Рішення № 69579655, 12.10.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2017 р. Справа № 909/778/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76011

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 4273,65 грн.

за участю:

від позивача: Люта Т.В. - юрисконсульт І категорії, (довіреність №3-3/3059 від 09.10.17),

від відповідача: Захарчук В.В. - представник, (договір про надання правової допомоги №3 від 02.10.17, посвідчення адвоката НОМЕР_2 від 14.06.17).

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4273,65 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання умов договору №386 від 27.01.14 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення в частині оплати послуг водовідведення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та подав клопотання вх.№16028/17 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке судом задоволено; 05.10.17 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання вх.№ вх.№15538/17 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке також судом задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов вх.№15880/17 від 11.10.17, де зазначив що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності і вимогам законодавства та не підтверджені належними та допустимими доказами; ствердив, що послуги з водовідведення позивачем не надавались, оскільки ще до укладення договору трубопроводи стічних вод були замулені, дощові колодязі засмічені, що унеможливлювало рух дощових вод та функціонування дощової каналізації в цілому.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Предметом позову є матеріально - правова вимога КП "Івано-Франківськводоекотехпром" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4273,65 грн. заборгованості за надані послуги водовідведення.

27.01.14 між сторонами даного спору укладено договір про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення №386, відповідно до якого позивач зобов"язався надавати відповідачу послуги централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах зазначених в додатку №1, який є невід"ємною частиною даного договору, а відповідач в свою чергу своєчасно оплачувати спожиті послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені цим договором (п.1.1.).

Даний договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, скріплено печатками, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Відповідно до розділу 2 "Вартість послуг" договору, тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та на момент укладення договору становлять : - водопостачання 3,74 грн./м3 з ПДВ; - водовідведення 1,51 грн./м3 з ПДВ. Кількість поданої питної води та прийнятих стічних вод , визначається згідно показів зареєстрованих засобів обліку на каналізаційних випусках відповідно. У разі відсутності засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з централізованої мережі водопостачання та інших джерел.

Додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє через зливоприймачі і колодязі в каналізаційні мережі виробника у періоди дощів та сніготанення визначається, відповідно до площі території, яку займає споживач та даними гідрометслужби за формулою: V(об"єм стічних вод) = ( S забудови + S твердих покритів) х Ко х Кс) +( S ґрунтових покриттів х Ко х Кс) + (S газонів х Ко х Кс); де S - площа, м2; Кс - коефіцієнт стоку; Ко - кількість опадів, згідно довідки Центру гідрометеорології.

Пунктом 3.2.4 договору, передбачено, що споживач зобов"язується щомісячно в 14 робочий день місяця направляти свого представника у відділ обліку та реалізації послуг виробника для подання додатку №4 "Звіт про обсяги переданої споживачу питної води і прийнятих від нього стічних вод". У разі неподання додатку №4 нарахування проводиться за середньодобовою витратою, згідно п.5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Згідно п.3.2.5 договору, відповідач зобов"язався здійснювати оплату послуг центрального водопостачання та водовідведення в 3-денний термін з моменту отримання рахунку, а також здійснювати авансовий платіж, який вноситься до 1-го числа місяця, за який проводиться передоплата, в розмірі вартості наданих послуг в минулому періоді.

Також, відповідно до п.3.2.11. договору, відповідач зобов"язався не допускати забруднення, засмічення та пошкодження об"єктів питного водопостачання і водовідведення. Утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання. Вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об"єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються (п.3.2.12 договору).

Згідно п.4.3 договору, розподіл балансової належності мереж між виробником і споживачем та відповідальності за стан і експлуатацію водопровідно - каналізаційних мереж, визначається Актом визначення меж обслуговування водопроводу та каналізації (додаток №2), який сторонами підписано, оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.5 Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну систему м.Івано-Франківська, затверджених рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.09.13 №493 при засміченні каналізаційних мереж забрудненнями споживачів, які призводять до обмеження пропускної спроможності міської каналізаційної мережі, споживачі зобов"язані брати участь у відновленні пропускної спроможності трубопроводів та колекторів, або відшкодувати їх вартість.

Пунктом 2.2.2. вищевказаних правил встановлено, що споживачі зобов"язані виконувати у повному обсязі вимоги місцевих правил та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки за надані послуги; оплачувати додатковий обсяг стічних вод (поверхневі стічні води), що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення тощо.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем згідно п.2.3 договору, за період з березня 2014 року (з моменту укладення договору) по листопад 2015 року (складення акта яким тимчасово призупинено дію договору до ліквідації неполадок, оскільки зафіксовано, що дощові колодязі на території закидані сміттям, трубопроводи дощової мережі замулені та виявлено залом трубопроводу) нараховано відповідачу плату за дощові стоки в сумі 4273,65 грн. та виставлено рахунки -фактури за вказаний період.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 16.02.17 направлено на адресу відповідача претензію №3-3/1836 з вимогою оплати заборгованість за послуги водовідведення. Проте, дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Доводи відповідача щодо невиконання позивачем умов договору, а саме ненадання послуг водовідведення через засмічення дощових колодязів та замулені трубопроводи стічних вод з моменту укладення договору, спростовуються Актом визначення меж обслуговування водопроводу та каналізації (додаток 2 договору), що підписаний відповідачем без зауважень та згідно якого саме відповідач обслуговує і постійно підтримує у робочому стані каналізаційну мережу від об"єкта до місця приєднання в комунальну мережу, включаючи колодязь на врізці.

Відповідач не скористався правами, передбаченими п.3.4.3 - 3.4.5 договору, а тому суд не вбачає підстав, які б певним чином впливали на виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості послуг у строк, встановлений п. 3.2.5 договору.

Суд звертає увагу на те, що договір №386 від 27.01.14 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення підписаний обома сторонами, а тому відповідачу було відомо які саме послуги він має оплачувати; об"єкти, які зобов"язаний підтримувати у робочому стані. Оскільки відповідач не скористався правом на звернення до позивача для усунення виявлених недоліків у наданні послуг, у суду відсутні підстави вважати, що послуги водовідведення не надавалися чи надавалися не в повному обсязі.

В силу приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпця правомірності правочину).

В даному випадку договір №386 від 27.01.14 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення у встановленому законом порядку неукладеним / недійсним станом на день звернення із позовом до суду не визнано. Відповідачем не надано будь-яких доказів визнання вказаного договору недійсним (повністю або в частині).

Таким чином зазначений договір створив правові наслідки, на які він спрямований.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов"язання щодо оплати послуг водовідведення у спірний період, всупереч умов договору та вимог закону не виконав, доказів звернення до позивача про відсутність чи неналежну якість послуг не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 4273,65 грн. заборгованості за надані послуги обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, керуючись ст.33,34, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4273,65 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76011 (код 32360815) - 4273,65 (чотири тисячі двісті сімдесят три гривні шістдесят п"ять копійок) - заборгованості, а також 1600,00 (одну тисячу шістсот гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.17

Суддя Максимів Т.В.