредиту;

8 689 380,82 гривні - індекс інфляції за час прострочення по кредиту;

1 000,00 гривень - штраф за порушення строків повернення кредиту відповідно до

п.п. 3.3.6 та 4.3. Кредитного договору

3 000,00 гривень - штраф за порушення строків повернення процентів відповідно до п.п. 3.3.5 та 4.3. Кредитного договору.

5268,97 гривень - втрати від інфляції за час прострочення по сплаті процентів задоволенню не підлягають, оскільки згідно з розрахунком Позивача прострочення мало місце 6 днів, а отже індекс інфляції за такий період ( менше 15 днів) застосований бути не може.

Клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, подане на підставі ст. 233 ГК України судом залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що відповідачем вказане клопотання не підтримано на новому розгляді справи.

Зважаючи на те, що суду доведено факт виникнення права вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ" (в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав), відповідно до договору №1889 про відступлення прав вимоги від 30.06.2017 року до ПАТ «Компанія «Райз» у зобов'язанні, яке виникло з кредитного договору №05.1-12ю/2014/2-1 від 30.01.2014 та зважаючи на те, що судом позов третьої особи з самостійними вимогами визнано необґрунтованим, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд.121-В, код ЄДРПОУ 13980201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ" (03035, м. Київ, вул. о. Довженка, п/п,1-Б, приміщення №1) 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) грн. заборгованості за кредитом, 207 638 (двісті сім тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 90 коп. процентів за користування кредитом, 3 965 (три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 89 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів; 4 593 424 (чотири мільйона п'ятсот дев'яносто три тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 66 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 92 коп. 3% річних від простроченої суми процентів; 260 260 (двісті шістдесят тисяч двісті шістдесят) грн. 27 коп. 3% річних від простроченої суми кредиту; 8 689 380 (вісім мільйонів шістсот вісімдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят) грн. 82 коп. індекс інфляції за час прострочення по кредиту; 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. штраф за порушення строків повернення кредиту відповідно до п.п. 3.3.6 та 4.3. Кредитного договору, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. штраф за порушення строків повернення процентів відповідно до п.п.3.3.5 та 4.3. Кредитного договору, 72 789 (сімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Провадження в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд.121-В, код ЄДРПОУ 13980201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНГАРАНТ"

(03035, м. Київ, вул. о. Довженка, п/п,1-Б, приміщення №1) 564 777,78 грн. (п'ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят сім грн. 78 коп.) - припинити.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.10.2017

Суддя І.І. Борисенко